Рішення № 5290167, 21.07.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2009 р. Справа № 61/101-09

вх. № 4485/4-61

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Бура Ю.О., за довіреністю №498 від 06.07.2009 року;

відповідач - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія Харків", смт. Коломак Харківської області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Харків;

про повернення суборендованого обладнання та стягнення 3529,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Українська пивна компанія Харків", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про повернення суборендованого обладнання загальною вартістю 3360,00грн., отриманого за договором №М.СИУ-116 від 30.07.07р. та стягнення неустойки за прострочення повернення суборендованого обладнання, за договором №М.СИУ - 116 від 30.07.07р. у розмірі 169,20грн. Також позивач просить витрати по веденню справи покласти на відповідача.

В судовому засіданні 21.07.09р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі , супровідним листом (вх.8179 від 21.07.09р.) надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, які долучаються судом до справи.

Відповідач в судове засідання , призначене на 21.07.2009р. не з"явився, свого повноважного представника не направив, документів , витребуваних ухвалою суду та відзиву на позовну заяву , не наддав.

З наявної в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцем проживання відповідача є: 61184, АДРЕСА_1, саме на цю адресу були надіслані процесуальні документи, але ухвали суду повернулись на адресу суду з відміткою пошти „в зв”язку з закінченням строку зберігання”.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обовязок зясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач ФОП ОСОБА_2 належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Присутній в судовому засіданні 21.07.2009 року представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі відповідача.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача , повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

30 липня 2007 року між ТОВ “Українська пивна компанія Харків” (далі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі відповідач) укладено договір № М.СИУ - 116 суборенди операційного торгівельного обладнання (далі договір), у відповідності до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування за плату операційне торгівельне обладнання, яке належить орендарю на праві користування відповідно до договору оренди з власником ВАТ “Сан Інтербрю Україна” № ВО-3/2007 від 30.06.2007 року; обладнання передається в комплекті, склад кожного окремого комплекту узгоджується сторонами, шляхом підписання відповідного акту приймання передачі, який є невідємною частиною договору.

Факт передачі обладнання підтверджується актом приймання-передачі обладнання, підписаним сторонами 30 липня 2007 року (арк.спр.17).

Пунктом 11.1, 11.2 договору передбачено, що договір діє до 31 грудня 2007 року; дія договору припиняється у випадку закінчення строку на який він був укладений.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України договір пролонговувався до 31.12.2008р., якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

08.01.2009р. позивач направив на адресу суборендаря повідомлення за вих. № 349-юр про припинення договору суборенди операційного торговельного обладнання №М.СИУ 116 від 30.07.07р. з вимогою повернути суборендоване обладнання.

Таким чином, станом на момент розгляду справи договір № М.СИУ 116 від 30.07.07 р. є таким, що припинив свою дію у зв”язку з закінченням строку на який він був укладений.

Статтею 785 Цивільного Кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Це означає, що річ повинна бути повернута наймодавцю в розумний строк, мінімально необхідний для передачі речей даного виду.

У відповідності до п. п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 договору, у разі припинення дії цього договору з підстав передбачених п.п. 4.11,11.2,11.3,11.5 цього договору, відповідач зобовязався повернути обладнання позивачу; обладнання рахується фактично переданим позивачу з суборенди з моменту підписання сторонами акту прийому передачі обладнання. Проте відповідач на сьогоднішній день не повернув позивачу отримане в користування по договору обладнання.

Наведене свідчить про порушення відповідачем ч.1ст. 785 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 836 ЦК України якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

Відповідно ч.1 ст. 16 ЦК України, ч.2 ст. 20 ГК України одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем, на час прийняття рішення, відповідач безпідставно утримує майно позивача, у звязку з чим порушує свої обовязки за договором та права і охоронювані законом інтереси позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимога позивача про зобовязання відповідача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути йому орендоване за договором № М.СИУ 116 від 30.07.2007 року суборендоване обладнання загальною вартістю 3360,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задовленню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Згідно з ч. 2 ст.785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов”язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У відповідності до п. 7.5 договору сторони передбачили відповідальність відповідача за невиконання обовязку щодо повернення обладнання у вигляді неустойки , у звязку з чим, позивач нарахував відповідачу суму неустойки з розрахунку подвійної плати за користування обладнанням за період прострочення повернення у розмірі 169,20 грн.

У відповідності до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що відповідач порушив вимоги Договору щодо повернення суборендованого обладнання у строки, встановлені договором, суд дійшов висновку, що сума неустойки з розрахунку подвійної плати за користування обладнанням за період прострочення повернення у розмірі 169,20 грн. підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія Харків" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що спір по даній справі виник з вини відповідача, суд, відповідно до вимог статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті державного мита у розмірі 187,00 грн та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 22, 526, 530, 546, 548, 549, 610, 611, 785, 836 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 179, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (61184, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Українська пивна компанія Харків” (63100, Харківська обл., Коломацькій район, смт Коломак, вул. Пролетарська, буд. 9; п/р 260080131862 в ЗАТ „СБЕРБАНК РОССИИ”, м. Київ, МФО 320627, код 33163965) суборендоване обладнання за договором № М.СИУ 166 від 30.07.2007 року , загальною вартістю 3360,00 грн.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (61184, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська пивна компанія Харків” (місцезнаходження: 63100, Харківська обл., Коломацькій район, смт Коломак, вул. Пролетарська, буд. 9; п/р 260080131862 в ЗАТ „СБЕРБАНК РОССИИ”, м. Київ, МФО 320627, код 33163965), суму неустойки за прострочення повернення обладнання у розмірі 169,20 грн., а також 187,00 грн. державного мита та 312,50 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового засідання.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 23 липня 2009 року.

справа № 61/101-09