Рішення № 5289659, 14.07.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2009 р. Справа № 29/562-07 вх. № 11247

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя

суддя

суддя Жельне С.Ч.

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

1-го відповідача - Твердохліб О.О.

2-го відповідача - Швирьова А.П.

розглянувши справу за позовом ФО ОСОБА_4, м. Х-в

до ВАТ "Харківгаз" м. Харків

та до ЗАТ "Фінансова компанія "М Брок", м. Харків

про визнання недійсним договору комісії

та зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "Фінансова компанія "М Брок", м. Харків

до Фізичної особи ОСОБА_4, м. Харків

про зобов"язання виконувати обов"язки акціонера

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсними договору комісії № К 104/06/671 від 14 червня 2006 р. на продаж акцій ВАТ “Мегабанк”, який укладено між ВАТ “Харківгаз” та ЗАТ “Фінансова компанія “М-Брок” та протоколу №98 засідання Спостережної Ради ВАТ “Харківгаз” від 08 червня 2006 р. “Про стратегію розвитку ВАТ “Харківгаз” на найближчі роки".

Свої вимоги обґрунтовує тим, що при укладанні договору комісії № К 104/06/671 від 14.06.2006 р. на продаж акцій ВАТ «Мегабанк» Відповідачем 2 було занижено дійсну ринкову вартість акцій, що свідчить про навмисне введення в оману Відповідача 1, щодо дійсної вартості акцій. В обґрунтування своєї вимоги щодо визнання недійсним протоколу №98 засідання Спостережної Ради ВАТ “Харківгаз” від 08.06.2006 р. “Про стратегію розвитку ВАТ “Харківгаз” на найближчі роки" зазначає наступне, що Спостережною Радою, в порушення п. 47.5. ст. 47, п. 38.1. ст. 38, ст. 63 Статуту Відповідача 1, п. а) ч. 5 ст. 41 Закону України “Про господарські товариства”, незаконно прийнято рішення з питань, які не входять до її компетенції а віднесені до компетенції Загальних Зборів та Правління Відповідача 1.

27.11.08 від 2-го відповідача надійшла зустрічна позовна заява, в якій він просить суд зобов"язати позивача належним чином виконувати покладені на нього статутом ВАТ "Харківгаз" та ЗУ "Про господарські товариства" обов"язки акціонера.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.12.2008р. зустрічну позовну завяу було прийнято до сумісного розгляду з первісним.

1-й відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, надав додаток до відзиву.

2-й відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує. 14.07.09 надав доповнення до відзиву .

Ухвалою заступника голови суду від 01.07.09 для розгляду справи було призначено колегію у складі головуючого судді Тихого П.В. суддів Гребенюк Н.В. та Жельне С.Ч.

13.07.09 від 2-го відповідача надійшла заява про відвід колегії суддів, у зв"язку з чим, в судовому засіданні 13.07.09 було оголошено перерву до 14.07.09 для вирішення заяви 2-го відповідача.

Ухвалою заступника голови суду від 14.07.09 було відмовлено в заяві 2-го відповідача про відвід колегії .

14.07.09 позивачем надано до суду висновок спеціаліста Торгово - промислової палати інформацію стосовно ринкової вартості простих іменних акцій ВАТ "Мегабанк" (ХКПОУ 09804119) на ринку цінних паперів станом на 14.06.06, відповідно до якого вартість простих іменних акцій ВАТ "Мегабанк" (ХКПОУ 09804119) на ринку цінних паперів станом на 14.06.06 становила 8,50-8,55 грн.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши надані сторонами докази, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судовою колегією було встановлено наступне.

ОСОБА_4 є акціонером Відкритого акціонерного товариства “Харківгаз”.

Відповідно до підпунктів а), б) ч. 1 ст. 10 Закону України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р., акціонер має право на частину прибутку акціонерного товариства (дивіденди) та має право на участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, тому є заінтересованою особою в тому, щоб Відповідач 1 розумно розпоряджався належним йому майном та отримував від реалізації такого майна найбільшу вигоду; укладені ним господарські договори були дійсними та відповідали вимогам чинного законодавства України та Статуту Відповідача 1; отримував по укладеним ним договорах максимальний прибуток.

14 червня 2006 року між Відповідачем 1 та Відповідач 2 було укладено договір комісії № К104/06/671 на продаж акцій ВАТ «Мегабанк» (Договір комісії).

Згідно Розділу I „Предмет договору" Договору комісії, Відповідач 2, який є торговцем цінними паперами та комісіонером по Договору комісії, взяв на себе зобов'язання за дорученням Відповідача 1, який є комітентом по Договору комісії, продати 5000000 (п'ять мільйонів) простих іменних акцій, емітентом яких є ВАТ «Мегабанк».

Вказані 5000000 (п'ять мільйонів) простих іменних акцій, емітентом яких є ВАТ «Мегабанк», на виконання Договору комісії були передані Відповідачу 2, що підтверджується Актом прийому-передачі Акцій.

Відповідно до ч. 3 ст.165 ГК України, операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торговці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів.

Відповідно до ч. 1 ст. 359 ГК України, у разі прийняття доручення на купівлю або продаж цінних паперів торговець цінними паперами зобов'язаний надавати особі, за дорученням і за рахунок якої він діє, інформацію про курс цінних паперів.

Відповідно до п.1.3. Договору комісії, курсова вартість Акцій, прийнятих Відповідачем 2 на продаж, становить 5 000 000 (п'ять мільйонів) гривень.

Тобто, курсова вартість Акцій, виставлених на продажу була визначена Відповідачем 1 на рівні номінальної вартості цих Акцій.

Відповідно до висновку Харківської торгово-промислової палати №111-443 від07/11/08 станом на 14.06.2006 р. (на момент укладення Договору комісії) вартість на Лондонській фондовій біржі простих іменних акцій емітентом яких є ВАТ “Харківгаз” складала 8грн. 50 коп. - 8 грн. 55 коп.

Таким чином, Відповідачем 2 при укладанні договору комісії № К 104/06/671 від 14.06.2006 р. на продаж акцій ВАТ «Мегабанк» було занижено дійсну ринкову вартість Акцій.

Відповідно до п.п.а п.3.1 Правил здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах, затверджених наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.12.1996 р., при виконанні операцій з цінними паперами під час здійснення комісійної діяльності за договорами з клієнтами торговці зобов'язані діяти в інтересах клієнта (домагатися найкращого виконання замовлень клієнта, враховуючи умови, зазначені в договорі, кон'юнктуру ринку цінних паперів, умови здійснення розрахунково-клірингових операцій та надання депозитарних послуг, ризик вибору контрагента та інші фактори ризику).

Таким чином, судова колегія погоджується з доводами Позивача, що Відповідачем 2 було введено в оману Відповідача 1, щодо дійсної вартості Акцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 229 ЦК України, істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що договір комісії № К 104/06/671 від 14.06.2006 р. є таким, що укладений в результаті введення Відповідачем 2 в оману Відповідача 1 щодо дійсної вартості Акцій, які останній передав першому для їх продажу третім особам, і тому позовні вимоги Позивача в частині визнання договору комісії № К 104/06/671 від 14.06.2006 р. недійсним підлягають задоволенню.

Договір комісії було укладено Відповідачем 1 відповідно до рішення, прийнятого 08.06.2006 р. спостережною радою Відкритого акціонерного товариства “Харківгаз” Відповідача 1 (надалі Спостережна Рада).

В матеріалах справи міститься витяг з Протоколу №98 “Про стратегію розвитку ВАТ “Харківгаз” на найближчі роки" (надалі Протокол), відповідно до якого Спостережна Рада прийняла цілий ряд рішень, зокрема щодо продажу акцій ВАТ “Мегабанк”, ЗАТ “М-Брок” та ВАТ “Фінансова компанія “Укрнафтогаз”, власником яких є Відповідач 1.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України “Про господарські товариства”, в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися рада акціонерного товариства (спостережна рада), яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління.

В матеріалах справи міститься копія Протоколу перших загальних зборів ВАТ “Харківгаз" від 22.10.1998р., відповідно до якого на засіданні перших Загальних зборів Відповідача 1 було обрано Спостережну Раду Відповідача.

Компетенцію Спостережної Ради Відповідача 1 визначено в ст. 47 Розділу VII Статуту Відкритого акціонерного товариства “Харківгаз”, затвердженого 14.05.2004 р. Загальними Зборами Товариства та зареєстрованого 27.05.2004 р. в Управлінні державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради (надалі Статут) та в розділі 4 Положення про спостережну раду ВАТ “Харківгаз”, затверджене 14.05.2004 р. Загальними зборами Відповідача 1.

Згідно пункту 47.1. ст. 47 Статуту та п. 1.1. Положення про спостережну раду, Спостережна Рада Відповідача 1 є органом управління Товариства, що захищає та представляє інтереси акціонерів у перерві між Загальними зборами, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства утвореного загальними зборами акціонерів Товариства.

Відповідно до пункту 47.2. ст. 47 Статуту, Спостережна Рада Відповідача 1 здійснює свою діяльність шляхом винесення рішень.

Таким чином, повноваженнями Спостережної Ради Відповідача 1 є представлення інтересів акціонерів у період між проведенням загальних зборів та контроль і регулювання діяльності правління в межах компетенції, визначеної Статутом та Положенням про спостережну раду.

З урахуванням вищевикладеного, Спостережна Рада Відповідача 1 не праві приймати ніяких рішень, що не входять до її компетенції та які б шкодили інтересам акціонерів Відповідача 1.

Спостережною Радою відповідно до Протоколу №98 прийнято рішення про продаж усіх фінансових інвестицій Відповідача 1 в статутні фонди інших підприємств у вигляді акцій по ціні не нижче номінальної (підпункти 2.1., пункту 2 Протоколу); баз відпочинку, які належать Відповідачу 1 (підпункти 2.3. пункту 2 Протоколу); легкового та пасажирського автотранспорту Відповідача 1 (підпункт 2.5. пункту 2 Протоколу).

Тобто, Спостережною Радою прийнято рішення про продаж основних фондів та іншого майна Відповідача 1, вартість якого в декілька разів перевищує розмір статутного фонду Відповідача 1.

Продаж основних фондів Відповідача 1 та іншого майна на вищезазначених умовах знизить фінансово-економічну потужність Відповідача 1, що в свою чергу завдасть Відповідачу 1 і як наслідок його акціонерам збитків.

Відповідно до Протоколу №98 Спостережною Радою прийнято рішення про створення на базі цілісного майнового комплексу скрапленого газу спеціалізованого підприємства (підпункт 2.6. пункту 2 Протоколу) та виділення із Відповідача 1 окремих підприємств (пункт 3 Протоколу). Тобто, Спостережною Радою прийнято рішення про реорганізацію Відповідача 1.

Відповідно до Протоколу №98 Спостережна Рада прийняла рішення про реалізацію незавершеного будівництва головного офісу та заборону початку нового будівництва (підпункт 2.2. пункту 2 Протоколу), та прийняла рішення про відізвання із суду позову поданого Відповідачем! до Мінпаливоенерго (пункт 4 Протоколу).

З урахуванням вищевикладеного Спостережною Радою визначено основні напрямки діяльності Відповідача 1 та фактично затверджено план діяльності Відповідача 1 на найближчі роки.

Відповідно до підпункту а) п. 38.1. ст. 38 Статуту, який повністю узгоджується із пунктом а) ч. 5 ст. 4! Закону України “Про господарські товариства”, визначення основних напрямків діяльності Відповідача 1, затвердження його планів і звітів про їх виконання належить до компетенції загальних зборів акціонерів Відповідача 1.

Згідно з ст. 63 Статуту Відповідача 1 вирішення питання про реорганізацію ВАТ “Харківгаз”, тобто, його злиття з іншою юридичною особою, розділення Відповідача 1 на декілька юридичних осіб, виділення із складу Відповідача 1 інших юридичних осіб, перетворення Відповідача 1 та приєднання Відповідача 1 до іншої юридичної особи, входить до виключної компетенції Загальних зборів Відповідача 1.

Відповідно до Розділу VII Статуту Відповідача 1, пред'явлення Відповідачем 1 до суду позовів та відмова від них, вирішення питань щодо здійснення Відповідачем 1 будівництва та відмова від такого будівництва є поточною діяльністю Відповідача 1 яка входить до компетенції Правління Відповідача 1.

Відповідно до пункту 47.5. ст. 47 Статуту, Спостережна рада не має права втручатися в поточну роботу Правління ВАТ “Харківгаз”.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з доводами Позивача про те, що Спостережною Радою, в порушення п.47.5. ст. 47, п. 38.1. ст. 38, ст. 63 Статуту Відповідача 1, п. а) ч.5 ст. 41 Закону України “Про господарські товариства” прийнято рішення з питань що не входять до її компетенції а віднесені до компетенції Загальних Зборів Відповідача 1 та Правління Відповідача 1.

Таким чином, позовні вимоги Позивача в частині визнання недійсним Протоколу №98 засідання Спостережної Ради ВАТ “Харківгаз” від 08.06.2006року „Про стратегію розвитку ВАТ “Харківгаз” на найближчі роки" підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що позивачем повністю доведено підстави для визнання недійсними договору комісії № К 104/06/671 від 14 червня 2006 р. на продаж акцій ВАТ “Мегабанк”, який укладено між ВАТ “Харківгаз” та ЗАТ “Фінансова компанія “М-Брок” та протоколу №98 засідання Спостережної Ради ВАТ “Харківгаз” від 08 червня 2006 р. “Про стратегію розвитку ВАТ “Харківгаз” на найближчі роки", таким чином позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши зустрічний позов ЗАТ "ФК М-Брок", судова колегія, зважаючи на викладене вище, та на те, що 2-м відповідачем не надано до суду доказів обставин, викладених в зустрічній позовній заяві, а саме, доказів того що позивач не виконує свої обов"язки акціонера або виконує їх належним чином, визнав його необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові на позивача.

За таких обставин, судова колегія, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 38, 43, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИЛА:

Позов ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Визнати недійсним Договір комісії № К 104/06/671 від 14 червня 2006 р. на продаж акцій ВАТ “Мегабанк”, укладений між ВАТ “Харківгаз” та ЗАТ “Фінансова компанія “МБрок”.

Визнати недійсним Протокол №98 засідання Спостережної Ради ВАТ “Харківгаз” від 08 червня 2006 р. “Про стратегію розвитку ВАТ “Харківгаз” на найближчі роки".

Стягнути з ВАТ “Харківгаз” (м. Харків, Держпром, 4 під"їзд, 3 поверх, код 03359500) на користь ОСОБА_4 (м. Київ, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) - 42,50 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ЗАТ “Фінансова компанія “МБрок” (м. Харків, вул. Артема, 46, код 31556656) на користь ОСОБА_4 (м. Київ, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) - 42,50 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

В позові ЗАТ "Фінансова компанія "М-Брок" відмовити повністю.

Головуючий суддя

суддя

суддя Жельне С.Ч.

рішення підписано 17.07.09