Рішення № 5289525, 13.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.07.09 р. Справа № 38/122

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Профіль України”, м. Дніпропетровськ

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Макіївка

Про стягнення 143842 грн. 01 коп.

Представники:

Від позивача: Ніколаєнко А.Б.

Від відповідача: ОСОБА_4

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Профіль України”, м.Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Макіївка, про стягнення 143842 грн. 01 коп., у тому числі: заборгованість в сумі 134967 грн. 44 коп. та пеня в розмірі 8874 грн. 57 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №295/а від 13.08.2008р., видаткову накладну № 3743 від 29.11.2008р., претензію № 01-09/1 від 02.02.2009р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.04.2009р. було порушено провадження по справі №38/122 та призначено її розгляд на 19.05.2009р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 14.05.2009р. справу № 38/122 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Профіль України”, м. Дніпропетровськ до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Макіївка про стягнення 143842 грн. 01 коп. було передано для розгляду судді Курило Г.Є.

16.06.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшла заява № 01-54 від 09.06.2009р. про зменшення суми позовних вимог, в якій позивач зазначив, що 23.01.2009р. відповідач відповідно до накладної на повернення № ВН-0000004 від 23.01.2009р. повернув товар на загальну суму 38494 грн. 23 коп. Таким чином, сума основного боргу становить 96473 грн. 21 коп. та пеня в розмірі 8090 грн. 87 коп. Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає зменшені позовні вимоги.

07.07.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшла заява № 01-60 від 30.06.2009р. про збільшення суми позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу в розмірі 96473 грн. 21 коп. та пені в розмірі 12937 грн. 98 коп. Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає збільшені позовні вимоги.

13.07.2009р. до канцелярії суду надійшла заява б/н від 13.07.2009р., згідно з якою відповідач позовні вимоги позивача визнав в повному розмірі, а саме суму боргу в розмірі 96473 грн. 21 коп. та пеню в розмірі 12937 грн. 98 коп. Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає справу по суті.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В процесі розгляду справи сторонами надавались письмові пояснення по суті справи, відповідно до яких останній наполягає на своїй правові позиції.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

13.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Профіль України”, м.Дніпропетровськ та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Макіївка укладений договір поставки №295/а від 13.08.2008р., відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти та сплатити товар за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в рахунках-фактурах, які є невідємними частинами даного договору (п.1.1 договору).

Загальна кількість і вартість товару визначені в рахунку-фактурі, який є невідємною частиною цього договору (п. 2.2. договору).

Поставка товару здійснюється протягом 5 робочих днів з дати виставлення рахунку-фактури покупцеві (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору поставка вважається завершеною з моменту передачі товару покупцеві, що підтверджується накладною виписаною уповноваженими представниками сторін, і за наявності необхідних товаросупровідних документів. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця при передачі товару, що підтверджується накладною, підписаною уповноваженими представниками обох сторін (п. 2.5 договору).

Ціна на кожну партію товару, що поставляється, вказується в накладних та рахунку-фактурі (п. 5.1 договору).

Вартість даного договору визначається, виходячи з суми всіх рахунків-фактур, що додають до даного договору (п. 5.2 договору).

Даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2010р.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором поставки №295/а від 13.08.2008р.

Позивачем на адресу відповідача згідно з видатковою накладною №РН-3743 від 29.11.2008р. був поставлений товар на загальну суму 134967 грн.44 коп.

Факт отримання відповідачем вказаного товару на суму 134967 грн. 44 коп. підтверджується печаткою та підписом уповноваженого представника Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Макіївка, на зазначеній видатковій накладній.

Суду також надана податкова накладна № 1208 від 29.11.2008р. та рахунок-фактура № СФ-1212 від 29.11.2008р., в яких є посилання на договір № 295/а від 13.08.2008р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що поставка здійснювалась саме за договором поставки №295/а від 13.08.2008р.

Відповідно до п. 5.3 договору покупець проводить оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно виставленого рахунку.

Згідно до п. 5.4 договору покупець здійснює оплату по факту поставки товару на склад покупця.

Суду наданий рахунок-фактура № СФ-1212 від 29.11.2008р., в якому є посилання на договір поставки №295/а від 13.08.2008р. та зазначено, що рахунок дійсний до сплати до 08.12.2008р. Але доказів направлення зазначеного рахунку відповідачу суду не надано.

За умовами зазначеного договору оплата товарів має здійснюватися у відповідності до виставлених рахунків продавця по факту поставки. Водночас, вказані умови не може стосуватися строку або терміну здійснення розрахунків, оскільки всупереч приписам ст. 252 ЦК України відповідно до якої строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати, посилання на момент виставлення рахунків та факт поставки не є законним визначенням строку чи терміну в зобов'язанні, в тому числі вказівкою на подію, яка має неминуче настати, адже пов'язана із суб'єктивною поведінкою сторони, що обумовлена її волею.

Таким чином, зобов'язання у даному разі повинно виконуватись згідно вимог ч.2 ст. 530 ЦК України, за якою якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №01-09/1 від 02.02.2009р. (доказом отримання даної претензії відповідачем є відповідна печатка та підпис Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Макіївка на претензії з написом „получил 02.02.2009р.”) з вимогою про сплату виниклої заборгованості.

Після направлення на адресу відповідача претензії, в якості належної вимоги про виконання останнім його грошового договірного зобов'язання, відповідно до вимог статті 530 Цивільного кодексу України, у позивача виникли підстави звертатися до суду за захистом його порушеного права.

Таким чином, граничним строком виконання грошового зобов`язання відповідача перед позивачем є 09.02.2009р. (7 днів з моменту отримання претензії 01-09/1 від 02.02.2009р.)

За твердженням позивача, відповідач повернув товар на загальну суму 38494грн. 23 коп., відповідно до накладної на повернення № ВН-0000004 від 23.01.2009р.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Зобовязанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 96473 грн.21 коп.

Наявність вказаної заборгованості також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 27.05.2009р., який підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками.

Відповідач у заяві б/н від 13.07.2009р. визнав позовні вимоги щодо суми заборгованості в розмірі 96473 грн. 21 коп. та пені в розмірі 12937 грн. 98 коп., тобто в повному обсязі.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 96473 грн. 21 коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем поставленого товару, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Профіль України”, м.Дніпропетровськ, в частині стягнення основного боргу в розмірі 96473 грн. 21 коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 12937 грн. 98 коп. за період з 30.11.2008р. по 30.05.2009р.

Відповідно до п. 7.4 договору у випадку порушення строків оплати поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплачених грошових коштів за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобовязаний сплатити штрафні санкції у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України одним із правових наслідків порушення зобовязань є сплата неустойки.

Згідно з ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами п. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Суд вважає, що позивачем невірно встановлений період нарахування пені з 30.11.2008р. по 30.05.2009р., нарахування повинно здійснюватись з 09.02.2009р. (дата виникнення права вимоги) по 30.05.2009р.

Самостійно здійснив розрахунок пені суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 6977 грн. 79 коп. за період з 09.02.2009р. по 30.05.2009р.

Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, позивачем повинно бути сплачено державне мито в сумі 1479грн.05коп.

Як встановлено судом, при подачі позовної заяви позивачем згідно з платіжними дорученнями №186 від 31.03.2009р. та №149 від 16.03.2009р. було сплачено державне мито в розмірі 1438 грн. 42 коп.

На підставі зазначеного, з позивача в доход державного бюджету підлягає стягненню держмито в розмірі 40 грн. 63коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Профіль України”, м.Дніпропетровськ до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Макіївка задовольнити частково.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (за адресою: АДРЕСА_1 м.Макіївка, Донецька область, 86136, код НОМЕР_1, відомостей про рахунки суд не має) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Профіль України” (за адресою: вул. Молодогвардійська, 6 „б”, м.Дніпропетровськ, 49022, р/р 2600130340201 в АБ „Кредит-Дніпро”, МФО 305749, код ЄДРПОУ 35203742) заборгованість в розмірі 96473 грн. 21 коп., пеню в розмірі 6977 грн. 79 коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1034 грн. 51 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 82 грн. 53 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Профіль України” (за адресою: вул. Молодогвардійська, 6 „б”, м.Дніпропетровськ, 49022, р/р 2600130340201 в АБ „Кредит-Дніпро”, МФО 305749, код ЄДРПОУ 35203742) на користь Державного м.Донецька у Ворошиловському районі держмито в розмірі 40 грн. 63коп.

Видати накази після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 13.07.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення підписано 13.07.2009р.

Суддя Курило Г.Є.