Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
27 жовтня 2015 р. № 820/9117/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді : Сагайдака В.В.,
за участі секретаря судового засідання: Савчука С.С.
за участю:
представника позивача - Зубової В.М.,
представника відповідача - Ролінського Б.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квестора Україна" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Квестора Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001621502 від 24.03.2015 року на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток 24195,00 грн. та штрафної санкції 6049,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення винесено неправомірно, оскільки прийняте за результатами незаконних заходів податкового контролю, здійснених всупереч Закону України від 28.12.2014р. №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». А крім того контролюючим органом було підмінене поняття «надміру сплачені грошові зобов'язання» на поняття «грошові зобов'язання», що й стало наслідком хибних висновків камеральної перевірки.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, зазначив, що контролюючий орган діяв в межах повноважень, а підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення зазначив порушення позивачем Наказу Міністерства доходів і зборів України № 872 від 30.12.2013 року.
Судом зроблено заміну неналежного відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, належним - Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Квестора Україна" 17.01.2011 року пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 37460240 ( а.с.7).
Посадовою особою відповідача було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток. Результати перевірки викладено в акті від 04.03.2015 року № 742/20-30-15-02/37460240 ( а.с.8-9).
Висновки перевірки свідчать про безпідставне завищення суми переплати з податку на прибуток у відповідній декларації за 2014 рік № 9078930976 від 21.01.2015 року на суму 24195 грн.
На підставі акту перевірки контролюючим органом відносно позивача було винесено податкове повідомлення - рішення від 24.03.2015 року № 0001621502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 30244,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 24195,00 грн., за штрафними ( фінансовими) санкціями 6049,00 грн. ( а.с.10).
Позивач не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятим за її наслідками податковим повідомленням - рішенням звернувся до суду.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
У першому кварталі 2014 року Позивач у відповідності до ст. 57 ПКУ повинен був сплачувати авансові внески з податку на прибуток: платіжне доручення № 1780 від 15.01.2014р. - 8065,00грн, платіжне доручення № 1786 від 31.01.2014р. - 8065,00грн, лист №01-07 від 21.07.2014р. на перекид з основного рахунку сплаченого податку на прибуток в залік рахунку авансових внесків з податку на прибуток 9780,00грн. (8065,00 (авансовий внесок) +1715,00 (погашення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату) ( а.с. 56-58).
Дані суми були задекларовані в податковій декларації з податку на прибуток за 2013р.(авансові внески за січень та лютий 2014р.) та в податковій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2014р.(авансовий внесок за березень 2014р.) ( а.с. 43- 51)
Отже, за підприємством рахувалась переплата з податку на прибуток в сумі 24195,00 грн., яка відображена в податковій декларації з податку на прибуток за 2014р.
В ході розгляду справи було встановлено, що саме ця декларація була предметом камеральної перевірки та на суму переплати з податку на прибуток відповідачем був нарахований штраф, а сама сума переплати контролюючим органом визначена як несплачене грошове зобов'язання.
З наявних в матеріалах справи актів звіряння по розрахунках з бюджетом №10574-20 від 26.01.2015р., №10584-20 від 26.01.2015р., №7080-20 від 09.09.2015р. вбачається, що відповідачем було визнано суму переплати.
Проте позиція контролюючого органу полягала у тому, що при складанні податкової звітності позивачем було невірно відображено суму у рядку 15 Декларації - « 0», замість «-» 24195,00 грн., адже ця сума була проставлена у рядку 14, що свідчить про порушення Наказу Міністерства доходів і зборів України № 872 від 30.12.2013 року щодо порядку заповнення декларації. Отже відповідач вважав, що невірне відображення суми податку на прибуток за результатами попереднього податкового періоду поточного року з урахуванням уточнень декларації за попередній звітний період, яка була сплачена у попередньому періоді - 0,00 грн., призвело до того, що позивач занизив суму відповідного податку, нарахованого за результатами останнього календарного кварталу ( рядок 14-рядок 15) на суму 24195,00 грн. До облікової картки платника згідно наданої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік було проведено нараховану суму «-» 24195,00 грн., чим неправомірно збільшено переплату.
Дані обставини стали підставою виникнення спірних правовідносин, по суті чого суд зазначає наступне.
Згідно з пп.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Водночас п.3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014р. №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» ( надалі - Закон), встановлено , що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Матеріали справи не містять доказів виконання умов п.3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014р. №71-VIII, отже суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що при проведенні камеральної перевірки не потрібна заявка суб'єкта господарювання щодо його перевірки, рішення суду або інші підстави в порядку Кримінального процесуального кодексу України, оскільки Законом в даному випадку об'єднано всі види перевірок та встановлено умови для можливості їх проведення.
Крім того, Наказом Міністерства доходів і зборів України № 872 від 30.12.2013 року, на який посилається відповідач, затверджено лише форму податкової декларації з податку на прибуток, а порядку її заповнення - не передбачено.
Підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
Об'єктом оподаткування, в розумінні ст. 22 ПКУ , є майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПКУ, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Водночас 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ зазначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату;
Отже, поняття «надміру сплачені грошові зобов'язання» не ідентичне поняттю «грошові зобов'язання».
Крім того, п.58.1 ст. 58 ПКУ унормовано направлення податкового повідомлення рішення платнику податків у разі, коли сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом у відповідності до ст.54 ПКУ, або за результатами перевірки контролюючий орган зменшує розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість. Проте, в акті перевірки контролюючий орган зазначає про завищення платником суми переплати.
Отже, чинним законодавством не передбачено прийняття податкового повідомлення-рішення та/або нарахування штрафних санкцій при завищенні суми переплати з податку на прибуток. Крім того, спірне податкове повідомлення - рішення містить в собі ряд порушень за його формою: не містить в собі посилання на норму ПКУ, яка була порушена платником, не додано розрахунок податкового зобов'язання та штрафних санкцій, та змістом: зазначено суму грошового зобов'язання та штрафних санкцій в той час, коли камеральною перевіркою не встановлено заниження грошового зобов'язання ( п.58.1 ст. 58 ПКУ).
Під час розгляду справи знайшов підтвердження той факт, що у спірних правовідносинах платник не занизив суму грошового зобов'язання та не занизив об'єкт оподаткування податком на прибуток, а тому у контролюючого органу відсутні підстави для визначення штрафних санкцій та збільшення грошового зобов'язання на суму завищення переплати з податку на прибуток. Позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється на підставі ч.1 ст. 94 КАС України ( в редакції, чинній на момент подання даного адміністративного позову).
Керуючись ст.ст. 94, 159- 163,186,254 КАС України , суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Квестора Україна" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001621502 від 24.03.2015 року на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток 24195,00 грн. та штрафної санкції 6049,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квестора Україна" ( код ЄДРПОУ 37460240, 61058, м. Харків, вул. Данилевського,6) судові витрати в розмірі 182,70 грн. ( сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 27.10.2015 року.
Суддя Сагайдак В.В.
Судове рішення № 52870487, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 27.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/9117/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: