Рішення № 5284376, 04.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.09 Справа№ 6/102

За позовом: Приватного підприємства “Дніпро-Захід”, м.Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів

про: стягнення 2772грн. 34коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Нуцковська С.В.

від відповідача: не зявився

Представнику позивача, розяснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Приватним підприємством “Дніпро-Захід” подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2398грн. 55коп. основного боргу, 367грн. 74коп. пені та 6грн. 05коп. 3 % річних.

Ухвалою суду від 05.05.2009р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.06.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні подав суду клопотання, яким повідомив суд про сплату відповідачем 05.05.2009р. 428грн. 08коп. основного боргу та просить стягнути з відповідача 1970грн. 47коп. основного боргу, 367грн. 74коп. пені та 6грн. 05коп. 3 % річних.

Відповідач в судове засідання не зявився .

Відділенням зв”язку повернуто конверт суду з ухвалою про порушення провадження у справі, який направлено судом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, з поміткою “за закінченням терміну зберігання” . На вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі позивачем представлено суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (видану відповідно до ст. 20 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”) відповідно до якої місцем проживання відповідача є адреса, зазначена у позовній заяві: АДРЕСА_1.

Господарському суду пред`явлено достатньо матеріалів, що дає можливість відповідно до ст.75 ГПК України розглянути позов при відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

11.03.2009р. між Приватним підприємством “Дніпро-Захід” та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір поставки № 377-п, відповідно до якого позивачем за період з 11.03.2009р. по 27.04.2009р. по товаро-транспортних накладних №№ РНЛ-010429, РН-0001200, РНЛ-009360, РН-0001143 поставив відповідачу товар на загальну суму 2398грн. 55коп., за який відповідач розрахувався частково в сумі 428грн. 08коп. Станом на час розгляду справи основний борг відповідача становить 1970грн. 47коп. .

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 5.1. даного договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,5% від вартості отриманого товару за кожен день прострочення, розмір якої відповідно до представленого суду розрахунку становить 367грн. 74коп. є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 6грн. 05коп. 3 % річних. Суд вважає дану вимогу правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про те що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в частині стягнення 1970грн. 47коп. основного боргу, 367грн. 74коп. пені, та 6грн. 05коп. 3 % річних. В частині стягнення 428грн. 08коп. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст.193, 231 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,75,82,84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства “Дніпро-Захід”, м.Львів, вул.Опришківська, 5 ( код ЄДРПОУ 23961110) 1970грн. 47коп. основного боргу, 367грн. 74коп. пені, 6грн. 05коп. 3 % річних, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 312грн. 50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3.В частині стягнення 428грн. 08коп. основного боргу провадження у справі припинити.

Суддя Гоменюк З.П.