Вирок № 52836357, 10.07.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

415/2/15-к

1-КП/415/358/15

ВИРОК

Іменем України

10.07.15 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю:

секретаря Соболь Ю.В.,

прокурора Горбатенка Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, пенсіонера, одруженого, не судимого, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,

встановив:

29 липня 2014 року, приблизно о 13 годині 20 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, керуючи, на підставі реєстраційних документів, транспортним засобом автомобілем марки «ІЖ-412», державний реєстраційний номер «004-58АМ», що належить ОСОБА_2, по проїздній частині вулиці Чубаря міста Лисичанська, у напрямку перехрестя з вулицею Свердлова, яка є головною по відношенню до вулиці Чубаря, ігноруючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи злочинну самовпевненість, в порушення вимог:

п.10.1 ПДР України, відповідно до яких перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху,

п.16.11 ПДР України, відповідно до якого на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху,

наближаючись до вказаного перехрестя по другорядній дорозі, під час виконання маневру повороту праворуч, не надав дорогу транспортному засобу велосипеду марки «Outlander», під керуванням потерпілого ОСОБА_3, що рухався по проїздній частині вулиці Свердлова, з боку місцевого центрального ринку, внаслідок чого, допустив зіткнення зазначених транспортних засобів, володія, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи за №290/6 від 19 листопада 2014 року, технічною можливістю запобігти події, у зв'язку з чим, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді великих синців, саднин лівої гомілки, садни в області тазу, лівого колінного суглоба, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №200 від 27 серпня 04 вересня 2014 року, відносяться до категорії тілесних ушкодженьсереднього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень відмовився, і, відповідая на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії у потерпілого ОСОБА_3 Позов прокурора, в інтересах лікувального закладу, щодо відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з витратами медичної установи на лікування потерпілого ОСОБА_3 після отриманих тілесних ушкоджень у дорожньо-транспортній пригоді, на суму 4422 гривні 48 копійок, визнає, зобов'язавшись в найкоротший термін відшкодувати заподіяні збитки.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, доведено і органи досудового розслідування вірно і обгрунтовано кваліфікували дії останнього за ст.286 ч.1 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, проявивши злочинну самовпевненість, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості (ст.286 ч.1 КК України), обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання і за місцем мешкання характеризується позитивно (а.с.71,72), не працює, є пенсіонером, у скоєному щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, похилий вік (а.с.64), а також, ту обставину, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с.66-67).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, з урахуванням обставин інкримінованого злочину, який пов'язаний з безпекою дорожнього руху, та, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень невеликої тяжкості, і, разом з тим, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який не працює, перебуває на пенсії, є особою похилого віку, має постійне місце мешкання і позитивно характеризується у побуті, вперше притягується до кримінальної відповідальності, у судовому засіданні в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину і вибачався за вчинення останнього, а також, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, а також, беручи до уваги відсутність тяжких наслідків від скоєного, в тому числі, враховуючи і відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе із застосуванням покарання у виді штрафу, в межах, передбачених санкцією ст.286 ч.1 КК України, і, одночасно, беручи до уваги потребу обвинуваченого в користуванні транспортним засобом, пов'язану зі станом здоров'я, як самого обвинуваченого, так і його родини, суд вважає недоцільним призначення обвинуваченому ОСОБА_1 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає, і зазначене питання учасниками данного кримінального провадження не ставилося.

У зв'язку з проведенням в рамках зазначеного кримінального провадження судової автотехнічної експертизи за №290/6 від 19 листопада 2014 року (а.с.53-55), витрати на залучення експертів у сумі 589 гривень 68 копійок (а.с.52), підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Витрати на залучення експертів у сумі 589 гривень 68 копійок (а.с.40), пов'язані з проведенням судової експертизи технічного стану транспортного засобу за №289/6 від 02 жовтня 2014 року (а.с.41-47), стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягають, оскільки останньому обвинувачення в данній частині не висувалось.

Позов прокурора в інтересах держави в особі Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи «ЦМЛ імені Титова» Лисичанської міської ради Управління охорони здоров'я до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування збитків у розмірі 4422 гривні 48 копійок, витрачених установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 у травматологічному відділенні ЦМЛ імені Титова міста Лисичанська, у період часу з 29 липня 2014 року до 22 серпня 2014 року (а.с.82), підлягає задоволенню в повному обсязі, сума спричиненого збитку підтверджується довідкою лікувального закладу (а.с.57).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_3 не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

транспортний засіб автомобіль марки «ІЖ-412», державний реєстраційний номер «004-58АМ», що знаходиться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с.61,63),

підлягає поверненню обвинуваченому ОСОБА_1,

транспортний засіб велосипед марки «Outlander», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 (а.с.61,62),

підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_3

Керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 3400 (три тисячи чотириста) гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, до набуття вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави

(одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013)

589 (п'ятьсот вісімдесят дев'ять) гривень 68 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи за №290/6 від 19 листопада 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь держави в особі Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи «ЦМЛ імені Титова» Лисичанської міської ради Управління охорони здоров'я 4422 (чотири тисячи чотириста двадцять дві) гривні 48 копійок, витрачених установою охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 у травматологічному відділенні ЦМЛ імені Титова міста Лисичанська, у період часу з 29 липня 2014 року до 22 серпня 2014 року.

Речові докази по справі:

транспортний засіб автомобіль марки «ІЖ-412», державний реєстраційний номер «004-58АМ», що знаходиться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_1,

повернути обвинуваченому ОСОБА_1,

транспортний засіб велосипед марки «Outlander», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3,

повернути потерпілому ОСОБА_3

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: