Рішення № 5282727, 10.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.09 Справа№ 32/67

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Прокурора м.Львова в інтересах держави: уповноважений орган - Львівська міська рада в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, м.Львів.

до відповідача Державного житлово-комунального підприємства Державного концерну „ЛОРТА”, м.Львів.

про стягнення 78 935,70 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Нагребний І.Я. помічник прокурора м.Львова (посвідчення №23 від 06.02.2008р.).

від позивача: Охріменко В.В. начальник юридичного відділу (довіреність №1 від 02.01.2008р.).

від відповідача: Грабінський І.Г. керівник (наказ № 103-Д від 17.07.2007р.).

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Прокурор м.Львова подав позов в інтересах держави - уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго”, м.Львів до Державного житлово-комунального підприємства Державного концерну „ЛОРТА”, м.Львів про стягнення 78 935,70 грн., з яких 71717,00 грн. сума основного боргу за постачання теплової енергії в гарячій воді, 3 658,08 грн. інфляційні нарахування, 469,63 грн. 3% річних, 3 090,99 грн. пеня.

Ухвалою суду від 17.03.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 14.04.2009р. Ухвалами суду від 14.04.2009р. та 19.05.2009р. розгляд справи відкладено з підстав вказаних в даних ухвалах. Згідно клопотання сторін справу розглянуто поза межами строку встановленого ст.69 ГПК України. Рішення прийнято 10.06.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 19.05.2009р. подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 28807,17 грн. основного боргу, 3090,99 грн. пені, 469,63 три відсотки річних та 3658,08 грн. інфляційних втрат.

В судовому засіданні 10.06.2009р. сторони подали підписаний ними акт звірки взаєморозрахунків від 09.06.2009р., згідно якого борг ДЖКП ДК „ЛОРТА” за теплову енергію перед ЛКП „Залізничнетеплоенерго” за період: з 01.02.2008р. по 01.02.2009р. становить 16027,17 грн.

Представник прокуратури позовні вимоги з врахуванням заяви позивача про їх уточнення підтримав, просив позов задоволити.

Представник відповідача підтримав клопотання подане ним в судовому засіданні 19.05.2009р. про нарахування пені та штрафних санкцій відповідно до п.3 ст.83 ГПК України в звязку з важким фінансовим становищем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення сторін, суд встановив:

01.10.2003р. між ЛКП „Залізничнетеплоенерго” (енергопостачальна організація) та ДК „ЛОРТА” ДЖКП, житловий будинок по вул.Патона, 4/1 (покупець) було укладено договір № 2179 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі по тексту договір). За цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати покупцеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець зобовязується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Розрахунки за теплову енергію проводяться згідно п.6.1 договору виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами. Згідно п.6.2. та п.6.3. договору розрахунковим періодом є календарний місяць, покупець до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав.

Відповідач порушив свої зобов'язання, у визначений договором термін оплату за постачання теплової енергії в гарячій воді згідно виставлених йому позивачем рахунків не здійснив.

Станом на 13.03.2009р. (дата подання позовної заяви) основний борг відповідача перед ЛКП „Залізничнетеплоенерго” за період: з 01.02.2008р. по 01.02.2009р., становив 71 717,00 грн.

Представником позивача в судовому засіданні 19.05.2009р. подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 28807,17 грн. основного боргу, 3090,99 грн. пені, 469,63 три відсотки річних та 3658,08 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи приписи статті 22 ГПК України, якою позивачу надано право до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 28807,17 грн. основного боргу, 3090,99 грн. пені, 469,63 три відсотки річних та 3658,08 грн. інфляційних втрат.

В з»язку з проведеними відповідачем частковими проплатами та для визначення суми боргу згідно укладеного договору, сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків від 09.06.2009р., згідно якого борг ДЖКП ДК „ЛОРТА” за теплову енергію за період з 01.02.2008р. по 01.02.2009р. перед ЛКП „Залізничнетеплоенерго” становить 16027,17 грн.

Позивач, за невиконання відповідачем грошового зобовязання, на підставі ст.625 ЦК України нарахував 3% річних в сумі 469,63 грн. та збитки від інфляції в сумі 3 658,08 грн.

Крім того, позивач керуючись умовами договору, у звязку із несвоєчасним виконанням розрахунків за спожиту теплову енергію, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 3 090,99 грн.

Відтак заборгованість відповідача становить 16 027,17 грн. основний борг, 3 658,08 грн. інфляційні нарахування, 469,63 грн. три відсотки річних та 3 090,99 грн. пеня.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників прокуратури та позивача, суд прийшов до висновку підставності позову до задоволення частково, при цьому суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами реалізації теплової енергії за період з 01.02.2008р. по 01.02.2009р., які підписані сторонами та скріплені печатками.

З акту звірки складеного позивачем станом на 09.06.2009р. та долученим до матеріалів справи вбачається, що борг ДЖКП ДК „ЛОРТА” за теплову енергію за період з 01.02.2008р. по 01.02.2009р. перед ЛКП „Залізничнетеплоенерго” становить 16027,17 грн.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку боргу в сумі 16 027,17 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого розрахунку 3 658,08 грн. збитків, завданих ростом інфляції та 469,63 грн. 3 % річних.

В судовому засіданні 19.05.2009р. представник відповідача подав клопотання про нарахування пені, інфляції та 3% річних відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, в зв»язку з важким фінансовим становищем.

Щодо вищевказаного клопотання відповідача суд зазначає наступне:

Згідно ч.3 ст.83 ГПК України господарський суд при прийнятті рішення має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов»язання. Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб»єктів господарювання здійснюється, зокрема шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України інфляційні та 3% річних, як плата по грошовому зобов»язанню, правова природа яких, є самостійним від договірної неустойки (пені, штрафу) способом захисту і забезпечення виконання зобов»язання.

Відтак відповідач помилково ототожнює неустойку (штраф, пеню), які суд згідно ч.3 ст.83 ГПК України, має право зменшувати, з таким способом захисту майнових прав позивача як сплата 3% та інфляційних нарахувань.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, суд зазначає наступне.

До вимог про стягнення пені застосовується строк позовної давності в один рік, встановлений ч.2 ст.258 ЦК України. Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкції за прострочення виконання зобовязання припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути пеню яка згідно поданого ним розрахунку становить 3090,99 грн. Борг виник в лютому 2008р., а позов подано 11.03.2009р., відтак позивач пропустив строк позовної давності по пред»явленню вимоги про стягнення пені.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, враховуючи уточнення позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 16 027,17 грн. основного боргу, 3 658,08 грн. інфляційних нарахувань та 469,63 грн. 3 % річних.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід бюджету, згідно вимог ст.49 ГПК України пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 258, 525, 526, 530, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного житлово-комунального підприємства Державного концерну „ЛОРТА” (79040, м.Львів, вул. Каховська, 33; р/р 26008304291 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанк; МФО 325796, ЄДРПОУ 22375887) на користь Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго” (79054, м.Львів, вул. С.Петлюри, 4а; р/р 260038680 в ЛОД „Райффайзен банк Аваль”; МФО 325570, код ЄДРПОУ 20784943) 16 027,17 грн. основного боргу, 3 658,08 грн. інфляційних нарахувань, 469,63 грн. три відсотки річних.

3. Стягнути з Державного житлово-комунального підприємства Державного концерну „ЛОРТА” (79040, м.Львів, вул. Каховська, 33; р/р 26008304291 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанк; МФО 325796, ЄДРПОУ 22375887) в доход Державного бюджету 201,55 грн. державного мита та 30,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення 3 090,99 грн. пені відмовити.

5. Накази видати згідно вимог ст. 116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.