Рішення № 5281706, 22.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/28822.06.09 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк»

до 1) фізичної особи підприємця ОСОБА_1

2) товариство з обмеженою відповідальністю „Таласса Ойл”

про розірвання кредитного договору та стягнення 329 810,13 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Французова А.С. представник за довіреністю № 33 від 09.01.2007 року;

від відповідача: 1) не зявився,

2) не зявився.

встановив :

Відкрите акціонерне товариство «Морський транспортний банк»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю „Таласса Ойл” про розірвання кредитного договору та стягнення 329 810,13 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.04.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк»(позивачем) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем-1) був укладений кредитний договір № 265/К, згідно умов якого банк надає позичальнику кредит у сумі 364 000,00 грн. з 01.04.2008 і терміном погашення по 29.03.2012 із сплатою 16,5% річних за фактичний період користування кредитними коштами від фактичної суми заборгованості за кредитом.

Відповідно до умов кредитного договору № 265/К позичальник зобовязався на умовах, в розмірах та в строки, встановлені в даному договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, які передбачені умовами даного договору, зокрема сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п.п. 1.1, 5.1, 5.2 даного договору, сплатити комісії відповідно до п. 5.7, а також повністю повернути кредит до дати, зазначеної в п. 1.1 даного договору, згідно з графіком, в якому встановлений щомісячний максимальний розмір залишку заборгованості за кредитом (п. 3.2.12 кредитного договору).

Відповідно до п.3.3.2 кредитного договору банк має право при настанні будь-якої з подій, зокрема, порушенні позичальником якого-небудь із зобовязань, передбачених умовами цього договору розірвати договір в судовому порядку.

Відповідач систематично не виконував свої зобовязання за договором і позивач набув права розірвання кредитного договору, вимоги дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, а також інших сум, нарахованих у відповідності до умов кредитного договору, у повному обсязі.

Згідно з п. 6.1. договору при порушенні позичальником будь-якого із термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.1, 3.2.12, 3.3.2 кредитного договору, сплаті відсотків, передбачених п.п. 1.1, 3.2.2, 5.1, 5.2, сплати комісій, передбачених п. 5.7 договору, позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня від простроченої суми.

01.04.2008 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю „Таласса Ойл” (відповідач-2) укладено договір поруки № 675-СК про забезпечення зобовязань відповідача-1, що випливають з кредитного договору № 265/К від 01.04.2008 року.

Згідно з п. 2.1 договору поруки при невиконанні (частковому виконанні) позичальником своїх зобовязань за кредитним договором, поручитель зобовязується здійснити виконання порушеного позичальником зобовязання за кредитним договором протягом двох банківських днів із дня предявлення до нього вимоги банком.

13.02.2009 року позивач направив відповідачу-1 та відповідачу-2 листи за вих. № 199/04 та № 196/04 з вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором № 265/К.

Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 329 810,13 грн., у т.ч. 321533,38 грн. заборгованість за кредитом, 6857,88 грн. заборгованість по сплаті відсотків, 1418,87 грн. заборгованість за пенею.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.04.2009 року порушено провадження у справі № 33/288 і призначено до розгляду на 02.06.2009 року.

У судове засідання 02.06.2009 року представники відповідача-1 та відповідача-2 не зявились, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/288 від 13.04.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представники позивача в судове засідання зявилися, подали документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просили розірвати кредитний договір № 265/К від 01.04.2008 року та стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 солідарно заборгованість в розмірі 329 512,62 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 3298,11 грн. та 85,00 грн.., а також на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Керуючись ст. 77 ГПК України, враховуючи факт незявлення в судове засідання представників відповідачів суд відклав розгляд справи на 22.06.2009 року.

У судове засідання 22.06.2009 року представники відповідача-1 та відповідача-2 не зявились, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляли, хоча про час і місце судових засідань були повідомлені належним чином.

Представник позивача надав уточнення до заяви про зменшення розміру позовних вимог, в якому просить розірвати кредитний договір № 265/К від 01.04.2008 року, стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 солідарно борг в розмірі 329512,62 грн., у тому числі: 321533,38 грн. заборгованість за кредитом, 6560,37 грн. заборгованість по сплаті відсотків, 1418,87 грн. заборгованість за пенею, витрати по сплаті державного мита в сумі 3298,11 грн. та 85,00 грн., а також на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Також, представник позивача підтримав подану заяву про забезпечення позову в якій просив суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на праві власності.

Заслухавши пояснення представника позивача, суд, вважає, зазначене клопотання необґрунтованим, тобто таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

01.04.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк»(позивачем) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем-1) був укладений кредитний договір № 265/К.

Згідно п.п. 1.1 кредитного договору № 265/К від 01.04.2008 банк зобовязується надати позичальнику кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії на суму 432 450,00 грн. з 01.04.2008 і терміном погашення по 29.03.2012 включно на наступні цілі: на купівлю автотранспортних засобів у сумі 364000,00 грн. і на оплату страхових платежів у сумі 68450,00 грн., зі сплатою у валюті кредиту 16,5% річних за фактичний період користування кредитом (із розрахунку 360 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості за кредитом, а позичальник зобовязався на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в даному договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, які передбачені умовами даного договору.

Відповідно кредитного договору № 265-К позивач виконав свої зобовязання перед відповідачем-1 шляхом перерахування на його позичковий рахунок суми кредиту, що підтверджується наявним в матеріалах справи розпорядженням на відображення операції в національній валюті № 59 від 03.04.2008 року.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Згідно з п. 3.2.12. договору повернення кредиту здійснюється позичальником згідно з графіком погашення кредиту.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Відповідно до п.3.3.2 кредитного договору банк має право при настанні будь-якої з подій, зокрема, порушенні позичальником якого-небудь із зобовязань, передбачених умовами цього договору розірвати договір в судовому порядку. При цьому, в останній день дії даного договору позичальник зобовязується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, цілком виконати інші зобовязання за цим договором.

Стаття 611 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, в тому числі і розірвання договору.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Неналежне виконання умов договору в частині розміру та строків повернення кредиту та оплати відсотків є істотним порушенням зобов'язань по договору.

Пунктом 3.3.2 укладеного договору сторони передбачили право позивача на дострокове розірвання договору та дострокового задоволення його вимог, що випливають з договору, у випадку невиконання відповідачем-1 своїх договірних зобов'язань.

Відповідач-1 не виконав свої зобовязання за договором і відповідно до п. 3.3.2 договору позивач набув право вимоги дострокового розірвання договору, повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, а також інших сум, нарахованих у відповідності до умов кредитного договору, у повному обсязі.

Згідно з п. 5.2 кредитного договору № 265/К від 01.04.2008 відсотки відповідно до п.1.1 цього договору нараховуються за фактичний період користування коштами за кредитом на фактичну суму заборгованості за кредитом. Відсотки за користування кредитом нараховуються 25 числа кожного місяця фактичного періоду користування кредитом, в день повного (дострокового або із простроченням) погашення кредиту та в день, передбачений для повного погашення кредиту, за період з дати попереднього нарахування/дати виникнення заборгованості (включно) до 24 числа поточного місяця включно/дати повного погашення кредиту. Відсотки за користування кредитом сплачуються на рахунок, вказаний у п.1.1 договору з 26 числа, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, а у разі дострокового повного погашення заборгованості в день фактичного погашення кредиту. Після закінчення терміну кредитування, передбаченого п.1.1 кредитного договору відсотки, нараховані за період прострочення до фактичного погашення кредиту, позичальник сплачує щомісяця з 26 числа по останній день поточного місяця і в день фактичного повного погашення кредиту. При несплаті відсотків у зазначений термін, вони вважаються простроченими.

13.02.2009 року позивач направив відповідачу-1 лист за вих. № 196/04, який відповідач-1 отримав 26.02.2009 року, з вимогою погасити заборгованість у семиденний строк з дня отримання цієї вимоги.

Суд погоджується з розрахунком позивача заборгованості по сплаті відсотків з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог у сумі 6 560,37 грн., що підтверджується реєстром документів по позичковому рахунку відповідача, який знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості в сумі 321533,38 грн. та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в сумі 6560,37 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачами не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.1. кредитного договору № 265/К від 01.04.2008 при порушенні позичальником будь-якого із зобовязань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 1.1, 3.2.2, 5.1, 5.2 даного договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.1, 3.2.12, 3.3.2 цього договору, сплати комісій, передбачених п. 5.7 договору, позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу на рахунок банку.

Суд погоджується з розрахунком пені з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог у сумі 1 418,87 грн.

01.04.2008 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю „Таласса Ойл” (відповідачем-2) укладено договір поруки № 675-СК про забезпечення зобовязань відповідача-1, що випливають з кредитного договору № 265/К від 01.04.2008 року.

Згідно з п.1.2 договору поруки № 675-СК від 01.04.2008 року поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобовязань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Відповідно до п. 1.4 договору поруки № 675-СК від 01.04.2008 року у випадку невиконання боржником зобовязань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

13.02.2009 року позивач направив відповідачу-2 лист за вих. № 199/04, який відповідач-2 отримав 26.02.2009 року, з вимогою погасити прострочену заборгованість за кредитним договором у дводенний строк з дня отримання цієї вимоги.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно 321533,38 грн. заборгованості за кредитом, 6560,37 грн. заборгованості по сплаті відсотків, 1418,87 грн. пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати кредитний договір № 265/К від 01.04.2008 року, укладений між відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк»та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1.

3.Стягнути солідарно з фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та товариства з обмеженою відповідальністю „Таласса Ойл” (02091 м. Київ, Харківське шосе, 158, кв. 282, код ЄДРПОУ 34770089) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк»(68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28, к/р 32003100300 в Управлінні НБУ в Одеській області, МФО 328027, код ЄДРПОУ 21650966) суму заборгованості за кредитом в розмірі 321 533 (триста двадцять одна тисяча пятсот тридцять три) грн. 38 коп., суму заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 6 560 (шість тисяч пятсот шістдесят) грн. 37 коп., пеню у сумі 1418 (одна тисяча чотириста вісімнадцять) грн. 87 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 3 383 (три тисячі триста вісімдесят три) грн. 11 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 02.07.2009 року.