Рішення № 5280733, 03.07.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.09 Справа № 6/211/09

Суддя Місюра Л.С.

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

ДоЗапорізької міської ради, м. Запоріжжя

Третя особа: яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Орендне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації “ м. Запоріжжя

Про визнання недійсним в цілому рішення Запорізької міської ради № 52 від 16.04.2009 року

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача:ОСОБА_2 дов. № 2021 від 21.12.2008р.

Від відповідача:Корепін Д.О. дов. № 01-17/171 від 05.02.2009р.

Від третьої особи: не зявився

Розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя до Запорізької міської ради мю. Запоріжжя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Орендне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації “ м. Запоріжжя, про визнання недійсним в цілому рішення Запорізької міської ради № 52 від 16.04.2009 року, суддя ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив визнати недійсним рішення Запорізької міської ради № 52 від 16.04.2009 року про протест прокуратури м. Запоріжжя від 15.09.2008 року № 3315на рішення міської ради від 09.06.2004 року № 32 „Про затвердження переліку обєктів комунальної власності м. Запоріжжя , що підлягають приватизації”, яким скасовано рішення міської ради від 09.06.2004 року № 32 „Про затвердження переліку обєктів комунальної власності м. Запоріжжя, що підлягають приватизації”, в частині визначення способу приватизації шляхом викупу обєкту комунальної власності нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, для розташування компютерної зали. В обґрунтування своїх вимоги позивач зазначив, що спірне рішення прийнято відповідачем незаконно, з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відповідно до рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 по справі №1-9/2009, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Крім того, відповідно п. 10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

Позивач надав суду уточнення позовної заяви, в якому просить визнати рішення Запорізької міської ради від 16.04.2009р. №52 про протест прокуратури м. Запоріжжя від 15.09.2008р. №3315 на рішення міської ради від 09.06.2004р. №32 «Про затвердження переліку обєктів комунальної власності м. Запоріжжя, що підлягають приватизації», недійсним в цілому. Також, позивачем були зазначені додаткові підстави для визнання спірного рішення недійсним, оскільки відповідачем спірне рішення було прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Уточнення приймаються судом, оскільки заявлені у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).

Відповідач письмові пояснення на позов та витребувані документи суду не надав.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позову, однак зазначив, що Запорізька міська рада знає про існування вказано рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 року.

Орендне підприємство «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»(надалі третя особа) надало суду пояснення, в яких зазначено наступне: за матеріалами інвентарної справи право власності на приміщення №ХХУІ. що розташоване за адресою: М.Запоріжжя, пр. Леніна 212 в ОП ЗМБТІ зареєстровано: 11/100 часток за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 02.12.2004р. № 4563, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Малишевою Л.Є.; 89/100 часток - за територіальною громадою в особі Запорізької міської ради на підставі свідоцтва про право власності виданого Виконавчим комітетом Запорізької міської ради від 14.04.2004р. серія САА №097022. При винесенні рішення по справі покладається на розсуд суду.

У звязку з неявкою відповідача розгляд справи відкладався.

03.07.2009 року розгляд справи продовжено.

До початку судового засідання від третьої особи надійшла заява, в якій вона просить розглянути справу за відсутності її представника, і при винесенні рішення - покладається на розсуд суду.

Заява третьої особи приймається судом, оскільки не суперечить вимогам чинного законодавства.

Суддя визнав за можливе розглянути справу буз участі третьої особи, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи (в судовому засіданні 25.06.2009 року), суддя вважає, що уточнена позовна заява підлягає задоволенню повністю з наступних підстав:

09.06.2004 року відповідачем було прийнято рішення № 32 «Про затвердження переліку обєктів комунальної власності м. Запоріжжя, що підлягають приватизації».

Відповідно до п. 46 Переліку, серед обєктів комунальної власності м. Запоріжжя, що підлягають приватизації, значиться приміщення по АДРЕСА_1.

01.12.2004 року між Фізичною особою субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Управлінням у справах приватизації Запорізької міської ради, на підставі рішення Запорізької міської ради № 32 від 09.06.2004 року, був укладений договір купівлі продажу обєкту комунальної власності № 121.

Предметом цього договору є передача права власності на комунальне майно м. Запоріжжя, яке перебуває на балансі КП «ВРЕЖО № 13», шляхом приватизації способом викупу (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, обєктом приватизації є нежитлове приміщення ХХУІ (літера А-6, А-2) у складі кабінету № 2 площею 8,7 кв. м., кабінету № 4 площею 19 кв. м., коридора № 5 площею 0,8 кв. м., туалету № 6 площею 1,4 кв. м., загальною площею за внутрішніми замірами 29,9 кв. м., що складає 11/100 частин приміщення ХХУІ, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

На виконання умов договору, Управління у справах приватизації Запорізької міської ради передало, а позивач прийняв нежитлове приміщення ХХУІ (літера А-6, А-2) у складі кабінету № 2 площею 8,7 кв. м., кабінету № 4 площею 19 кв. м., коридора № 5 площею 0,8 кв. м., туалету № 6 площею 1,4 кв. м., загальною площею за внутрішніми замірами 29,9 кв. м., що складає 11/100 частин приміщення ХХУІ, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом прийому передачі обєкту приватизації від 01.12.2004 року.

Вказаний договір був нотаріально посвідчений 02.12.2004 року приватним нотаріусом Малишевою Л.Є., про що зроблено запис в реєстрі за № 4564.

Відповідна відмітка нотаріуса міститься на копії самого договору, що залучений до матеріалів справи.

15.09.2008 року прокуратурою м. Запоріжжя було винесено протест № 3315 на рішення міської ради від 09.06.2004 року за № 32 «Про затвердження переліку обєктів комунальної власності м. Запоріжжя, що підлягають приватизації», в частині визначення способу приватизації шляхом викупу обєкту комунальної власності нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, для розташування компютерної зали.

Розглянувши протест прокурора м. Запоріжжя, відповідач прийняв рішення № 52 від 16.04.2009 року, та вирішив протест задовольнити, скасувати рішення міської ради від 09.06.2004 року № 32 «Про затвердження переліку обєктів комунальної власності м. Запоріжжя, що підлягають приватизації»в частині визначення способу приватизації шляхом викупу обєкту комунальної власності нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, для розташування компютерної зали, контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови з питань виконавчих органів ради - Гриценка В.В., та на постійну комісію міської ради з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації та земельних відносин ОСОБА_3).

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим також нормативно - правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частиною 1 статтею 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Позивач просить визнати недійсним рішення Запорізької міської ради № 52 від 16.04.2009 року, оскільки воно прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Вказана правова позиція також викладена в Розясненні Вищого Арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 року (із подальшими змінами та доповненнями).

Матеріали справи свідчать, що рішення № 52 від 16.04.2009 року було прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства.

Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Аналогічна правова позиція викладена також і рішенні Конституційного суду України від 16.04.2009 року у справі № 1-9/2009.

Крім того, скасування відповідачем раніше прийнятого рішення є безпідставним і з огляду на наступне:

Відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру»передбачено порядок зупинення рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції.

Цим законом установлено, зокрема ст. 21, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора вноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Прокуратурою міста Запоріжжя рішення відповідача № 32 від 09.06.2004 року було оскаржене в судовому порядку.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.12.2008 року у справі № 2а-266/2008р. було відмовлено заступнику прокурора м. Запоріжжя в задоволенні адміністративного позову, заявленого до Запорізької міської ради, за участю третьої особи фізичної особи підприємця ОСОБА_1, про визнання незаконним та скасування рішення Запорізької міської ради № 32 від 09.06.2004 року. На даний час вказане рішення не набрало законної сили.

Отже, з винесенням протесту прокурора м. Запоріжжя № 3315 від 15.09.2008 року, дія рішення відповідача № 32 від 09.06.2004 року була зупинена вже по закону.

Прийняття у даному випадку будь якого рішення зі сторони органу місцевого самоврядування взагалі не потрібно.

Така ж правова позиція викладена в п. 5 рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 року у справі № 1-9/2009.

Наведене свідчить, що відповідач безпідставно та необґрунтовано прийняв рішення № 52 від 16.04.2009 року, яким скасував своє раніше прийняте рішення № 32 від 09.06.2004 року.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За таких обставин, уточнені позовні вимоги позивача обґрунтовані.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги на підставі вище викладеного.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 44 49, 75, 82 85 ГПК України, суддя

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Визнати недійсним рішення тридцять другої сесії пятого скликання Запорізької міської ради “Про протест прокуратури м. Запоріжжя від 15.09.2008р. № 3315 на рішення міської ради від 09.06.2004р. №32 «Про затвердження переліку обєктів комунальної власності м. Запоріжжя, що підлягають приватизації»№ 52 від 16.04.2009р.

Стягнути з Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 106, код ЄДРПОУ 04053915, р/ рахунки не відомі) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1, р/ рахунок № НОМЕР_2 в Укрсиббанк, м. Запоріжжя, МФО 313979, код НОМЕР_3) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп. Надати наказ.

Суддя Л.С. Місюра

Рішення підписано : 03.07.2009р.