Рішення № 5280001, 16.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.07.09 р. Справа № 17/150пн

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Прокурора міста Словянська в інтересах держави в особі Словянської міської ради, м. Словянськ

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Словянськ,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору з боку позивача: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області, м. Донецьк

про зобовязання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0416 га із земель житлової та громадської забудови Слов'янської міської ради, розташовану в АДРЕСА_1, привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан, включаючи знесення самовільно побудованої будівлі; стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним зайняттям зазначеної земельної ділянки в розмірі 1205,20 грн.

При участі представників:

від позивача: Яценко А.В. довіреність від 15.07.2009 №01-01-12/993

від відповідача: не зявились

від третьої особи: Барабаш Т.С. довіреність від 27.05.2009 №01-17-746-1

в засіданні приймали участь: прокурор Аверянов А.М. посвідчення №3024

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор міста Словянська в інтересах держави в особі Словянської міської ради звернулась до Приватного підприємця ОСОБА_1 про зобовязання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0416 га із земель житлової та громадської забудови Слов'янської міської ради, розташовану в АДРЕСА_1, привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан, включаючи знесення самовільно побудованої будівлі; стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним зайняттям зазначеної земельної ділянки в розмірі 1205,20 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.12.2008 року по справі №17/150пн у задоволенні наведеного позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.02.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2008 року по справі №17/150пн скасовано, позов Прокурора міста Словянська задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2009р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.02.2009р. та рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2008 року по справі №17/150пн скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що відповідачем самовільно зайнята та використовується земельна ділянка площею 0,0416 га, крім земельної ділянки площею 0,0151 га, наданої згідно договору оренди, без правовстановлюючих документів, без встановлення її меж в натурі, на місцевості, одержання документа, що посвідчує право на неї та його державної реєстрації, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідач про день та час нового розгляду справи був повідомлений належним чином, але не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив. Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе відповідно до ст.75 ГПК України вирішити спір по суті.

Третьою особою надавались суду пояснення, згідно з якими третьою особою зазначено, що, згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, однією з підстав для здійснення розрахунку розміру шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки є акт обстеження земельної ділянки.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

29 липня 2004 року між Слов'янським міською Радою (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі комерційного використання, яка знаходиться у АДРЕСА_1. Згідно договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0151га, (0,0091 га землі комерційного призначення, 0,0060 га землі транспорту).

У пункті 3 договору зазначено, що на земельній ділянці знаходиться торгівельний павільйон (торгівельний павільйон у стадії монтажу), інженерні мережі знаходяться в доброму технічному стані. Договір укладено терміном на 5 років (п.8 договору).

Згідно з п.15-17 договору оренди встановлені наступні умови використання земельної ділянки:

Земельна ділянка передається в оренду для розміщення торгівельного павільйону для комерційного призначення, заборонена самовільна забудова земельної ділянки та використання обєкту оренди не за цільовим призначенням.

Відповідно паспорту №361 наданого відповідачем на торговий павільйон за адресою м. Слов'янськ, вул. Донская, 9а, павільйон встановлюється тимчасово, обємно-планувальне та конструктивне рішення останнього дозволяє його демонтувати,торговий павільйон має розміри 11,4Х8,0м. Згідно технічних умов (л.с.39) для розробки проекту розміщення торгового павільйону останній не повинен мати заглиблений у грунт фундамент і не повинен перевищувати по висоті 4м.

Державним інспектором, начальником Словянського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель 08.01.2008 року проведено перевірку відповідача відповідно до вимог статей 6, 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” з питання дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці для розміщення торгівельного павільйону, результати якої викладені в акті перевірки від 08.01.2008 року.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що на земельній ділянці площею 0,0151 га по вул. Донській, 9а, у м. Слов'янську, яка надана приватному підприємцю ОСОБА_1 для розміщення торгівельного павільйону (у тому числі 0,0091 га землі комерційного призначення, 0,0060 га - землі транспорту) із земель житлової та громадської забудови Слов'янської міської ради на підставі договору оренди № 46-04 від 29.07.04р., зареєстрованого в Державному реєстрі від 19.08.04р. замість зазначеного павільйону, якій є малою архітектурною формою згідно вимогам п. 2 "Типові правила розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності", затверджених Наказом Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.10.2000р. № 227, розташовано капітальний цегельний двоповерховий будинок - магазин розміром 11,9 х 13,9 м, із дверними прорізами, які обладнані вхідними порогами розміром 2,8 х 4,2 м та 2,7 х 1,8 м, прилягаюча територія до будинку з північної, та західної сторони будівлі вимощена тротуарною плиткою, частково з південної, східної сторони будівлі виконано бетонне вимощення шириною в один метр. Крім того, поруч з будинком виконані роботи з пристрою зливної ями і колодязя для підводу холодної води, прилегла територія засмічена будівельними відходами у вигляді уламків цегли, залишками бетонного розчину, насипу шлаку та піску тощо.

У акті також зазначено, що відповідачем самовільно зайнята та використовується земельна ділянка площею 0,0416 га (крім наданої згідно зазначеного договору оренди) без правовстановлюючих документів, без встановлення її меж в натурі (на місцевості) одержання документа, що посвідчує право на неї та його державної реєстрації, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

На підставі акту перевірки Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області відповідачу надано припис № 006704 від 08 січня 2008року, яким приписано усунути виявлені порушення земельного законодавства.

Одночасно 08 січня 2008 року державним інспектором, начальником Словянського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель складено протокол №004890 про адміністративне порушення, вчинене відповідачем та передбачене ст.531 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 211 Земельного кодексу України.

Постановою начальником Словянського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель про накладення адміністративного стягнення від 25.01.2008 року відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, головним спеціалістом з контролю за використанням та охороною земель було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки (в межах населеного пункту) площею 0,0416 га для розміщення двоповерхової будівлі у м. Словянську по АДРЕСА_1, відповідно до якого розмір заподіяної шкоди склав 1205,20 грн.

26.06.2009 року державним інспектором, начальником Північного регіонального відділу з контролю за використанням та охороною земель проведено повторну перевірку відповідача відповідно до вимог статей 6, 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” з питання дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці для розміщення торгівельного павільйону, результати якої викладені в акті перевірки від 26.06.2009 року.

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що на земельній ділянці, яка надана відповідачу для розміщення торгівельного павільйону площею 0,0151 га по АДРЕСА_1 на землях Словянської міської ради житлової та громадської забудови згідно договору оренди землі від 29.07.2004 року № 41-04, зареєстрованого у Державному реєстрі 19.08.2004 року знаходяться залишки фундаменту і колишньої підлоги розміром 11,9 х 13,9 м., демонтованої будівлі колишнього капітального цегельного двоповерхового магазина „Купечеський Амбар” та залишки бетонної основи підїзної площадки до будівлі магазину, яка раніше булла вимощена тротуарною плиткою, будівельне сміття після розробки будівлі. Таким чином, на час перевірки земельної ділянки, будівлі, які знаходились на спірній земельній ділянці площею 0,0416 га, а також інша споруди відсутні, земельна ділянка не використовується, будівельні конструкції вивезені, земельна ділянка звільнена, але не приведена у придатний для використання земельної ділянки в оренду стан.

Основним законом, яким регулюються земельні відносини, є Конституція України. Крім цього, земельні відносини регулюються іншими, прийнятими відповідно до Конституції законами і підзаконними актами, а саме законами України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про місцеве самоврядування" та іншими законами, також Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року, який набув чинності з 01.01.2002 року.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Статтею 2 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до п. 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

На підставі рішень сільських, селищних, міських рад, а в окремих випадках районних і обласних рад, земельні ділянки передаються у власність громадян і юридичних осіб із земель комунальної власності шляхом відведення їх в натурі (на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Лише така реєстрація надає документам легітимності.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (п. 3 ст. 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Виходячи з матеріалів справи, рішення позивача про передачу відповідачу у власність спірної земельної ділянки або надання її у користування (оренду), відсутнє, в матеріалах справи відсутні вчинені відповідачем правочини щодо спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка використовувалась відповідачем самовільно, з порушенням земельного законодавства, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.01.2008 року.

Тобто, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем самовільно використовувалась спірна земельна ділянка, що не спиралось на закон і відбувалось з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, що здійснювалось без наявності відповідного рішення та/або вчинення правочину щодо спірної земельної ділянки.

Як зазначалось, перевіркою, проведеною 26.06.2009 року державним інспектором, начальником Північного регіонального відділу з контролю за використанням та охороною земель, встановлено, зокрема, що будівлі, які знаходились на спірній земельній ділянці площею 0,0416 га по АДРЕСА_1 на землях Словянської міської ради, а також інша споруди відсутні, земельна ділянка не використовується, будівельні конструкції вивезені, земельна ділянка звільнена, але не приведена у придатний для використання земельної ділянки в оренду стан.

Таким чином, факт самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, на який посилався прокурор в обґрунтування позовних вимог, на даний час відсутній, порушення вимог земельного законодавства у цій частині відповідачем усунуто.

Враховуючи викладене, суд робить висновок про відсутність предмет спору в частині зобовязання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0416 га із земель житлової та громадської забудови Слов'янської міської ради, розташовану в АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині зобовязання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0416 га із земель житлової та громадської забудови Слов'янської міської ради, розташовану в АДРЕСА_1, підлягає припиненню в порядку п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з відсутністю предмету спору.

Проте, як вбачається з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26.06.2009 року, земельна ділянка площею 0,0416 га по АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови Словянської міської ради у придатний для використання стан не приведена.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги про зобовязання відповідача привести спірну земельну ділянку в придатний для використання стан, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, головним спеціалістом з контролю за використанням та охороною земель було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки (в межах населеного пункту) площею 0,0416 га для розміщення двоповерхової будівлі у м. Словянську по АДРЕСА_1, відповідно до якого розмір заподіяної шкоди склав 1205,20 грн.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним.

Згідно статті 5 цього ж закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена угода). Пунктом 16 Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року передбачено, що недоотримані суми вважаються шкодою і підлягають стягненню на користь власника, права якого порушено.

Земельна ділянка, зайнята відповідачем, є державною власністю, субєктом права якої з метою його захисту, згідно п. 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, виступає Словянська міська рада.

Отже, протиправними діями відповідача, які полягали у незаконному, самовільному використанні земельної ділянки, порушено право власності територіальної громади міста Словянськ і, відповідно, завдано шкоду в сумі 1205,20 грн.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги прокурора в частині стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним зайняттям зазначеної земельної ділянки в розмірі 1205,20 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 78, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Прокурора міста Словянська в інтересах держави в особі Словянської міської ради до Приватного підприємця ОСОБА_1 про зобовязання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0416 га із земель житлової та громадської забудови Слов'янської міської ради, розташовану в АДРЕСА_1, привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан, включаючи знесення самовільно побудованої будівлі; стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним зайняттям зазначеної земельної ділянки в розмірі 1205,20 грн. задовольнити частково.

Зобовязати Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) привести в придатний для використання стан земельну ділянку площею 0,0416 га із земель житлової та громадської забудови Слов'янської міської ради, розташовану в АДРЕСА_1.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Словянської міської ради (р/р 33116331700075, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЗКПО 34686605, одержувач фінансове управління Словянської міської ради ЄДРПОУ 24165094, код платежу 24062100) шкоду, заподіяну самовільним зайняттям зазначеної земельної ділянки в розмірі 1205,20 грн.

Провадження у справі № 17/150пн в частині зобовязання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0416 га із земель житлової та громадської забудови Слов'янської міської ради, розташовану в АДРЕСА_1 припинити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 187,00грн.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 118,00 грн.

Суддя Гончаров С.А.