Ухвала суду № 52794693, 26.10.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/17803/15-ц

н/п 2-з/640/193/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2015 р. Київський районний суд м. Харкова у складі судді Дмитрієва О.Ф., при секретарі Латко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони 12 харківській державній нотаріальній конторі видавати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5, що померла 21 квітня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Судом заява розглянута у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України без повідомлення сторін.

Суд встановив, що 16 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ХМР про визнання права власності на нерухоме майно домоволодіння за адресою м. Харків Муромський вїзд буд. 11.

За змістом заяви відповідачі бажають успадкувати спірне майно й оформити відповідне свідоцтво, а позивач наполягає на своєму праві власності це ж на майно посилаючись на положення статей 331,390,392 ЦК України.

У заяві про забезпечення позову , як на підставу забезпечення, ОСОБА_1 посилається на те, що існує загроза скасування рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2015 року у справі за її позовом про визнання заповіту недійсним. Це автоматично потягне за собою скасування заходів забезпечення позову, вжитих цим судом ухвалою від 05 лютого 2014 року. На думку ОСОБА_1 відповідачі, отримавши свідоцтво зможуть відчужувати спірне майно.

Вирішуючи заяву суд керується такими нормами права.

Відповідно до ч.3ст.151 ЦПК Українизабезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Згідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має

з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх

вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно

виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення

виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати

обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також

відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати

особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати,

що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності

юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і

зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до

уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких

можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних

заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта

користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до

незворотних наслідків.

За містом закону для вжиття заходів забезпечення позову мають існувати й бути доведеними відповідними доказами загрози, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Надані ОСОБА_1 документи не вказують на наявність загрози або наміру у відповідачів розпорядитись спірним майном, більш того на час звернення в суд є чинною ухвала Фрунзенського районного суду м. Харкова, якою 12 харківській державній нотаріальній конторі заборонено видавати свідоцтво про право на спадщину відповідачам.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні заяви внаслідок її необґрунтованості.

Керуючись ст.ст.151,152,153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_7 про забезпечення позову -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя -