Рішення № 52794695, 23.10.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/14735/15-ц

н/п 2/640/3427/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

23 жовтня 2015 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Якуша Н.В.

при секретарі Пічугіної А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, про відшкодування матеріальних збитків в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року Моторно (транспортне) страхове бюро України звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 25589 грн. 98 коп., мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 02.02.2012 року з вини відповідача, який керував автомобілем НОМЕР_1 була скоєна дорожньо транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль «Хонда» д.н. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 на праві власності. Провина ОСОБА_1 була визначена у постанові Київського районного суду м. Харкова 15.03.2012 року.

У зв'язку із цим, після встановлення причин та обставин події, що має ознаки страхового випадку, та отримання необхідних документів було визнано зазначену подію страховим випадком, здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування на підставі Звіту №150 від 19.04.2012 року та здійснено виплату постраждалій стороні в розмірі 25589 грн. 98 коп.

Таким чином, позивач зазначав, що у порядку регресу до нього перейшло право зворотної вимоги (регресу) до ОСОБА_1, у зв'язку з чим він звернувся з даним позовом до суду, оскільки в добровільному порядку відповідач кошти не сплатив. Крім того, просив суд поновити строк для звернення до суду, оскільки первісно позов було помилково подано до іншого суду.

До судового засіданняпредставник позивача ОСОБА_3, діюча на підставі довіреності №59/2015 від 27.01.2015 року не з'явилася, надала письмове клопотання про слухання справи без участі представника МТСБУ, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти заочного розгляду справи (а.с.39-40).

Відповідач ОСОБА_1до судового засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме шляхом публікування 20.10.2015 року в газеті «Слобідський край» оголошення про його виклик в судове засідання, що призначене на 23.10.2014 року на 11:00 годину (а.с.47), причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення не надавав, у звязку з чим ухвалою суду від 23 жовтня 2015 року з урахуванням згоди представника позивача, суд вирішив розглянути дану справу у заочному порядку.

Суд,дослідивши матеріали справи і надані докази, у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) встановив наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Судом встановлено, що 02.02.2012 р. з вини відповідача, який керував автомобілем НОМЕР_3 була скоєна дорожньо-транспортна пригода.

В результаті вище зазначеної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Хонда» д.н. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 на праві власності.

Вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Київського районного суду м. Харкова від 15.03.2012 року (а.с.10).

Розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складних частин автомобіля «Хонда» д.н. НОМЕР_2 дорівнює 30707,97 грн. (а.с.21-23).

Відповідно до ст.39 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», законодавства України та свого Статуту.

Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ст.39 ч.2.1. Закону).

Відповідно до ст.41 п.41.1 п.п. а Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст.1.6. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Відповідач на дату дорожньо-транспортної пригоди не виконав вимогу Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

19.04.2012 року ОСОБА_2 скориставшись своїм правом передбаченим Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» подав відповідну заяву, як того вимагає ст.35 п.35.1 вказаного Закону, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду завдану відповідачем (а.с.11).

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних» засобів Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди.

Ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством.

Відповідач відшкодування за завдану матеріальну шкоду добровільно не сплатив.

В звязку з настанням події, передбаченої ст.41 п.1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 25589 грн. 98 коп. (а.с.7-8).

Відповідно до ст.1191 ЦК України та ст.38 п.2 ч.1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України та ст.38 п.2 ч.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після проведення виплати у Моторного (транспортного) страхового бюро України виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Листами Моторне (транспортне) страхове бюро України зверталося до відповідача з проханням добровільно компенсувати завдані збитки, але сума відшкодування сплачена не була.

Моторне (транспортне) страхове бюро України відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснило відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про задоволення позову про стягнення витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, оскільки особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Оскільки суд задовольняє вимоги позивача у розмірі 25589 грн. 98 коп., то керуючись п. 50 Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільних і кримінальних справ» та ч. 2 ст. 88 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сплачена сума судового збору у пропорційному розміру до суми задоволених вимог, а саме судовий збір у розмірі 255 грн. 90 коп. Решта зайво сплаченого судового збору у сумі 8 грн. 72 коп. може бути повернута судом позивачу за його заявою.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 84 ЦПК Українивитрати, пов'язанііз оплатою правової допомоги адвоката несуть сторони. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративнихсправах», від 20.12.2011року, передбачено, що розмір компенсаціївитратна правову допомогу у цивільних справах , в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розміріза годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під часознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Тобто, законодавець чітко визначив дії, що підпадають під поняття правової допомоги, витрати за надання якої належить компенсувати за рахунок відповідача.

Проте, позивач не надав до суду детальний перелік виконаних дій особи, яка надала йому правову допомогу та її розрахунок, а також сам договір про надання правової допомоги.

Крім того, склад та розмір витрат, повязаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, повязаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Разом із тим, матеріали справи містять оригінал платіжного доручення №2120 від 21.05.2013 року лише на суму 1000 грн.

Тому суд приходить до висновку, що витрати на правову допомогу, про відшкодування яких просить позивач за рахунок відповідача, є недоведеними, а тому стягненню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1,про відшкодування матеріальних збитків в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН не встановлено, на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (р/р 2600202284871 в ПАТ «Укрексімбанк» в м. Київ, МФО 322313, код 21647131, м. Київ, 02154, бульвар Русанівський, 8) у порядку регресу витрати, повязані з виплатою страхового відшкодування у розмірі 25589 (двадцять пять тисяч пятсот вісімдесят девять) грн. 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН не встановлено, на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (р/р 2600202284871 в ПАТ «Укрексімбанк» в м. Київ, МФО 322313, код 21647131, м. Київ, 02154, бульвар Русанівський, 8) судові витрати у розмірі255 грн. 90 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Київським районним судом м. Харкова за заявою відповідача про перегляд такого рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копіїрішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Рішення складено в єдиному екземплярі в нарадчий кімнаті.

Суддя Н.В. Якуша