Постанова № 52733385, 25.01.2010, Теплодарський міський суд Одеської області

Т Е П Л О Д А Р С Ь К И Й М І С Ь К И Й С У Д

О Д Е С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

Справа №2-а-12/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2010р. Теплодарський міський суд Одеської області в складі:

головуючої, судді Мисливої Л.М., при секретарі Мельник А.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Теплодарі адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2009р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області щодо неперерахування йому, як дитині війни, доплати (підвищення) до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-1У від 18.11.2004р., в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період 2006-2008р.р. та зобовязати його здійснити перерахування такої доплати і забезпечити її виплату в сумі 4471 грн. 20 коп. Свої вимоги мотивує тим, що є пенсіонером за віком, має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 зазначеного Закону має право на підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але незважаючи на зазначену норму Закону, відповідачем вказаний перерахунок не був проведений. У зв»язку з чим просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтвердив свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з»явився, який був повідомлений належним чином про місце і дату розгляду справи, надавши до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання або соціальна допомога, які виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак даною статтею не вказано конкретний розмір мінімальної пенсії за віком та не визначені законодавчі або нормативні документи, якими необхідно керуватися при визначенні розміру підвищення пенсії позивачу. Крім того, відповідно до п.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-1У мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього закону, в зв»язку з чим позивач не може посилатися на розмір мінімальної пенсії за віком при визначенні розрахунку щодо підвищення до пенсії. Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, установленої абзацом першим частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім зазначеного, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, яка полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків, які мають підвищуватися дітям війни. Також вказав, що дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» може поширюватись на відносини в системі загальнообов»язкового державного пенсійного страхування лише в частині, що не суперечить Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Виплата позивачу допомоги, як дитині війни, проводилася з січня 2008 року по листопад 2009 року. Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначеною прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України. Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. За таких обставин відповідач просить суд відмовити позивачу в позові, у звязку з неможливістю проведення розрахунку підвищення йому пенсії згідно вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.2004 року без змін чинного законодавства. Також вказав про те, що позивачем не наведені підстави пропущеного строку для звернення до суду. З зазначених підстав просить відмовити в задоволенні позову. Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1, народився 29 грудня 1942 року, що підтверджується паспортом громадянина України серії КЕ 999428, виданого 6 квітня 1998 року Теплодарським МВ УМВС України в Одеській області, являється дитиною війни.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.2004р. позивач має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Для нарахування та виплати підвищення до пенсії в такому розмірі позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області з вимогою здійснити нарахування належної йому, як дитині війни, державної соціальної підтримки за 2006 2008 роки та забезпечити її виплату. Однак, 21.09.2009р. він отримав відмову відповідача в підвищенні до пенсії у вказаному розмірі, мотивовану тим, що йому з 1 січня 2008 року проводиться нарахування та виплата підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка передбачена Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. №107-У1 та постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Також відповідач зазначив, що до січня 2008 року зазначене питання не було врегульовано законодавчо, тому така виплата не здійснювалася.

Згідно ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-1У мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Як вбачається з розпоряджень на перерахунок пенсії б/н від 01.01.2008р., №144156 від 02.12.2009р., №144156 від 02.12.2009р., Управлінням Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області за період з січня 2008 року по теперішній час ОСОБА_1 щомісячно нараховується та виплачується надбавка до пенсії, як дитині війни в розмірах: з 01.01.2008р. 47 грн., з 01.04.2008р. 48 грн. 10 коп., з 01.07.2008р. 48 грн. 20 коп., з 01.10.2008р. по теперішній час - 49 грн. 80 коп., про що також не заперечувалось позивачем в судовому засіданні.

Згідно ч.2 ст. 3 Закону України Про соціальний захист дітей війни №2195-ІV від 18.11.2004р. державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України від 19 січня 2006 року №3367-ІV було внесені такі зміни до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік»: виключено пункт 17 ст. 77; ст. 110 викладена в такій редакції: установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а ст. 6 у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не були визнані неконституційними. Порядок запровадження у 2006 році пільг, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України визначений не був. Таким чином у 2006 році відповідач не мав підстав проводити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 1 абз.8 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Також відповідно до п.5 його резолютивної частини, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Згідно п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р. (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, в тому числі, пункту 41 розділу 11 Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, яким ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни була викладена в новій редакції та відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно п.6 резолютивної частини зазначеного рішення Конституційного Суду України воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, визнаних неконституційними.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 19 листопада 2009р. Відповідачем в письмових запереченнях ставиться питання про відмову в позові з підстав пропуску строку на звернення до суду, виходячи з вимог ст.ст. 99, 100 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1,2 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим кодексом.

Враховуючи наведене, суд відмовляє ОСОБА_1 в задоволенні позову в частині вимог до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області за період з 1 січня 2006р. по 18 листопада 2008р., так як позивач не звертався до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом, також ним не надано доказів поважності причини пропуску такого строку, тому його права підлягають захисту з 19.11.2008р.

В звязку з тим, що ОСОБА_1 за період з 19 листопада 2008р. по 31 грудня 2008р. нараховувалась та проводилась виплата у виді надбавки до пенсії, як дитині війни, але не в зазначеному ст. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі, суд вважає, що відмова відповідача за цей період в перерахуванні та виплаті позивачу підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачено зазначено нормою Закону, є протиправною та вважає за необхідне зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області перерахувати позивачу пенсію з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», і провести відповідні виплати за зазначений період.

Оскільки суд не уповноважений перераховувати пенсію замість органу, на який такі повноваження покладені законодавством, суд відмовляє в задоволенні позову про зобов»язання відповідача виплатити вказане підвищення у певній сумі, тобто в сумі 4471 грн. 20 коп.

Суд не приймає до уваги інші доводи представника відповідача в зв»язку з вищенаведеним.

Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993р. №7-93 відповідач звільняється від виплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 8, 22, 46 Конституції України, ст.ст.3, 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни №2195-ІV від 18.11.2004 року, ч.1 ст. 28, ст. 46 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003р. №1058-1У, ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005р. №3235, ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006р. №489-У, ст. 58 Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007р. №107-У1, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993р. №7-93, ст.ст. 2, 5, 10, 11, 94, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області в перерахуванні та виплаті ОСОБА_1, як дитині війни, підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, протиправною.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області (67600, м. Білявка Одеської області, вул. Миру,1, код ЄДРПОУ 24532003) перерахувати ОСОБА_1 пенсію з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», і провести відповідні виплати за період з 19 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року.

В іншій частині заявлених позовних вимог позивачу відмовити в задоволенні.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 29.01.2010р.

Суддя