Рішення № 5265694, 03.07.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2009 р. Справа № 15/159-09

вх. № 3495/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ПП ОСОБА_3, м. Харків

до ТОВ "Южавтотранс", м. Харків

про стягнення 11840,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

05.05.2009 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (позивач) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Южавтотранс" (відповідача) заборгованості за договором на транспортно-експедиційне обслуговування і організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом на території України і в міжнародному сполученні у розмірі 11840,41 грн., а також віднести на відповідача витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

04.06.2009 року через канцелярію суду від позивача надійшло пояснення по справі та клопотання про забезпечення позову.

19.05.2009 року відповідачем було надано письмовий відзив, відповідно до якого останній не заперечує проти того, що в період з січня по серпень 2006 року позивачем відповідачу надавалися послуги з перевезення вантажу, але за надані послуги останнім сплачена сума 119818,80 грн. ( а.с.59).

Позивачем в судовому засіданні усно надавалися пояснення щодо того факту, що відповідач не повністю здійснив розрахунки за надані послуги з перевезення, залишок боргу залишився в сумі 8 745 грн.

19.05.2009 року та 26.06.2009 року відповідачем по справі надане письмове клопотання щодо застосування строку позовної давності та розгляду справи за наявними матеріалами у справі.

30.06.2009 року позивачем надана уточненна позовна заява про стягнення заборгованності в якій позивач просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 8 745 грн, інфляційних втрат 1880,25 грн, пені 1216,15 грн витрати по сплаті державного мита 118,40 грн та 321,50 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В судовому засіданні оголошена перерва з 30.06.2009 року до 03.07.2009 року до 11 години для підготовки повного тесту рішення по справі.

Справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами у справі.

Розглянуши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача,судом встановлено, що 30.01.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України та в міжнародному сполученні ( а.с.10- 12), яким визначено ТОВ "Южавтотранс" - надалі "Експедитор", СПДФО ОСОБА_3 надалі "Перевізник".

Даний договір визначає взаємовідносини між "Експедитором" та "Перевізником" в зв*язку з наданням послуг по перевезенню зовнішньоторгових та транзитних вантажів в міжнародному сплученні та по території України. Сторони погодились, що даний договір виконується відповідно до умов "Правил перевезення вантажів автомомбільним транспортом в Україні", Європейською угодою про режим праці та відпочинку водіїв (ЄСТР), Європейською угодою про міжнародні дорожні перевезення небезпечних вантажів (ДОПОГ), та Європейською угодою про перевезення швидкопсуючих вантажів, Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів по шляхам (КДПГ), Митною конвецією про міжнародне перевезення вантажів з використанням книжки МДП (Конвенція МДП), а також вимоги міжурядових угод про міжнародне перевезення автомобільним транспортом. ( п.1 договора).

У відповідності до ст. 2.1 договора "Експедитор" не пізніше, ніж за 24 години до дати заплановавного завантаження надає "Перевізнику" "Заявку на перевезення", яка являється додатком до даного договора та є її невід*ємною його частиною. Заявка повинна містити наступну інформацію - вид послуг експедитора, вид вантажу, пункт відправлення та пункт призначення, дату та місце вивантаження автомобіля, особа яка відповідає за завантаження та вивантаження, опис вантажу, тип необхідного автомобіля, вартість перевезення, порядок погодження за зміни до маршруту, додаткові або особливі умови конкретного перевезення, строк виконання перевезення погоджений між сторонами.( 2.2 договора).

Згода виконати перевезення на погоджених умовах підверджується "Перевізником" підписом уповноваженої особи, завіряється печаткою підприємства у відповідній графі заявки. Відмова від заявки проводиться на умовах п.п.4.1.3; 4.1.4; 4.2.3; 4.2.4 даного договору ( п.2.3 договору).

Розмір оплати послуг "Перевізника" фіксується в Заявці. В розмір плати не входять витрати по транспортуванню транспортного засобу до місця завантаження та після розвантаження. ( п.6.1 договора).

Судом також встановлено, що згідно п.6.2. спірного можливо здійснення часткової та повної попередньої оплати послуг "Перевізника" (позивача) згідно виставлених рахунків. Також договором передбачено, що відповідач здійснює оплату рахунків перевізника (позивача) впродовж 10 банківських днів з моменту отримання документів, зазначених в п.6.2 договору, якщо інше не зазначено в заявці.

До матеріалів справи позивачем надані акти здачі-прийняття робіт (а.с.17-43), які не містять на підставі якого документу (договору) виконувались роботи, відповідно до яких накладних здійснено перевезення вантажів, а також не вказується у який строк виконано роботи. Однак, як підтверджується наданими суду доказами, а саме виписками з банківського рахунку позивача, оплата відповідачем здійснювалась згідно актів виконаних робіт, підписаних як позивачем, так і відповідачем.

Як свідчать матеріали справи, згідно банківської виписки, належним чином завіреної банківською установою, відповідач перерахував на рахунок позивача 3687,60 грн. згідно акту б/н від 06.02.2006 року (а.с. 16) та заявки Юж-77/135від 01.02.2006 року, 28.02.2006 року - 4017,20 грн. згідно акту № 4 від 13.02.2006 року (а.с. 17) та заявки Юж-116/176 від 08.02.2006 року, 13.03.2006 року - 1430 грн., що відповідає акту № 5 від 15.02.2006 року (а.с.18), 23.03.2006 року - 3770 грн. відповідно до акту № 6 від 22.02.2006 року (а.с.19), 28.03.2006 року - 3790 грн. згідно акту № 7 від 24.02.2006 року (а.с.20), 29.03.2006 року - 2460 грн. що відповідає акту № 10 від 28.02.2006 року та інші. Надані суду документи свідчать, що залишились неоплаченими акт виконаних робіт № 50 від 31.05.2006 року на суму 3860 грн., частково акт 108 від 31.07.2006 року на суму 940 грн., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 127 від 11.08.2006 року на суму 3945 грн., а всього сума 8745 грн.

В поясненнях позивач зазначає, що відповідно до умов договору відповідач як екпедитор організовує перевезення вантажів від вантажовідправника до вантажоодержувача, а позивач надавав для цього автомобілі. Зобов'язання позивача за договором заключалися в тому, щоб відповідно до заявки відповідача подати під загрузку автомобіль до зазначеного експедитором вантажовідправника і в подальшому вантаж експедитром (відповідачем) з використанням автомобіля позивача слідував до вантажоодержувача. Надані позивачем копії товарно-транспортних накладних свідчать про те, що Вантажовідправником (замовником) є ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Омега-Автопоставка" через ТОВ "Южавтотранс (відповідач), вантажоодержоодержувач- ТОВ "Авторемсервіс" та інші.

Позивач направив на адресу відповідача вимогу про виконання зобов'язання за вих № 2/09 від 07.04.2009 року, я кій просив погасити заборгованість в сумі 8745 грн. за надані ним послуги згідно договору від 30.01.2006 року.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.6 ч.2 ст. 258 ЦК України, для договорів перевезення встановлюється позовна давність в 1 рік, а відповідно до ч.5 ст. 315 ГК України - 6 місяців.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахувнням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторонни (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 931 ЦК України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

І позивач, і відповідач надали пояснення, що будь-які інші договори між ними не укладались.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, зокрема у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу).

Як встановлено судом, правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем відповідно до спірного договору підпадають під ознаку договору транспортного експедирування (ст. ст. 929-935 ЦК України), тому до цих правовідносин застосовується загальний строк позовної давності у три роки. Суд вважає, що позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 8445 грн. доведені матеріалами справи, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано індекс інфляції та пеня за період з 20.02.2008 року по 16.04.2009 року.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 1216,15 грн. підлягають задоволенню повністю.

Штрафними санкціями відповідно до статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 1033,86 грн.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно сумі задоволення позовних вимог.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 N 361 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ" розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005, викладено в новій редакції. У господарських справах встановлено такий розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу:

- для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, - за нульовою ставкою;

- для інших позивачів - у розмірі 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, з урахуванням статті 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у 2009 році становить з дати набрання чинності Постановою N 361 по 30.06.2009 - 312,50 грн.

Керуючись ст. 33, 44-49, 82-85 ГПК України, ст.526, 530, 625, 929-935 ЦК України, ст.230,232 ГК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву про прийняття уточнення до позову задовольнити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Южавтотранс" (61140, м. Харків, пр.Гагаріна, буд. 50 кв. п/р 260075332 в ХОД АППБ "Аваль" м.Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 21220562) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 рахунок НОМЕР_2 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931) заборгованість за послуги в сумі 8745 грн., інфляційні втрати 1216,15 грн., пеня в сумі 1033,86 грн., а всього 10995,01 грн. , державне мито в сумі 109,95 грн., витрати на інформаційно-технічне зебезпечення судового процесу в сумі 290,18 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 06.07.2009 року.