Постанова № 5264610, 17.06.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.09 Справа № 25/47

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів: Давид Л.Л.

Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Трускавець від 27.04.2009р.

на рішення господарського суду Львівської області від 16.04.2009 року

у справі № 25/47

за позовом: ТзОВ «Панацея», м.Трускавець.

до: суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Трускавець.

про повернення нежитлового приміщення та стягнення коштів в розмірі

5303,25 грн.

Представники:

від позивача: Лукманова З.М.- представник.

від відповідача: ОСОБА_4- представник.

Права та обовязки сторін, передбачені ст. 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.04.2009 р. у справі № 25/47 (суддя Пазичев В.М.) задоволено позовні вимоги ТзОВ «Панацея», м.Трускавець, зобов»язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1. адреса: 82200, АДРЕСА_1) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Панацея" (ідентифікаційний код 30028465, адреса:82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Суховоля,67-а) частину нежитлового приміщення будівлі, зазначеної в технічному паспорті, як "Торгове приміщення І А", розташованої у м.Трускавці на вул.Суховоля,67-а, а саме торгове приміщення №4 вказаної будівлі площею 29,4 кв.м., що складається з торгового залу площею 15,2 кв.м. та підвального приміщення площею 14,2 кв.м. шляхом вивільнення цього приміщення та передання відповідних ключів до 10 травня 2009 року, відшкодовано судові витрати.

Позовні вимоги, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.70), задоволено, оскільки договір найму нежитлових приміщень від 01.10.2007р. припинив свою дію, отже наймач втратив право на користування об»єктом найму і згідно п.2.2.10 договору, ст.785 ЦК України зобов»язаний повернути наймодавцю приміщення, що були у нього в користуванні.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, вважаючи його таким, що прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги апеляційної скарги належним чином не обґрунтовані, відповідач покликається на те, що ним не отримано копію оскаржуваного рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні в обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що суб»єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Трускавець має переважне право на продовження договору найму нежитлових приміщень на новий термін перед іншими суб»єктами господарювання, на даний час продовжує використовувати орендовані приміщення та сплачувати орендну плату.

Крім того, відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, з підстав подання до господарського суду Львівської області позовної заяви про зобов»язання позивача до продовження на новий строк дії договору оренди від 01.10.2007р.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги відхилив, вказуючи на те, що договір найму нежитлових приміщень від 01.10.2007р. припинив свою дію, отже наймач зобов»язаний повернути наймодавцю приміщення, що були у нього в користуванні

Львівським апеляційним господарським судом встановлено:

Відповідно до договору найму частини нежитлового приміщення від 01.10.2007 року наймодавець - ТзОВ "Панацея" надало у строкове платне користування суб"єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_2, що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 15.10.2002 року, частину нежитлових приміщень, а саме торгових приміщень №4 та №5, розташованих на вул.Суховоля,67-а в м.Трускавці Львівської області, загальною площею 106,3 кв.м.

Зазначені приміщення належать наймодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.01.2005 року серії САА №111690, видане Виконавчим комітетом Трускавецької міської ради, зареєстроване в Дрогобицькому МБТІ 10.01.2005 року номер запису 270 в книзі 5. У технічному паспорті будівлі орендовані приміщення позначені як "Торгове приміщення 1 А". Передача приміщень орендарю здійснена згідно з актом про передачу-приймання в користування нежитлового приміщення від 01.10.2007 року для зайняття підприємницькою діяльністю (торгівлею промисловими товарами). Умовами договору (п.3.1 договору) передбачено, що строк договору - з моменту укладання, що відповідає моменту фактичного передання договірних приміщень за приймально-здавальним актом від наймодавця до наймача, до 31 грудня 2007 року. Якщо на день закінчення договору жодна сторона не заявить про намір його припинення, він вважається продовженим ще на один рік.

Позивач, ТзОВ "Панацея" заявило про намір припинити договір найму з відповідачем у 2008 році, про що неодноразово повідомляло ОСОБА_2 листами №29 від 19.06.2008року, №32 від 01.08.2008 року, №59 від 11.12.2008 року.

В день закінчення договору найму 31 грудня 2008 року, відповідач повернув лише одне з орендованих приміщень, що в договорі та технічному паспорті зазначено як торгове приміщення №5 згідно акту про часткове повернення-прийняття частини нежитлового приміщення з найму.

Доказів звільнення та повернення власнику торгового приміщення №4 матеріали справи не містять.

Відповідно до п.2.2.10 договору найму нежитлових приміщень від 1.10.2007р. наймач зобов»язаний повернути наймодавцю приміщення, що були у нього в користуванні.

Листом від 12.01.2009 року (вихідний №1) ТзОВ "Панацея" звернулося до ОСОБА_2 з вимогою про повернення торгового приміщення №4 та погашення заборгованості за договором найму в сумі 3 807,64 грн., який позивачем залишено без відповіді.

Згідно позовних вимог, відповідачем порушені умови договору найму від 01.10.2007 року в частині сплати наймодавцю орендної плати та відшкодування витрат за спожиту електроенергію за грудень 2008 року, орендної плати та неустойки за січень 2009 року, орендної плати та неустойки за лютий 2009 року.

Проте, 10.04.2009р. за вх. №7509 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій уточнив позовні вимоги, а саме в даній справі заявляє до відповідача лише вимогу про повернення з користування нежитлового приміщення будівлі, зазначеної в технічному паспорті, як "Торгове приміщення І А", розташованої у м.Трускавці на вул.Суховоля,67-а, а саме торгове приміщення №4 вказаної будівлі площею 29,4 кв.м., що складається з торгового залу площею 15,2 кв.м. та підвального приміщення площею 14,2 кв.м. шляхом вивільнення цього приміщення та передання відповідних ключів до 10 травня 2009 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, в тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами - юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно ст.193 ГК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.795 ЦК України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст.763 ЦК України).

Виходячи із приписів ст. 764 ЦК України, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Правові наслідки припинення або розірвання договору оренди встановлено ст.785 ЦК України, відповідно у разі припинення договору найму, наймач зобов»язаний негайно повернути об»єкт найму на умовах, зазначених у договорі найму.

Позивач вчинив юридичні дії, правовими наслідками яких є припинення правовідносин найму та виникнення у відповідача обов»язку повернути об»єкт найму наймодавцю, проте на вимогу позивача, наймач не повернув об»єкт найму.

З врахуванням наведеного та заяви позивача про уточнення позовних вимог, порушене право позивача підлягає захисту, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що відповідають способам захисту права, визначеним ст. 16 ЦК України.

Спірне приміщення належить до приватної власності позивача, як наймодавця, оскільки між сторонами припинились договірні відносини, то з вимогою повернення спірного об»єкта правомірно звернувся власник майна відповідно до ст.391 ЦК України шляхом звільнення та передачі вказаного об»єкту позивачу.

З урахуванням наведених законодавчих приписів та з'ясованих обставин справи, господарський суд дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позову.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхиляється з підстав його необгрнутованості.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 16.04.2009 року

у справі № 25/47 залишити без змін, апеляційну скаргу суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Трускавець від 27.04.2009р. без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку

3.Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддяКордюк Г.Т.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Мурська Х.В.