Постанова № 52616020, 20.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2015 р. Справа№ 910/12261/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Ільєнок Т.В.

Куксова В.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 20.10.2015 року по справі № 910/12261/15 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Девіжн Ентертеймент" на рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2015 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 13.07.2015 року) по справі № 910/12261/15 (суддя - Паламар П.І.)

За позовом державного підприємства Міністерства оборони України

"Центральний проектний інститут"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Девіжн Ентертеймент"

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання

боржником грошового зобов'язання, ціна позову 100 508,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Девіжн Ентертеймент" про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 100 508,70 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.07.2015 року у справі № 910/12261/15 позов державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" м. Києва задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Девіжн Ентертеймент" на користь державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" 87 812,76 грн. боргу, 1 320,80 грн. три проценти річних з простроченої суми, 9 404,38 грн. пені, 1 970,76 грн. витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "Девіжн Ентертеймент", звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Девіжн Ентертеймент" по справі № 910/12261/15 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Яковлєва М.Л., суддів Ільєнок Т.В., Куксов В.В.

У зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/12261/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Ільєнок Т.В. та Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 року по справі № 910/12261/15 прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Девіжн Ентертеймент" до провадження і призначено перегляд рішення на 06.10.2015 року.

21.08.2015 року державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" на підставі ст. 96 ГПК України надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2015 року у справі № 910/12261/15 відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

28.09.2015 року від державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" надійшло клопотання про долучення додаткових документів.

05.10.2015 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Девіжн Ентертеймент" надійшло клопотання про відкладення та продовження строку розгляду справи.

У зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. в інших судових засіданнях розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/12261/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Ільєнок Т.В. та Сулім В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 року по справі № 910/12261/15 прийнято апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Девіжн Ентертеймент" до провадження зазначеною колегією.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 року розгляд справи № 910/12261/15 відкладено на 20.10.2015 року о 09:20.

У зв'язку з виходом судді Куксова В.В. з відпустки, розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/12261/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Куксов В.В. та Ільєнок Т.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 року прийнято до свого провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Девіжн Ентертеймент" на рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2015 року по справі № 910/12261/15 зазначеною колегією.

Представник позивача в судових засіданнях надавав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Девіжн Ентертеймент" - без задоволення.

Представники відповідача в судові засідання не з'являвся, був належним чином повідомлений про дату та час судових засідань, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Колегією суддів враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегією суддів враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що повторна неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2015 року по справі № 910/12261/15 - слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 17.01.2014 року між державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" (виконавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Девіжн Ентертеймент" ( відповідач, замовник) укладено договір на виконання проектно-вишукувальних робіт № 806 (договір, а.с. 7-11).

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами, є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

У ст. 888 ЦК України зазначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання проектно-вишукувальних робіт: інженерно-геологічні вишукування для будівництва «комплексу по наданню послуг населення (спортивного комплексу) з багатоповерховим паркінгом за адресою вул. Академіка Заболотного, 37 в Голосіївському районі м. Києва» (майданчик під багатоповерховим паркінг).

Статтею 889 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт:

1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;

2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;

3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;

4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;

6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

Відповідно до розділу 2 договору вартість робіт за виготовлену проектно-вишукувальну продукцію визначається сторонами шляхом підписання протоколу про договірну ціну. За виготовлену проектно-вишукувальну продукцію, відповідно до даного договору «замовник» гарантує перерахування «виконавцю» у відповідності з протоколом про договірну ціну:104 539,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 20 907,80 грн. загальна вартість ПВР за договором 125 446,80 грн. Оплата робіт «виконавця» за цим договором проводиться наступним чином:

до початку виконання робіт, але не пізніше 10 календарних днів з дня підписання договору, «замовник» перераховує «виконавцю» аванс у розмірі 30 % від загальної суми вартості робіт у сумі 37 634,04 грн., в тому числі ПДВ 6 272,34 грн.;

після завершення роботи і оформлення акту здачі-приймання «замовник» виконує кінцевий розрахунок в сумі 87 812,73 грн., в тому числі ПДВ 14 635,46 грн. впродовж 5-ти календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт.

В силу ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно умов пункту 3.1. договору передача замовнику оформленої документації здійснюється згідно з актом здачі-передачі робіт та супроводжувальної накладної, яка підписується сторонами. Замовник протягом 10 календарних днів від дня одержання проектно-вишукувальної документації зобов'язаний передати виконавцю підписаний акт здачі-приймання продукції, або мотивовану відмову від приймання робіт (п. 3.2 договору).

На виконання умов договору виконавцем виконані роботи на загальну суму 125 446,80 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками товариств актом № 27 від 31.03.2014 року (а.с. 12).

Зазначений акт підписано замовником, жодних доказів відмови відповідача від підписання та будь - яких зауважень щодо допущених виконавцем недоліків (дефектів) у виконаних роботах у строк, передбачений умовами договору не надано, що свідчить про прийняття вказаних робіт в обсягах та за ціною, визначеними в даних актах з отриманням належної документації.

За виконані роботи відповідачем було здійснено оплату у сумі 37 634,04 грн.

У розділі 2 договору серед іншого зазначено, що після завершення роботи і оформлення акту здачі-приймання «замовник» виконує кінцевий розрахунок в сумі 87 812,73 грн., в тому числі ПДВ 14 635,46 грн. впродовж 5-ти календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати вартості виконаних позивачем робіт, відповідно до умов договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість зі сплати вартості виконаних робіт в розмірі 87 812,73 грн.. На підтвердження іншого не надано жодного доказу.

У зв'язку з чим, державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Девіжн Ентертеймент" про стягнення боргу у сумі 87 812,76 грн., пені у розмірі 9 404,38 грн. та 3 % річних у сумі 1 320,80 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано, факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам. При таких даних колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 87 812,76 грн.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 9 404,38 грн.

Згідно з п. 5.3. договору, в разі порушень, передбачених договором строків перерахування платежів за виконані роботи з вини замовника, замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання місцевий суд, здійснивши перерахунок, перевірений апеляційним судом, слушно задовольнив вимоги позивача в частині стягнення пені у сумі 9 404,38 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1 320,80 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1 320,80 грн. - 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2015 року у справі № 910/12261/15 - залишається без змін.

Судові витрати покладаються на підставі ст.49 ГПК України на апелянта.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Девіжн Ентертеймент" на рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2015 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 13.07.2015 року) по справі № 910/12261/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2015 року у справі № 910/12261/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/12261/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Т.В. Ільєнок

В.В. Куксов