Ухвала суду № 52616013, 21.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"21" жовтня 2015 р. Справа №911/693/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: Мамась М. О. - представник за довіреністю від 19.02.2015

Кулиніч А. Є. - представник за довіреністю від 16.06.2015

від відповідача: ОСОБА_4 - представник за довіреністю № 21/09 від 21.09.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

на рішення Господарського суду Київської області від 28.04.2015

у справі № 911/693/15 (суддя Ярема В. А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

третя особа, , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційно-торговельна фірма «Прон і К»

про стягнення 173 651,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача авансу в сумі 170 000 грн., сплаченого за договором № ОІ-28 від 29.06.2007, та процентів за користування чужими грошима в сумі 3 651,50 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.04.2015, повний текст якого складений 29.04.2015, у справі № 911/693/15 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 170 000 грн. авансу, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми авансу ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведено як факт перерахування позивачем відповідачу грошових коштів згідно з укладеним сторонами договором № ОІ-28 від 29.06.2007, так і факт невиконання останнім робіт за вказаним договором.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування чужими грошима в сумі 3 651,50 грн., суд першої інстанції зазначив про неможливість застосування до спірних правовідносин за аналогією закону положень ст. 1048 ЦК України, а також недоведеність позивачем факту погодження сторонами розміру процентів за користування відповідачем чужими грошовими коштами внаслідок неповернення авансу, сплаченого в рамках спірного договору

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 28.04.2015 по справі № 911/693/15 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою від 10.09.2015 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Ропій Л. М., Рябуха В. І. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження, розгляд справи призначений на 30.09.2015.

Ухвалою від 30.09.2015 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційно-торговельна фірма «Прон і К», у сторін та третьої особи витребувано додаткові докази по суті спору, розгляд справи відкладений на 21.10.2015.

05.10.2015 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

16.10.2015 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (уточнена).

В судовому засіданні представники позивача підтримали подані ним до канцелярії суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно з врахуванням уточнень, викладених в заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (уточнена), відповідач та його представник проти задоволення вказаної заяви заперечили.

Дослідивши наявні в матеріла справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно з врахуванням заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (уточнена) з огляду на таке.

У вказаній заяві позивач просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача строком на період розгляду Київським апеляційним господарським судом справи № 911/693/15, а саме на таке майно:

- нежиле приміщення (реєстраційний номер: 6957496) - приватна власність, 1/1 частина, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;

- склад (реєстраційний номер: 8232039) - приватна власність, 1/1 частина, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;

- земельна ділянка (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 186682612259), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Юр'ївський р., с/рада Жемчужденька, кадастровий номер - НОМЕР_1, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, приватна власність, 1/1 частина;

- квартира, об'єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 229955263101), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, приватна власність, 1/1 частина;

- ИЖ 2717 90, (2002), державний номер ТЗ: НОМЕР_2, НОМЕР_3, на обліку з 06.09.2002, синій № двигуна 0, № шас. 0, № куз. НОМЕР_10;

- Тойота прадо, (2004), державний номер ТЗ: НОМЕР_4, НОМЕР_5, на обліку з 08.07.2006, сірий № двигуна 0, № шас. 0, № куз. НОМЕР_9;

- JАС НFC 1020К, (2007), державний номер ТЗ: НОМЕР_6, НОМЕР_7, на обліку з 04.12.2007, сірий № двигуна 0, № шас. 0, № куз. НОМЕР_8.

Зі змісту поданих позивачем заяв про забезпечення позову слідує, як на підставу для їх задоволення позивач фактично послався на те, що одразу після порушення апеляційного провадження у цій справі відповідач вчинив дій, які призвели до зняття арешту з майна відповідача, накладеного у межах виконавчого провадження, відкритого під час виконання рішення суду у цій справі.

Статтею 66 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов, серед іншого, забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно з ч. 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 вказаної Постанови умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Отже, виходячи з приписів чинного законодавства, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, та як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантії реального виконання рішення, а адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Наведені позивачем в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову обставини, а саме вчинення відповідачем дій, які призвели до зняття арешту з майна відповідача, накладеного у межах виконавчого провадження, відкритого під час виконання рішення суду у цій справі, не є належними доказами на підтвердження наявності обставини, які можуть свідчити про утруднення виконання рішення господарського суду у даній справі (у випадку задоволення позовних вимог) або зробити виконання такого рішення неможливим, адже сам лише факт зняття решту з майна не свідчить про намагання відповідача реалізувати вказане майно та/або про відсутність в нього грошових коштів або іншого майна для забезпечення виконання рішення суду у цій справі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Інших доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів до забезпечення позову позивачем суду не надано.

За таких обставин, у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно з врахуванням заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (уточнена) колегією суддів відмовляється, судові витрати за її подачу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 66-68, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Разнобитпродукт» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно з врахуванням заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (уточнена).

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха