Рішення № 52614557, 19.10.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/124/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2015 Справа № 908/4599/15

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ІНГОССТРАХ (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, оф. 402)

до відповідача ОСОБА_1 комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс, (69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 2)

про стягнення 14340,06 грн.

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача не зявився;

від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 3/1-443 від 05.03.2014 р.;

СУТЬ СПОРУ:

17.08.2015 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ІНГОССТРАХ, м. Дніпропетровськ, з позовною заявою до ОСОБА_1 комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс, м. Запоріжжя, про стягнення з останнього у рахунок відшкодування витрат, повязаних зі сплатою страхового відшкодування, 14340,06 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.08.2015 р. порушено провадження у справі № 908/4599/15, справі присвоєно номер провадження 4/124/15, розгляд справи призначено на 15.09.2015 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

В судових засіданнях 15.09.2015 р. та 05.10.2015 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви до 05.10.2015 р. та до 19.10.2015 р. відповідно.

В судовому засіданні 19.10.2015 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ СК ІНГОССТРАХ на підставі Договору страхування наземного транспорту № ZPV0AX0000358134 від 26.07.2012 р., у звязку з настанням страхового випадку ДТП виплачено страхове відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля Renault, реєстраційний державний номер НОМЕР_1, а тому позивач, відповідно до положень чинного законодавства, отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду - ОСОБА_1 комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПрАТ СК ІНГОССТРАХ посилається на ст. ст. 993, 1187 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 1, 12, 15, 54, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у відзиві № 3/1-1995 від 04.09.2015 р. на позовну заяву проти позову заперечує у повному обсязі та зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази вини ОСОБА_1 комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс у настанні ДТП, та, як наслідок, у спричиненні матеріальної шкоди автомобілю Renault, реєстраційний номер НОМЕР_1, що є обовязковою умовою у спорах про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2012 року між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ІНГОССТРАХ (Страховик, позивач у справі) та ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПРИВАТБАНК» (Страхувальник, Вигодонабувач, відповідач у справі) був укладений Договір страхування наземного транспорту № ZPV0AX0000358134 (далі - Договір страхування), відповідно до умов якого Страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням чи незаконним заволодінням автомобілем Renault, реєстраційний державний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

11.01.2015 р. о 8 год. 40 хв. на пр. Металургів в м. Запоріжжі, внаслідок пошкодження сепаратора верхнього підшипника на тролейбусі № 600 під керуванням водія ОСОБА_3, сталося скидання токоприймача, внаслідок чого було пошкоджено застрахований автомобіль Renault, реєстраційний державний номер НОМЕР_1, що був припаркований на узбіччі.

Порушень правил дорожнього руху в діях водія тролейбусу не встановлено, однак встановлено, що ДТП сталася внаслідок технічного зносу підшипника на тролейбусі № 600, що належить на праві власності відповідачу - ОСОБА_1 комунальному підприємству міського електротранспорту Запоріжелектротранс (підтверджується довідкою № 9484989 про дорожньо-транспортну пригоду та не заперечується відповідачем).

Фізичною особою-підприємцем, субєктом оціночної діяльності ОСОБА_4 (Сертифікат Фонду Держмайна України № 14348/13 від 15.02.2013 р.) проведено незалежну оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу - автомобіля Renault, реєстраційний державний номер НОМЕР_1, за результатам якої складено Звіт № 16744, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault, реєстраційний державний номер НОМЕР_1 без урахування ПДВ складає 15295,56 грн., та калькуляцію № 16744 від 27.01.2015 р. на суму 15295,56 грн.

Вартість відновлювального ремонту, що настав у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля у результаті вищевказаної ДТП, склала 15295,56 грн., що підтверджується рахунком-фактурою СТО (Приватного підприємця ОСОБА_5) № ГЛ-000008 від 28.01.2015 р.

Відповідно до страхового акту № И-181 від 10.02.2015 р. за страховим випадком, що стався 11.01.2015 р., по Договору страхування наземного транспорту № ZPV0AX0000358134 (з урахуванням франшизи у розмірі 955,50 грн.), до виплати призначено кошти в сумі 14340,06 грн.

Згідно з наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 669 від 10.02.2015 р. та № 1 від 11.02.2015 р. страхове відшкодування було перераховане ПрАТ Страхова компанія ІНГОССТРАХ на рахунок СТО (Приватного підприємця ОСОБА_5) на підставі рахунку № ГЛ-000008 від 28.01.2015 р., у відповідності до Договору страхування наземного транспорту № ZPV0AX0000358134 від 26.07.2012 р. та акту И-181 від 10.02.2015 р.

Предметом розгляду по даній справі є позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ІНГОССТРАХ, м. Дніпропетровськ до ОСОБА_1 комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс, м. Запоріжжя, про стягнення з останнього у рахунок відшкодування витрат, повязаних зі сплатою страхового відшкодування, 14340,06 грн.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальній за заподіяний збиток.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Таким чином, позовні вимоги Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ІНГОССТРАХ до ОСОБА_1 комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс про стягнення з останнього у рахунок відшкодування витрат, повязаних зі сплатою страхового відшкодування, 14340,06 грн. заявлено правомірно.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав усі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо відсутності в матеріалах справи доказів вини ОСОБА_1 комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс у настанні ДТП, та, як наслідок, у спричиненні матеріальної шкоди автомобілю Renault, реєстраційний номер НОМЕР_1, з огляду на наступне.

Завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки традиційно виділяється у спеціальний делікт, враховуючи особливості механізму завдання шкоди, а також умов виникнення деліктного зобов'язання.

Особливість механізму полягає в тому, що шкода завдається потерпілому не будь-якими діями, а саме діяльністю, яка підпадає під характеристику джерела підвищеної небезпеки, надану у статті 1187 Цивільного кодексу України. Відповідно під джерелом підвищеної небезпеки треба розуміти діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Отже для віднесення тої чи іншої діяльності до джерела підвищеної небезпеки треба, щоб така діяльність створювала підвищену небезпеку для самої особи, яка її проводить, а також для інших осіб.

Підвищена небезпека в розумінні зазначеної вище статті Кодексу є об'єктивною категорією, не пов'язаною з психологічним поняттям страху, та означає більшу вірогідність настання негативних, шкідливих наслідків, ніж при проведенні будь-якої іншої діяльності. Причиною підвищеної небезпеки є такі властивості об'єктів, з якими проводиться діяльність, які обумовлюють неможливість повного контролю за такою діяльністю з боку людини на даному етапі розвитку науки та технологій. Тому, незважаючи на дотримання правил техніки безпеки, існує підвищена вірогідність завдання шкоди внаслідок проведення такої діяльності.

Перелік видів діяльності, пов'язаної з підвищеною небезпекою, наводиться у частині 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України та визначає такою, зокрема, використання транспортних засобів.

Суб'єктом відповідальності за статтею 1187 Цивільного кодексу України є володілець об'єкта, діяльність з яким створює підвищену небезпеку, під яким слід розуміти особу, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Для вирішення питання про притягнення тієї чи іншої особи до відповідальності за ст. 1187 ЦК треба визначити дві основні ознаки володільця: юридичну та матеріальну (фактичну). Юридична ознака означає, що володільцем визнається тільки та особа, яка володіє об'єктом, діяльність з яким створює підвищену небезпеку, на відповідній правовій підставі: право власності, інше речове право, договір оренди, доручення, підряду тощо. Матеріальна або фактична ознака володільця джерела підвищеної небезпеки означає, що особа повинна здійснювати фактичне володіння (експлуатацію, використання, зберігання, утримання) небезпечних об'єктів. Як правило, обидві ознаки володільця джерела підвищеної небезпеки повинні мати місце, крім випадків, передбачених в законі.

Основною особливістю при відшкодуванні шкоди, яка заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, є те, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду незалежно від своєї вини.

Суд також звертає увагу, що позовні вимоги обґрунтовані позивачем з посиланням саме на положення ст. 1187 Цивільного кодексу України, а не ст. 1188 (Відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки). Зазначене обумовлено тим, що пошкоджений автомобіль знаходився у статичному стані.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ІНГОССТРАХ, м. Дніпропетровськ до ОСОБА_1 комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс, м. Запоріжжя, про стягнення з останнього у рахунок відшкодування витрат, повязаних зі сплатою страхового відшкодування, 14340,06 грн. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 22, 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ІНГОССТРАХ, м. Дніпропетровськ до ОСОБА_1 комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс, м. Запоріжжя, задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 комунального підприємства міського електротранспорту Запоріжелектротранс, (69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 2, код ЄДРПОУ 03328379) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ІНГОССТРАХ (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 33248430) у рахунок відшкодування витрат, повязаних зі сплатою страхового відшкодування, 14340 (чотирнадцять тисяч триста сорок) грн. 06 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України 20 жовтня 2015 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.