ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________
У Х В А Л А
19 жовтня 2015 р. Справа № 10/47-10
Господарський суд Вінницької області в складі
головуючого судді Тісецького С.С.,
при секретарі судового засідання Поцалюк Н.В.,
розглянувши в приміщенні суду позовну заяву ПП "Компанія "Володимирський масив" про застосування наслідків недійсності правочину (двосторонню реституцію) у справі
за заявою : Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці
до : Відкритого акціонерного товариства "Керамік", м. Вінниця
про банкрутство
представники сторін :
арбітражний керуючий ОСОБА_1
від ПП "Компанія "Володимирський масив" : ОСОБА_2 - за довіреністю
від ПАТ "Банк "Київська Русь": ОСОБА_3 - за довіреністю
від ВАТ "Керамік" : ОСОБА_4 - за довіреністю
від Ленінського РЦЗ м. Вінниці: ОСОБА_5 - за довіреністю
від Управління ПФУ в місті Вінниці : ОСОБА_6 - за довіреністю
В С Т А Н О В И В :
В провадженні господарського суду Вінницької області (суддя Тісецький С.С.) перебуває справа № 10/47-10 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці до відкритого акціонерного товариства "Керамік" (код ЄДРПОУ 05517593) про визнання банкрутом.
Провадження у даній справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
06.11.2014 року до канцелярії господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява ПП "Компанія "Володимирський масив" № 86 від 31.10.2014 року про застосування наслідків недійсності правочину (двосторонню реституцію).
27.03.2015 року ПП "Компанія "Володимирський масив" подано до суду доповнення до зазначеної позовної заяви, в якій заявник просить суд застосувати наслідки недійсності правочину (двосторонню реституцію) щодо визнаного недійсним договору купівлі-продажу від 14.07.2009 року, укладеного між ВАТ "Керамік" та ПП "Компанія "Володимирський масив", зобов'язавши ВАТ "Керамік" одночасно в момент передачі майна повернути покупцю все отримане за договором від 14.07.2009 року, а саме : грошові кошти в сумі 10 565 071,00 грн..
15.06.2015 року арбітражним керуючим (ліквідатором) ОСОБА_1 надано суду відзив на позовну заяву ПП "Компанія "Володимирський масив" про застосування наслідків недійсності правочину (двосторонню реституцію) № 02-03/222 від 11.06.2015 року слідуючого змісту.
При зверненні ліквідатора ВАТ "Керамік" ОСОБА_1 до господарського суду Вінницької області в межах справи про банкрутство №10/47-10, кредиторам у справі, в тому числі і ПП "Компанія "Володимирський масив", було направлено заяву про визнання договору купівлі - продажу від 14.07.2009 року недійсним.
Під час розгляду господарським судом Вінницької області вказаної заяви до матеріалів справи ПП "Компанія "Володимирський масив" (в судовому засіданні 31.10.2013 року був присутній представник ОСОБА_7В.) не подавалися жодні документи, які б засвідчували проведені розрахунки за договором купівлі - продажу від 14.07.2009 року згідно його умов на користь ВАТ "Керамік", а тому, в господарського суду без дослідження таких обставин справи не було підстав приймати рішення про застосування наслідків недійсності правочину (двосторонню реституцію).
16.11.2007 року між Вінницькою міською радою (продавець) та ВАТ "Керамік" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення по пров. Цегельному, 12 в м. Вінниці, загальною площею 82 357 кв. м., із цільовим призначенням земельної ділянки - землі промисловості, транспорту (виробничі потреби). Відповідно до п. 2.3. вказаного договору ВАТ "Керамік" повинен був 100% вартості земельної ділянки перерахувати на рахунок Вінницької міської ради до 01.12.2008 року.
За рахунок кредитних коштів, які були отримані ВАТ "Керамік" у ПАТ "Банк "Київська Русь", ВАТ "Керамік" сплатив 91% вартості земельної ділянки, сплату решти суми (9%) рішенням Вінницької міської ради від 26.06.2009 р. за № 2443 відстрочено до 01.09.2009 року.
Рішенням Вінницької міської ради від 25.12.2009 року за № 2664 залишок суми вартості земельної ділянки відстрочено до 01.12.2010 року.
14.07.2009 року між ВАТ "Керамік" (продавець) в особі ОСОБА_8 та ПП "Компанією "Володимирський масив" (покупець) в особі ОСОБА_9 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим № 744 (надалі - договір купівлі-продажу), за яким від ВАТ "Керамік" до ПП "Компанія "Володимирський масив" перейшло право власності на нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою : м. Вінниця, пров. Цегельний, 12.
Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу, продаж вказаного майна вчинено за 3 502 842,00 грн.. При цьому, покупець прийняв на себе зобов'язання здійснити повну оплату вартості відчужуваного нерухомого майна продавцю в строк до 01.10.2009 року шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця № 2600479341001 у АБ "Київська Русь", МФО 319092, код ЄДРПОУ 05517593.
Однак, згідно виписки по особовому рахунку ВАТ "Керамік" № 2600479341001, який відкритий у ПАТ "Банк "Київська Русь", за період з 14.07.2009 року по 31.12.2009 року кошти у сумі 3 502 842,00 грн. на рахунок не надходили.
Відповідно до п. 1.5. договору купівлі-продажу, земельна ділянка, на якій розташована відчужувана нерухомість, є власністю ВАТ "Керамік", що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 423153, виданим Вінницькою міською радою 20.12.2007 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020700100078.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки між сторонами не укладався і таким чином договір купівлі-продажу від 14.07.2009 року в цій частині сторонами не виконаний.
Оскільки набуття права власності ПП "Компанія "Володимирський масив" на земельну ділянку відбувалося на підставі судових рішень по справі № 11/224-09 (постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 року у справі № 11/224-09 та рішення господарського суду Вінницької області від 03.04.2012 року у справі № 11/224-09), які в подальшому були скасовані постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року по справі № 11/224-09, позовні вимоги ПП "Компанія "Володимирський масив" в частині повернення грошових коштів за земельну ділянку в сумі 7 062 229,20 грн. є безпідставними.
Також ліквідатор у відзиві вказує, що сторонами договору купівлі - продажу від 14.07.2009 року не вносилися до даного договору зміни, доповнення шляхом укладення відповідного договору, який підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню (п. 6.3 договору).
А тому проведення взаємозаліку однорідних зустрічних вимог суперечить умовам договору купівлі - продажу від 14.07.2009 року та є безпідставним.
При цьому, взаємозалік однорідних зустрічних вимог № 3 від 30.04.2010 року, № 4 від 04.06.2010 року, № 5 від 30.06.2010 року, № 6 від 30.09.2010 року, № 7 від 10.11.2010 року, проведений між ВАТ "Керамік" та ПП "Компанія "Володимирський масив" вже під час порушення провадження у справі № 10/47-10 про банкрутство ВАТ "Керамік" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів (ухвала господарського суду Вінницької області від 02.04.2010 року по справі № 10/47-10).
Окрім того, ліквідатор пояснює, що ПП "Компанія "Володимирський масив" на сьогодні не в змозі виконати зобов'язання в зв'язку із визнанням недійсним договору купівлі - продажу від 14.07.2009 року та повернути ВАТ "Керамік" майно, а саме : комплекс, нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Вінниця, провулок Цегельний, 12, оскільки вказане майно не перебуває у власності ПП "Компанія "Володимирський масив".
Земельна ділянка та комплекс споруд цегельного заводу вибули з власності ПП "Компанія "Володимирський масив" до фізичної особи ОСОБА_9, у зв'язку з вжиттям заходів позасудового врегулювання на підставі укладеного між вказаними сторонами договору іпотеки від 01.12.2010 року зі змінами, внесеними договором про внесення змін та доповнень від 13.11.2013 року.
Також ліквідатором ВАТ "Керамік" ОСОБА_1 було подано до Вінницького міського суду позовну заяву до відповідача - фізичної особи ОСОБА_9 та третьої особи на стороні відповідача - ПП "Компанія "Володимирський масив", про витребування майна з чужого незаконного володіння.
01.07.2014 року року по справі № 127/6502/14-ц поданий позов ліквідатора ВАТ "Керамік" Вінницьким міським судом Вінницької області було задоволено і прийнято рішення витребувати з чужого незаконного володіння на користь ВАТ "Керамік" комплекс нежитлових будівель та споруд, земельну ділянку.
20.08.2014 року року апеляційним судом Вінницької області було скасовано ухвалу Вінницького міського суду від 01.07.2014 року по справі № 127/6502/14-ц. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 03.12.2014 року рішення апеляційного суду Вінницької області від 20.08.2014 року було скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
17.02.2015 року апеляційним судом Вінницької області по справі № 127/6502/14-ц було задоволено позов ВАТ "Керамік" та витребувано з чужого незаконного володіння на користь банкрута комплекс нежитлових будівель та споруд, земельну ділянку. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від року було відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою фізичної особи ОСОБА_9 та зупинено виконання рішення Вінницького міського суду від 01.07.2014 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 17.02.2015 року до закінчення касаційного провадження. Інформація про дату розгляду справи не надходила.
З огляду на викладене, ліквідатор боржника просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви ПП "Компанія "Володимирський масив" про застосування наслідків недійсності правочину (двосторонню реституцію) щодо визнаного недійсним договору купівлі - продажу від 14.07.2009 року, укладеного між ВАТ "Керамік" та ПП "Компанія "Володимирський масив" та зобов'язання ВАТ "Керамік" повернути ПП "Компанія "Володимирський масив" все отримане за договором від 14.07.2009 року, а саме : грошові кошти в сумі 10 565 071,00 грн..
Ухвалою суду від 10.08.2015 року відкладено розгляд позовної заяви приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" про застосування наслідків недійсності правочину (двосторонньої реституції) № 86 від 31.10.2014 року на 19.10.2015 року.
При цьому, в судовому засіданні 10.08.2015 року, судом було відхилено доповнення приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" № 36 від 10.08.2015 року до позовної заяви про застосування наслідків недійсності правочину (двосторонньої реституції) № 86 від 31.10.2014 року, оскільки останнє суперечить приписам ст. 22 ГПК України.
07.10.2015 року від ПП "Компанія "Володимирський масив" до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог б/н від 07.10.2015 року.
В даній заяві, заявник просить суд застосувати наслідки недійсності правочину (двосторонню реституцію) щодо визнаного недійсним договору купівлі-продажу від 14.07.2009 року, укладеного між ВАТ "Керамік" та ПП "Компанія "Володимирський масив", зобов'язавши ВАТ "Керамік" одночасно в момент передачі майна повернути покупцю все отримане за договором від 14.07.2009 року, а саме : грошові кошти в сумі 10 550 446,59 грн..
За цих обставин, предметом позову, який підлягає розгляду є вказані вище позовні вимоги.
На визначену дату 19.10.2015 року в судове засідання з'явилися представники кредиторів, ПП "Компанія "Володимирський масив", боржника та арбітражний керуючий ОСОБА_1.
В судовому засіданні, суд розпочав розгляд вказаної вище позовної заяви.
В ході розгляду позовної заяви по суті, представник ПП "Компанія "Володимирський масив" підтримав заявлені вимоги в повному обсязі з підстав викладених в заяві та врахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Арбітражний керуючий ОСОБА_1 щодо вказаної позовної заяви заперечив.
Суд заслухавши учасників судового процесу, розглянувши позовну заяву, подані докази, встановив наступне.
За змістом позову, ухвалою господарського суду Вінницької області від 31.10.2013 року у справі № 10/47-10, заяву арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 року недійсним задоволено; визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 року, укладений між відкритим акціонерним товариством "Керамік" та приватним підприємством "Компанією "Володимирський масив", посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського таріального округу, зареєстрований у реєстрі під № 744; зобов'язано приватне підприємство "Компанію "Володимирський масив" повернути відкритому акціонерному шариству "Керамік" майно, а саме : комплекс, нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Вінниця, провулок Цегельний, 12.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 року апеляційну скаргу приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" задоволено; ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.10.2013 року скасовано, прийнято нову ухвалу; заяву арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 року недійсним залишено без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2014 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" задоволено, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 року скасовано, ухвалу господарського суду Вінницької області від 31.10.2013 року залишено в силі.
Таким чином, позивач вказує, що господарський суд Вінницької області, приймаючи рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 року, застосував наслідки його недійсності лише в частині повернення майна ВАТ "Керамік", не врахувавши при цьому наслідки, які виникли для відповідача - ПП "Компанії "Володимирський масив", що повністю виконав умови договору в частині проведення оплати за вказане нерухоме майно.
Також позивач зазначає, що під час судового розгляду було достовірно встановлено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 року не є безоплатним, ПП "Компанія "Володимирський" провело розрахунок за спірну нерухомість, але, з невідомих причин, права позивача - ПП "Компанія "Володимирський" не поновлено, у первісний стан повернуто лише одну із сторін спірного договору - ВАТ "Керамік", питання щодо повернення сплачених за договором коштів - не вирішено.
Таким чином, визнаючи спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 року недійсним, господарський суд Вінницької області окрім того, що зобов'язав покупця (ПП "Компанію "Володимирський масив") повернути зазначене в договорі майно продавцю ("ВАТ "Керамік") та мав би, на думку позивача зобов'язати продавця (ВАТ "Керамік") повернути покупцю (ПП "Компанії "Володимирський масив") все отримане за цим договором, а саме кошти, отримані на виконання умов договору.
З огляду на викладене, ПП "Компанія "Володимирський масив", просить суд застосувати наслідки недійсності правочину (двосторонню реституцію) - визнаного недійсним договору купівлі-продажу від 14.07.2009 року, укладеного між ВАТ "Керамік" та ПП "Компанією "Володимирський масив", щодо сторони цього договору - приватного підприємства "Компанії "Володимирський масив", зобов'язавши ВАТ "Керамік" повернути покупцю все отримане за договором від 14.07.2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2009 року між відкритим акціонерним товариством "Керамік" (продавець) та приватним підприємством "Компанією "Володимирський масив" (покупець) укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за № 744.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 31.10.2013 року у справі № 10/47-10 визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 року, укладений між відкритим акціонерним товариством "Керамік" та приватним підприємством "Компанією "Володимирський масив" та зобов'язано приватне підприємство "Компанію "Володимирський масив" повернути відкритому акціонерному товариству "Керамік" майно, а саме : комплекс, нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою : м. Вінниця, провулок Цегельний, 12.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2014 року зазначену вище ухвалу суду залишено в силі.
Згідно матеріалів справи, 23.03.2015 року приватним підприємством "Компанія "Володимирський масив" подано клопотання про приєднання до справи доказів разом із копіями документів в підтвердження сплати ПП "Компанія "Володимирський масив" грошових коштів в сумі 10 565 071,00 грн. на виконання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 року.
Поряд з цим, за змістом заяви про зменшення позовних вимог б/н від 07.10.2015 року, в поданих копіях актів звірки взаємних розрахунків та копіях документів, що підтверджують зазначені в акті господарські операції, через довготривалість зберігання документів, кілька платіжних доручень згідно договору поруки № 56/2007-ю-п від 29.12.2009 року відсутні через втрату і відновленню не підлягають. Загальна сума втрачених платіжних документів складає 14 624,41 грн..
Таким чином, сума коштів, яку просить повернути позивач складає 10 550 446,59 грн. (10 565 071,00 грн. - 14 624,41 грн.).
Окрім того, разом із доповненням № 36 від 10.08.2015 року, ПП "Компанія "Володимирський масив" було надано копію рішення апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 року по справі № 127/6502/14-ц за позовом відкритого акціонерного товариства "Керамік" в особі арбітражного керуючого ліквідатора ВАТ "Керамік" - ОСОБА_1 до ОСОБА_9, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватне підприємство "Компанія "Володимирський масив" про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Згідно даного рішення суду, скасовано рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2014 року та відмовлено в задоволенні позову щодо витребування майна з чужого незаконного володіння.
В ході розгляду справи № 127/6502/14-ц, судом апеляційної інстанції встановлено, зокрема, такі обставини.
25.11.2010 року між ОСОБА_9 (позикодавець) та ПП "Компанія "Володимирський масив" (позичальник") укладено договір № 25/11-2010 року про надання поворотної фінансової допомоги.
01.12.2010 року між ОСОБА_9 та ПП "Компанія "Володимирський масив" укладено договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_9 (іпотекодержатель) має право у разі порушення ПП "Компанія "Володимирський масив" (іпотекодавець) своїх обов'язків за основним договором одержати задоволення своїх вимог за основним договором за рахунок предмета іпотеки.
Відповідно до п. 1.2 даного договору іпотеки під "основним договором" розуміється договір про надання повторної фінансової допомоги № 25/11-2010 від 25.11.2010 року.
Відповідно до п. 3.1.1 договору іпотеки, предметом іпотеки є спірне нерухоме майно (комплекс, нежитлові будівлі та споруди), в тому числі земельна ділянка.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 03.04.2012 року, яке набуло законної сили на підставі постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 року, було визнано за ПП "Компанія "Володимирський масив" право власності на спірну земельну ділянку площею 8,2357 га, розташовану у м. Вінниці по пров. Цегельному, 12. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року рішення господарського суду Вінницької області від 03.04.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
14.11.2013 року на підставі договору іпотеки від 01.12.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим № 2515 (зі змінами відповідно до договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 13.11.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстровим № 1613), право власності на вищевказане нерухоме майно було зареєстровано за ОСОБА_9 у порядку позасудового врегулювання відносин між іпотекодавцем (ПП "Компанія "Володимирський Масив") та Іпотекодержателем (ОСОБА_9В.).
Окрім того, колегія суддів прийшла до висновку, що договір іпотеки, по своїй суті не являється ні відплатним договором, ні безвідплатним, а є заставним договором, який укладається з метою забезпечення основного зобов'язання, в даному випадку договору позики, яка є невідплатним, так як не передбачає повернення процентів за користування фінансовою допомогою.
В даному випадку, право власності перейшло від ПП "Компанія Володимирський масив" до ОСОБА_9 на підставі договору іпотеки, а від так, підстав застосовувати ч. 1 ст. 388 ЦК України в розумінні відплатності чи безвідплатності, не має.
При цьому, ні згаданий договір іпотеки від 01.12.2010 року, ні додаткова угода до нього, а також договір про надання поворотної фінансової допомоги та додатку до нього є правомірними, оскільки не були скасовані судовими рішеннями, а отже, умови договору повинні виконуватись.
Аналогічно і право власності на спірну земельну ділянку перейшло до ОСОБА_9 теж на підставі договору іпотеки шляхом позасудового вирішення спору з приводу заборгованості за договором про надання фінансової допомоги.
В судовому засіданні встановлено, що власником майна, відповідно до ОСОБА_11 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.12.2013 року, являється ОСОБА_9.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на 14.11.2013 року у ПП "Компанія "Володимирський масив" не існувало законних перешкод для укладання різного виду угод, в тому числі додаткової угоди до договору іпотеки від 13.11.2013 року, який став підставою для досудового врегулювання питання про задоволення вимог кредитора за рахунок нерухомого майна.
Частиною 2 ст. 4-1 ГПК України, передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Як вказувалося вище, позивач у позові з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд застосувати наслідки недійсності правочину (двосторонню реституцію) щодо визнаного недійсним договору купівлі-продажу від 14.07.2009 року, укладеного між ВАТ "Керамік" та ПП "Компанія "Володимирський масив", зобов'язавши ВАТ "Керамік" одночасно в момент передачі майна повернути покупцю все отримане за договором від 14.07.2009 року, а саме : грошові кошти в сумі 10 550 446,59 грн..
Водночас, позивач звертає увагу на те, що визнаючи спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 року недійсним, суд зобов'язавши покупця (ПП "Компанію "Володимирський масив") повернути зазначене в договорі майно продавцю ("ВАТ "Керамік"), мав би, зобов'язати продавця (ВАТ "Керамік") повернути покупцю (ПП "Компанії "Володимирський масив") все отримане за цим договором, а саме кошти, отримані на виконання умов договору. Тобто, у первісний стан повернуто лише одну із сторін спірного договору - ВАТ "Керамік", питання щодо повернення позивачу сплачених за договором коштів - не вирішено.
Згідно ч. 1, ч. 5 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
За змістом п. 10 постанови пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.
Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.
У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.
Судом встановлено, що 14.07.2009 року між ВАТ "Керамік" та ПП "Компанією "Володимирський масив" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким від ВАТ "Керамік" до ПП "Компанія "Володимирський масив" перейшло право власності на нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою : м. Вінниця, пров. Цегельний, 12.
Згідно копій документів наданих у справу, ПП "Компанія "Володимирський масив" сплатило ВАТ "Керамік" грошові кошти в сумі 10 550 446,59 грн. на виконання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 року.
В подальшому, ухвалою господарського суду Вінницької області від 31.10.2013 року у справі № 10/47-10, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.03.2014 року, визнано недійсним вказаний вище договір купівлі-продажу нерухомого майна та зобов'язано приватне підприємство "Компанію "Володимирський масив" повернути відкритому акціонерному товариству "Керамік" зазначене майно.
Окрім того, рішенням апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 року по справі № 127/6502/14-ц відмовлено в задоволенні позову відкритого акціонерного товариства "Керамік" в особі арбітражного керуючого ліквідатора ВАТ "Керамік" - ОСОБА_1 до ОСОБА_9, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватне підприємство "Компанія "Володимирський масив" про витребування майна з чужого незаконного володіння, розташованого за адресою : м. Вінниця, пров. Цегельний, 12.
Судом апеляційної інстанції під час розгляду справи № 127/6502/14-ц встановлено, що 14.11.2013 року на підставі договору іпотеки від 01.12.2010 року (зі змінами відповідно до договору про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 13.11.2013 року, право власності на оспорюване нерухоме майно було зареєстровано за ОСОБА_9 у порядку позасудового врегулювання відносин між іпотекодавцем (ПП "Компанія "Володимирський Масив") та іпотекодержателем (ОСОБА_9В.).
На дану обставину, звернув увагу також ліквідор боржника у відзиві на позовну заяву.
Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до абз. 6 п. 2.13, п. 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", у вирішенні питання про застосування передбачених законом наслідків недійсності правочину, який є оспорюваним (а не нікчемним), господарському суду слід виходити зі змісту позовних вимог. Якщо спір з приводу таких наслідків між сторонами відсутній, у господарського суду немає правових підстав зобов'язувати їх вчиняти дії, прямо передбачені законом, зокрема частиною першою статті 216 ЦК України, частиною другою статті 208 ГК України.
За встановленої під час судового розгляду неможливості повернути одержане за правочином майно у натурі (через його втрату, псування, істотну зміну тощо), набувач повинен відшкодувати вартість майна за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України). З метою такого відшкодування заінтересована особа вправі звернутися до набувача з окремою позовною вимогою.
Беручи до уваги, що нерухоме майно, що знаходиться за адресою : м. Вінниця, провулок Цегельний, 12 не перебуває у власності ПП "Компанія "Володимирський масив" та знаходиться у власності фізичної особи - ОСОБА_9, позивач наразі не в змозі виконати зобов'язання в зв'язку із визнанням недійсним договору купівлі - продажу від 14.07.2009 року та повернути ВАТ "Керамік" відповідне майно.
За наведених обставин, застосування наслідків недійсності правочину (двосторонньої реституції) щодо визнаного недійсним договору купівлі - продажу від 14.07.2009 року, яке полягає у зобов'язанні кожної зі сторін повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину та повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину є неможливим, а тому суд приходить до висновку відмовити в задоволенні позову приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" в повному обсязі.
Також, суд розглянувши клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_1 № 02-03/435 від 16.10.2015 року про продовження строку ліквідаційної процедури банкрута на три місяці, дійшов висновку, що останнє підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, керуючись ст. 22, ч. 12 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013 року), ст. ст. 4, 4-1, 22, 32-34, 43, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
У Х В А Л И В :
1. В задоволенні позову приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" до відкритого акціонерного товариства "Керамік" про застосування наслідків недійсності правочину (двосторонню реституцію) щодо визнаного недійсним договору купівлі-продажу від 14.07.2009 року, укладеного між ВАТ "Керамік" та ПП "Компанія "Володимирський масив" відмовити в повному обсязі.
2. Продовжити строк ліквідаційної процедури ВАТ "Керамік", м. Вінниця та повноваження арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_1 у справі № 10/47-10 на три місяці - до 19.01.2016 року.
3. Копію ухвали направити згідно переліку рекомендованим листом.
Суддя Тісецький С.С.
віддрук. 15 прим.:
1 - до справи;
2 - Управління ПФУ у м. Вінниці - 21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7;
3 - Ленінський РЦЗ м. Вінниці - 21009, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 3А;
4 - ВВД у м. Вінниці ФССНВВПЗ України - 21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 2;
5 - Вінницькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області;
6 - ТОВ "Вінниця Спеценерго Монтаж"- 21022, м. Вінниця, пров. Станіславського, 16;
7 - ТОВ "РН-КАРТ Україна"- 03110, м. Київ, вул. Солом"янська, 11;
8 - ПП "Компанія "Володимирський масив" - 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 3;
9 - ПАТ "Банк "Київська Русь" - 04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А;
10 - ПАТ "УкрСиббанк" - 21050, м. Вінниця, вул. Чорновола, 29;
11 - ОСОБА_12 - 21050, м. Вінниця, вул. Інтернаціональна, б. 3, кв. 25;
12 - ВАТ "Керамік" - м. Вінниця, пров. Цегельний, 12;
13 - арбітражний керуючий ОСОБА_1;
14 - ВОВ Фонду соціального захисту інвалідів - м. Вінниця, вул. Пирогова, 135-А;
15 - Вінницька філія ПАТ "Укртелеком" - м. Вінниця, вул. Соборна, б. 8.
Судове рішення № 52613805, Господарський суд Вінницької області було прийнято 19.10.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 10/47-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: