Ухвала суду № 52613225, 19.10.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/7150/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Фролова Л.Д.

Провадження № 22-ц/783/6239/15 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

Категорія:19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючої судді - Копняк С.М.,

суддів - Кабаля І.І., Монастирецького Д.І.,

секретар - Юзефович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 25 червня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Плюс» про звернення стягнення на предмет застави,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25 червня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ПАТ «Ідея Банк» до ОСОБА_2, ТзОВ «Фінансова компанія «Гарант Плюс» про звернення стягнення на предмет застави.

Не погоджуючись з даною ухвалою, відповідач ОСОБА_2 оскаржив таку в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необгрунтованою, винесена з порушенням норм цивільного законодавства, відповідно, підлягає скасуванню.

Покликається в апеляційній скарзі на приписи ст. 109 ЦПК України. Зазначає, що на даний час він проживає в АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорта громадянина України. Інформацію про зміну свого місця проживання та реєстрації апелянт, у відповідності до умов договору направляв ПАТ «Ідея Банк» у 2012 році.

Натомість, позовна заява про звернення стягнення застави подана до неналежного відповідача, а саме ТОВ «ФК «Гарант Плюс», оскільки товариство не володіє та не користується предметом застави - автомобілем. Мотивує апеляційну скаргу також і тим, що єдиним належним відповідачем є він, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Звертає увагу на те, що позивачем залучено в якості відповідача ТОВ «ФК «Гарант Плюс» з метою зміни підсудності, тим самим порушуючи законні права на захист апелянта, враховуючи значну віддаленість суду від його місця проживання. Вважає, що справа підсудна Ленінському районному суду м. Кіровограда.

Просить ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 25 червня 2015 року скасувати у зв»язку із недотримання правил підсудності, позовну заяву повернути позивачу, для подання до належного суду.

Учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені, відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень. Апелянт направив до суду заперечення на апеляційну скаргу. Тому розгляд справи, відповідно до ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення такої, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов"язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно із ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із п. 5 ст. 293 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності.

Стаття 122 ЦПК України регламентує дії судді при вирішенні питання відкриття провадження у справі. Про відкриття провадження у справі суддя постановляє ухвалу.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя має перевірити належність справи до юрисдикції та підсудності суду.

Визначити підсудність суду - означає з'ясувати коло цивільних справ, які компетентний вирішувати по суті даний суд.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду (ст.15 ЦПК).

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох вказаних в законі судів. Така процесуальна пільга встановлена законодавцем для позивачів у деяких справах з метою зробити судовий захист їх суб'єктивних прав більш зручним.

За приписами ч. 1 ст. 113 ЦПК України, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред»являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач ПАТ «Ідея Банк» звернувся з позовом в суд до ОСОБА_2, ТзОВ «Фінансова компанія «Гарант Плюс» про звернення стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб ВАЗ 211040, 2011 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, який належить відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Плюс» є м. Львів, вул. Валова, 11, що територіально належить до Галицького району м. Львова. А відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що дана справа підсудна Галицькому районному суду м. Львова.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає. А відтак, апеляційну скаргу слід відхилити.

Керуючись ст. ст. 209 ч. 3, 303, п.1 ч. 2 ст. 307, п. 1.ч. 1. ст. 312, ст. 313, п. 4 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 25 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в силу вимог ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча Копняк С.М.

Судді Кабаль І.І.

Монастирецький Д.І.