Ухвала суду № 52603758, 13.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 року м. Київ К/800/43895/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ардіс» до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості товару, картки відмови, а також стягнення надмірно сплачених коштів,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2013 року ТОВ «Ардіс» звернулося до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості товару, картки відмови, а також стягнення надмірно сплачених коштів.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2013 року позов ТОВ «Ардіс» було задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товару від 10.07.2013 року № 100270000/2013/410435/2 та картку відмови від 10.07.2013 року № 100270000/2013/10465, прийняті Київською регіональною митницею.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код з ЄДР 37993783; адреса: 01601, м. Київ, Шевченківський район, вул. Терещенківська, 11-А) на користь ТОВ «Ардіс» (код з ЄДР 30525306; адреса: 04128, м. Київ, вул. Берковецька, 1) надміру сплачені до бюджету ввізне мито у розмірі 23 710,59 грн. та ПДВ - 52 163,31 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів було задоволено частково. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2013 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Ардіс» щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «Ардіс» надміру сплачені до бюджету ввізне мито у розмірі 23 710,59 грн. та ПДВ - 52 163,31 грн. В цій частині ухвалено нову постанову, якою у задоволенні вказаних позовних вимог ТОВ «Ардіс» відмовлено. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2013 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Київська міжрегіональна митниця Міндоходів, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року в частині задоволення позовних вимог та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Київської міжрегіональної митниці Міндоходів задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі, отже суд переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 10.07.2013 року № 100270000/2013/410435/2 та картки відмови від 10.07.2013 року № 100270000/2013/10465, прийняті Київською регіональною митницею.

Судами встановлено, що між ТОВ «Ардіс» (Покупець) та Фірмою «BICYCLE TRADING HOUSE LTD» (продавець; Велика Британія) укладено контракт № 2011UK40UAA від 07.09.2010 року. Відповідно до контракту позивачем (Покупець) придбано на умовах CIF Іллічівськ (порт відгрузки Qingdao, Китай) товар виробництва «JIANGSU SANYUAN TIRE Co., LTD» (мотоциклетні шини та мотоциклетні камери) на загальну вартість 51 592,60 доларів США.

ТОВ «Ардіс» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів подано митну декларацію № 100270000/2013/249340.

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем було надано наступні документи: CMR, коносамент від 15.05.2013 року № 558056, інвойс EU-UN007 від 05.05.2013 року, пакувальний лист, контракт, додаткові угоди 1 - 4, специфікація 44/13 від 05.05.2013 року, сертифікат походження, технічні характеристики, біржова інформація, видаткові накладні, рахунки фактури, рішення про визначення митної вартості від 27.03.2013 р. та від 17.05.2013 р., а також надано інші документи, зазначені у МД.

Вважаючи, що наданих позивачем документів не достатньо для підтвердження визначеної позивачем митної вартості за декларацією ввезеного товару, митним органом запропоновано декларанту надати додаткові документи: платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару та/або інформація біржових організацій про вартість сировини; якщо здійснювалось страхування - страхові документи; договір з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; прайс-листи від виробника. Калькуляція не витребовувалась.

ТОВ «Ардіс» листом від 02.07.2013 року № 219/07 було надано наступні документи: прайс-лист виробника, бухгалтерські документи (видаткові накладні на рахунки-фактури на продаж товару), копія інвойсу від 05.05.2013 р., пакувальний лист від 05.05.2013 р., копію коносаменту MSCUQ558056, копію інвойсу на перевезення ILK-MSCUQ558056, копія експортної декларації країни відправлення від 15.05.2013 року, біржова інформація про вартість сировини на ринку каучуку та резини, технічні та якісні характеристики мотошини з перекладом.

10.07.2013 року Київською міжрегіональною митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості № 100270000/2013/410435/2. Вказане рішення мотивоване тим, що надані документи не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості та містять розбіжності, здійснено контроль правильності визначення митної вартості шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування першого методу. Крім цього, здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі. В результаті контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості та містять розбіжності. Проведено консультації. Метод визначення митної вартості за ціною договору не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально. Зазначено про неможливість визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та щодо подібних (аналогічних) товарів у зв'язку з відсутністю даних. Методи віднімання/додавання вартості не можуть бути використані у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу, яка ґрунтується на митній вартості товару, за раніше оформленою МД № 5000060001/2013/21692 від 03.06.2013 року.

На підставі зазначеного рішення митницею прийнято картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № 100270000/2013/10465.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 52 Митного кодексу України, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), закріплено в статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Враховуючи, що позивачем надано митному органу для митного оформлення товару необхідні основні документи із дотриманням вимог статті 53 Кодексу та надано відповідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів, суди дійшли до вірного висновку, визнавши протиправними та скасувавши рішення про коригування митної вартості товару від 10.07.2013 року № 100270000/2013/410435/2 та картку відмови від 10.07.2013 року № 100270000/2013/10465.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції, змінене рішенням суду апеляційної інстанції та рішення суду апеляційної інстанції є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів - залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року та постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2013 року, змінену рішенням суду апеляційної інстанції, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ардіс» до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві, Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості товару, картки відмови, а також стягнення надмірно сплачених коштів - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 235-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз