Ухвала суду № 52570274, 06.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 876/6085/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Свемон-Маркет" до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

24 квітня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Свемон-Маркет" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ківерцівська ОДПІ) за №0002652200 від 17.11.2014 року та №0000322200 від 10.02.2015 року.

Постановою від 13 травня 2015 року Волинський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Ківерцівська ОДПІ подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою доводи податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій підприємства позивача з приватним підприємствами ,,Територія дитячої білизни", ,,Бебі Форт", ,,Спот Дизайн", та ,,Санте Люкс". Даний факт підтверджується, зокрема, відсутністю документів складського обліку та документів на транспортування придбаної у контрагентів позивача продукції.

На підставі викладеного, відповідач вважає, що господарські операції, які відображені позивачем у наданих суду документах, не мають достатньої доказовості, оскільки фактичного здійснення господарських операцій не було, а тому така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування валових витрат.

З огляду на викладене, податковий орган вважає правомірними оскаржені податкові повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ ,,Свемон-Маркет" з питань здійснення фінансово-господарських операцій із ПП ,,Територія дитячої білизни" та ПП ,,Бебі Форт" за червень 2014 року Ківерцівська ОДПІ склала акт від 16.10.2014 року №1997/2200/32297293. В акті перевірки контролюючий орган зробив висновок про порушення позивачем абз. "а", "б" п.185.1 ст.185, п.186.1, п.186.2 ст. 186, п.187.1 ст.187, п.п.14.1.181, п.14.1 ст. 14, п.198.2, 198.3., 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за червень 2014 року на суму 19921,00 грн. (т.1, а.с.17-51).

На підставі висновків акту перевірки Ківерцівська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №0002652200 від 17.11.2014 року, яким збільшила позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 19921,00 грн. та застосувала штрафні санкції на суму 4980,25 грн. (т.1, а.с.57).

В процесі розгляду скарги ТзОВ ,,Свемон-Маркет" Ківерцівська ОДПІ склала акт за №52/2200/32297293 від 23.01.2015 року ,,Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ ,,Свемон-Маркет" з питань дослідження господарських операцій з ПП ,,Бебі Форт", ПП ,,Територія дитячої білизни", ПП ,,Спот Дизайн", ПП ,,Санте Люкс" за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року" (т.1, а.с.61-80).

На підставі вказаного акту перевірки Ківерцівська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №0000322200 від 10.02.2015 року, яким збільшила позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 35331,00 грн. та застосувала штрафні санкції на суму 8832,75 грн. (т.1, а.с.85).

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивач на порушення вимог абз. "а", "б" п.185.1 ст.185, п.186.1, п. 186.2 ст. 186, п.187.1 ст.187, п.п.14.1.181, п.14.1 ст. 14, п.198.2, 198.3., 198.6 ст.198 ПК України допустив заниження податку на додану вартість за червень 2014 року на суму 55252,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно, у відповідності до вимог податкового законодавства сформував податкові зобов'язання та податковий кредит при здійсненні господарських операцій з контрагентами.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, з матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що 24.06.2014 року ТзОВ ,,Свемон-Маркет" (постачальник) та ПП ,,Бебі Форт" (покупець) уклали договір поставки за №71/14, на основі якого позивач реалізував в червні 2014 року ПП ,,Бебі Форт" товар (дитячий одяг, іграшки, тканина) на загальну суму 2576773,98 грн., в тому числі ПДВ - 429462,00 грн.

Свої доводи щодо відсутності факту здійснення вказаної господарської операції податковий орган мотивував тим, що під час перевірок позивач не надав карток складського обліку, інвентарних карток та книг складського обліку, що підтверджували б факт надходження та видачі зі складу товарно-матеріальних цінностей. У зв'язку з цим, на думку відповідача, немає можливості підтвердити факт реалізації товарів для ПП ,,Бебі Форт" та звірити залишки товарів на складі з регістрами бухгалтерського обліку.

Крім того, відповідач вважає, що відповідно до умов договору поставки №71/14 від 24.06.2014 року (п.2.6) поставка товару мала здійснюватися транспортом та за рахунок постачальника, а фактично здійснювалася за рахунок покупця, а саме перевізником ТОВ ТЕК ,,Перша столиця".

Такі доводи відповідача спростовуються наданими позивачем для перевірки та для суду видатковими та податковими накладними, товарно-транспортною накладною від 24.06.2014 року, копією довіреності за №19 від 02.07.2014 року на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ ,,Свемон-Маркет".

Також представник позивача пояснив, що облік товарно-матеріальних цінностей ведеться в електронній формі, чим пояснюється відсутність карток складського обліку, інвентарних карток та книг складського обліку. Під час перевірки посадовим особам надавалася оборотно-сальдова відомість по рахунку 281, яка підтверджує факт реалізації товарів для ПП ,,Бебі Форт", ПП ,,Територія дитячої білизни", ПП ,,Спот дизайн", ПП ,,Санте Люкс" та дає можливість звірити залишки товарів на складі з регістрами бухгалтерського обліку.

Відповідно до договору поставки №573/09 від 01.07.2009 року (т.1 а.с. 90) ТзОВ ,,Свемон-Маркет" (постачальник) зобов'язалось передати у власність ПП ,,Територія дитячої білизни" (покупець) товар згідно накладних відповідно до замовлень покупця, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. На підтвердження виконання зазначеного договору позивач надав відповідачу податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, акт на списання товарів за №19 від 30.06.2014 року, подорожній лист вантажного автомобіля від 27.06.2014 року.

Однак, на думку контролюючого органу, видаткові накладні складені з порушеннями, а саме відсутні підписи експедиторів, що здійснювали передачу та перевезення товарно-матеріальних цінностей та не зазначена інформація щодо довіреностей, за якими даний товар відпускався ТзОВ ,,Свемон-Маркет". Також відповідач вважає, що поставка товару автомобілем позивача VOLKSWAGEN CADDY не могла відбутися, оскільки вантажопідйомність даного автомобіля не відповідає вазі перевезеного товару, зазначеного в товарно-транспортних накладних.

15.07.2009 року ТзОВ ,,Свемон-Маркет" (дистриб'ютор) та ПП ,,Територія дитячої білизни" (постачальник) уклали дистриб'юторський договір за №427/09 від 15.07.2009 року (т.1 а.с.92-93), згідно якого постачальник зобов'язується відповідно до замовлень дистриб'ютора передавати йому у власність товар на суму не менше 700000,00 грн., а дистриб'ютор зобов'язується прийняти і оплатити товар та здійснити його продаж клієнтам. На виконання зазначеного договору були складені видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні.

Відповідач вважає, що платник не надав правильно заповнених та завірених печатками видаткових накладних, у розрізі номенклатури отриманого товару від ПП ,,Територія дитячої білизни", у зв'язку з чим немає можливості звірити залишки товарів на складі, згідно регістрів бухгалтерського обліку та встановити факт реального надходження товарів у червні 2014 року на складі.

27.06.2014 року ТзОВ ,,Свемон-Маркет" (покупець) та ПП ,,Санте Люкс" (постачальник) уклали договір поставки за №41/14-СЛ (том 1 а.с.134), згідно якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар згідно накладних відповідно до замовлень покупця, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах даного договору. На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивач надав податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні.

Податковий орган вважає, що в ході проведення позивач не надав видаткових накладних у розрізі номенклатури товару, у зв'язку з чим немає можливості звірити кількість продукції, що надійшла на склад та підтвердити факт реальності здійснення вказаної господарської операції. Крім того, в звіті про рух товарів (рахунок 281) немає відображеної операції з надходження товару за назвою ,,Боді для немовлят 56-74", при цьому у звіті взагалі відсутні дані по даному виду товару, що свідчить про невідповідність даних бухгалтерського обліку та про те, що вказані події не мали факт реального настання, а здійснювалися лише з метою документування без факту реального здійснення операцій.

Суд першої інстанції встановив, що контрагент позивача надав належним чином складені видаткові накладні від 27.06.2014 року (т.1 а.с.135-174). Придбаний в ПП ,,Санте Люкс" товар ,,Боді для немовлят 56-74" та зазначений у видаткових накладних був відображений позивачем в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 281 за червень 2014 року під назвою ,,Комбідрези дитячі" як слово-синонім, що надійшли від ПП ,,Санте Люкс" в кількості 348 шт. на суму 5098,10 грн., що спростовує висновки Ківерцівської ОДПІ про відсутність факту поставки такого товару.

На виконання умов укладеного 17.12.2010 року між ТзОВ ,,Свемон-Маркет" (покупець) та та ПП ,,Спот дизайн" (постачальник) договору поставки за №1712-Б-1 постачальник поставив позивачу товари на загальну суму 437118,00 грн., в тому числі ПДВ - 72853,03 грн., які в подальшому позивач реалізував ПП ,,Територія дитячої білизни".

На підтвердження факту здійснення зазначеної господарської операції позивач надав належним чином складені первинні документи: договір поставки за №1712-Б-1 від 17.12.2010 року, видаткові податкові та товарно-транспортними-накладними (т.1 а.с.238-250, том 2 а.с. 1-34).

Відсутність факту реального здійснення поставки цих товарів податковий орган мотивує відсутністю інвентаризаційного опису станом на 01.01.2014 року та документів складського обліку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності (пункт 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та їх використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що господарські операції підприємства позивача з його контрагентами мали реальний характер, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: договорами, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, бухгалтерськими проведеннями.

Відповідність вказаних документів вимогам Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкових накладних - вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України податковим органом не спростовується.

Придбані товари відображені позивачем у бухгалтерському обліку та використані у власній господарській діяльності.

На час здійснення господарських операцій позивач та його контрагент були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали свідоцтва платників ПДВ.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи податкового органу щодо безтоварності господарських операцій, оскільки дефектність деяких складених контрагентами позивача первинних документів (відсутність деяких записів в якійсь графі документа) не спростовує сам факт здійснення таких господарських операцій, оскільки не позбавляє можливості ідентифікації господарської операції та контрагентів.

Крім того, доводи відповідача про відсутність карток складського обліку, інвентарних карток та книг складського обліку, що на думку податкового органу підтверджує факт відсутності реального характеру господарських операцій з придбання товарів у зазначених вище контр агентів, спростовується наявністю у позивача електронного обліку товарно-матеріальних цінностей та оборотно-сальдової відомості по рахунку 281, яка підтверджує факт здійснення цих господарських операцій позивача з ПП ,,Бебі Форт", ПП ,,Територія дитячої білизни", ПП ,,Спот дизайн", ПП ,,Санте Люкс".

Таким чином, висновки податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій підприємства позивача з його контрагентами базуються лише на припущеннях та на дрібних порушеннях порядку заповнення видаткових та товарно-транспортних накладних, що не спростовує самого факту реального здійснення цих операцій, а тому суд першої інстанції дійшов вірного та обгрунтованого висновку щодо протиправності оскаржених повідомлень-рішень.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.1 ст. 41, ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі № 803/798/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складенні ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Ухвала в повному обсязі складена 12 жовтня 2015 року.