Ухвала суду № 52569774, 09.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"09" жовтня 2015 р. справа № 185/6722/15-а (2-а/185/443/15)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Павлоградської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій неправомірними, зобов'язання призначити та виплатити допомогу по вагітності та пологах; -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Павлоградської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі - відповідач), у якому просила:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови їй у призначенні допомоги по вагітності та пологах,

- зобов'язати відповідача призначити та виплатити їй допомогу по вагітності та пологах на підставі листка непрацездатності АГІ № 265902 від 23 вересня 2014 року за період з 23 вересня 2014 року по 26 січня 2015 року.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2015 року адміністративний позов - задоволено.

Визнано неправомірними дії Павлоградської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні допомоги по вагітності та пологах.

Зобовязано Павлоградську міжрайонну виконавчу дирекцію Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності нарахувати та виплатити ОСОБА_3 допомогу по вагітності та пологах на підставі листа непрацездатності АГІ № 265902 від 23 вересня 2014 року за період з 23 вересня 2014 року по 26 січня 2015 року.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах

доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, дата проведення державної реєстрації 21 жовтня 2002 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

23 березня 2015 року позивачка звернулась до Павлоградської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з заявою про призначення та виплату допомоги по вагітності та пологах згідно листка непрацездатності АГІ № 265902 від 23 вересня 2014 р. Листом № 02-28-320 від 02 квітня 2015 року було відмовлено у призначенні допомоги по вагітності та пологах, оскільки через порушення позивачкою строків сплати єдиного соціального внеску відрахування страхових внесків до ФСС з ТВП із суми сплаченого ЄСВ за розрахунковий період (вересень 2014 року) для обчислення середнього доходу для розрахунку допомоги по вагітності та пологах за розрахунковий період і за місяць настання страхового випадку відповідно до вимог діючого законодавства своєчасно проведені не були оку за період з 23 вересня 2014 року по 26 січня 2015 року.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та Постановою КМ України "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" від 26.09.2001 року № 1266 ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до ст.1 Закону N 2240-III, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності, вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.8 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням" страховий випадок - подія з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення.

Зі змісту ст.9 даного Закону слідує, що Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням зокрема у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені ст.34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

З 1 січня 2011 року платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги, у тому числі на отримання допомоги по вагітності та пологах (стаття 38, 39 цього Закону).

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону N 2240-III особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до діючого законодавства.

Як зазначено в ч.3 ст. 29 цього Закону, застраховані особи мають право отримувати у разі настання страхового випадку матеріальне забезпечення та соціальні послуги, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 38 Закону N 2240-III передбачено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Відповідно до ч.1 ст.39 даного Закону, допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до ст.53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу.

Згідно ч.1 ст.51 Закону № 2240-ІІІ підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Статтею 53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" передбачено, що при обчислені середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологам враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням.

Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно д п.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266 (далі - порядок № 1266) для осіб, які брали участь у страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, розрахунковим періодом для обчислення середнього доходу, для розрахунку виплат за страхуванням на випадок безробіття є останніх шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (реєстрації особи в державній службі зайнятості як безробітної), і протягом яких особа сплачувала страхові внески.

Згідно з п. 5 Порядку № 1266, якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески.

Позивач є фізичною особою підприємцем, добровільно застрахованою особою з 12 вересня 2014 року, яка отримує дохід в розумінні пункту 8 цієї постанови "Середній дохід добровільно застрахованої особи обчислюється виходячи із суми оподатковуваного доходу (прибутку), з якого сплачувалися страхові внески".

Пунктом 14 Порядку передбачено, що середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин: тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком).

Отже, зі змісту зазначених нормативних актів слідує, що сума допомоги по вагітності та пологах розраховується виходячи із сум фактично отриманої заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є платником єдиного соціального внеску, відповідно до укладеного договору №1404109100114 від 12 вересня 2014 року, за умовами якого матеріальне забезпечення та соціальні послуги надаються у порядку, встановленому статтями 21,34-39,45-47,50-53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням".

23 березня 2015 року позивачка звернулась до відповідача з письмовою заявою про призначення та виплату допомоги по вагітності та пологах згідно листа непрацездатності АГІ №265902 від 23 вересня 2014 року за період з 23 вересня 2014 року по 26 січня 2015 року.

02 квітня 2015 року відповідачем було відмовлено у призначенні допомоги по вагітності та пологах через порушення позивачкою строків сплати єдиного соціального внеску відрахування страхових внесків до ФСС з ТВП із суми сплаченого ЄСВ за розрахунковий період (вересень 2014 року).

Згідно ч.11 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Враховуючи вищевикладене, несвоєчасна сплата ЄСВ не позбавляє фізичну особу-підприємця права на матеріальне забезпечення у разі настання страхового випадку.

Отже, доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі що в разі недотримання позивачем умов договору остання втрачає право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги, в тому числі на допомогу по вагітності та пологах не заслуговують на увагу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Павлоградської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - залишити без задоволення.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій неправомірними, зобов'язання призначити та виплатити допомогу по вагітності та пологах - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай