Рішення № 5251998, 10.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/27310.06.09

За позовомв.о. прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради

доАкціонерного комерційного банку «Європейський»

третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача Департамент бюджету та фінансів Житомирської області міської ради

про зобовязання вчинити певні дії

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від прокуратури Некрасов О.М., прокурор, посв. №180 від 07.12.2004;

від позивача Кот А.А., представник за дов.26/185 від 05.06.2009

від відповідача не зявився;

від третьої особи не зявився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В.о. прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради звернувся (далі Позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом до Акціонерного комерційного банку «Європейський» про зобовязання перерахувати кошти з депозитного рахунку №25463007807002 згідно депозитного договору про вклад №Д/30/0501 від 26.07.2007 (далі Договір) в сумі 932800 грн., зокрема на розрахунковий рахунок №31521333800002 в УДК в м. Житомирі, код 2206319, ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО 811039 в сумі 700000 грн., на розрахунковий рахунок №31528931700002 в УДК в м. Житомирі, код 22062319, ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО 811039 в сумі 232800 грн., перерахувати нараховані відсотки за період лютого-квітня 2009 року в сумі 34834,91 грн. на розрахунковий рахунок №31419534700002 в УДК в м. Житомирі, код 22062319, ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО 811039, перерахувати пеню в сумі 34156,09 грн. на розрахунковий рахунок №31410544700002 в УДК в м. Житомирі, код 22062319, ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО 811039.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов депозитного договору №Д/30/0501 від 26.07.2007 (далі Договір) Департаментом бюджету та фінансів Житомирської області розміщено кошти місцевого бюджету в сумі 2000000 грн. з процентною ставкою за користування депозитом 16,2% річних.

09.02.2009 Департамент бюджету та фінансів Житомирської міської ради звернувся до АКБ «Європейський»з метою проведення 10.02.2009 повернення коштів в сумі 1003400 грн. на казначейські рахунки в управління державного казначейства у м. Житомирі.

Письмове повідомлення Департаменту бюджету та фінансів Житомирської ради від 09.02.2009 №226 про повернення коштів задоволено АКБ «Європейський»частково, і станом на 06.04.2009 залишились неповернутими кошти в розмірі 932800 грн., зокрема кошти бюджетного розвитку в сумі 700000 грн. та кошти цільового розвитку інженерно-транспортної інфраструктури в сумі 232700 грн.

Як слідує з відповіді АКБ «Європейський»№156 від 10.03.2009 підставою неповернення коштів є те, що строк депозитного вкладу не закінчився і банк не можу задовольнити звернення департаменту бюджету та фінансів Житомирської міської ради про дострокове повернення.

Відповідач в судові засідання не зявився, хоча про дату та час якого повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №07533121 від 30.04.2009.

Ухвали суду надсилались Відповідачу за адресою, зазначено у позовній заяві: 04070, м. Київ, вул. Почайнинська, 38/44.

Юридична адреса Відповідача підтверджується наданим Позивачем Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.05.2009.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.07.2007 Департаментом бюджету та фінансів Житомирської міської ради (Клієнт) та Акціонерним комерційним банком «Європейський»(Банк) укладено Договір, відповідно до п.1.1 якого Клієнт передає з розрахункових рахунків 31521333800002, 31526888800002, 31528444800002 відкритих у УДК м. Житомир, а Банк приймає на депозитний рахунок, зазначений в п.1.2 даного Договору, грошові кошти у сумі, передбаченій п.1.3 цього Договору (далі Депозит), на умовах цього Договору.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що сума Депозиту становить 2000000 грн.

Відповідно до п.1.4 Договору строк Депозиту з дня зарахування суми Депозиту на Депозитний рахунок відповідно до умов п.п.2.2.1 п.2.2. цього Договору до 25 грудня 2007 року включно. Вид банківського вкладу за терміном розташування Депозиту короткостроковий.

Згідно з п.1.5 договору процента ставка за користування Депозитом протягом всього строку Депозиту складає 16,2% річних.

28.09.2007 між сторонами укладено додатковий договір №Д/56/0501 до Договору.

25.12.2007 між сторонами укладено додатковий договір №Д/75/501 до Договору.

29.12.2007 між сторонами укладено додатковий договір №Д/76/501 до Договору.

10.04.2008 між сторонами укладено додатковий договір №3 до Договору, яким сторони погодили, що процентна ставка за користування Депозитом протягом всього строку Депозиту складає 16,5% річних.

23.07.2008 між сторонами укладено додатковий договір №4 до Договору, яким сторони погодили, що процентна ставка за користування Депозитом протягом всього строку депозиту складає 19% річних.

30.12.2008 між сторонами укладено додатковий договір №5 до Договору, яким сторони погодили наступні пункти Договору викласти у такій редакції, а саме:

п.п.1.4 п.1 строк депозиту з дня зарахування суми Депозиту на Депозитний рахунок відповідно до умов п.п2.2.1 п.2.2 цього Договору до 29.12.2009 включно;

п.п.1.5 п.1 процентна ставка за користування Депозитом протягом всього строку депозиту складає 21% річних;

п.п.2.1.4 п.2 - у разі поповнення Клієнтом суми Депозиту додатковий договір до цього Договору не укладається, сума поповнення (додаткового внеску на Депозитний рахунок) фіксується у виписці по Депозитному рахунку (яка надається Банком уповноваженому представнику Клієнта при його зявленні до Банку), а проценти на суму поповнення Депозиту нараховуються та виплачуються у порядку, встановленому розділом 3 цього Договору;

п.п.2.1.5 п.2 Клієнт не має права затребувати суму депозиту (частину суми Депозиту) протягом 1 (одного банківського дня з дня надходження коштів у сумі Депозиту (відповідної частини суми Депозиту) на депозитний рахунок;

п.п.2.4.3 п.2 Договору у разі настання випадків дострокового повернення суми Депозиту (частини суми Депозит) відповідно до умов цього Договору, крім випадків, передбачених п.п.2.3.3 п.2.3 цього Договору, Банк зобовязаний перерахувати суму Депозиту та суму нарахованих, відповідно до умов цього Договору процентів (частину суми Депозиту) на поточний рахунок клієнта, зазначений в Розділі 7 даного Договору:

не пізніше дня, вказаного у письмовому повідомленні Клієнта про дострокове витребування всієї суми Депозиту (частини суми Депозиту), але не раніше наступного банківського дня з дня зарахування на депозитний рахунок коштів у сумі, визначеній п.п2.1.5 п.2.1 цього Договору у випадках, передбачених п.п2.1.1 п.2.1 цього Договору не пізніше наступного банківського дня з дня отримання повідомлення Клієнта про дострокове витребування всієї суми Депозиту у випадках, передбачених п.п2.1.2 п.2.1 цього Договору;

п.п.4.1 п.4 за невиконання або неналежне виконання зобовязань передбачених п.п2.4.2, 2.4.3 цього Договору Банк сплачує на користь Клієнта пеню, розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу та не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який вона нараховувалась.

На виконання умов Договору Позивач розмістив кошти місцевого бюджету в сумі 2000000 грн.

Пунктом 3 Порядку розміщення у 2009 році тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках в установах банків, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №52 від 28.01.2009, передбачено, що однією з умов розміщення тимчасово вільних коштів на вкладних (депозитних) рахунках в установах банку є розміщення тимчасово вільних коштів виключно в установах банків.

У вязку з цим, 09.02.2009 Департаментом бюджету та фінансів Житомирської міської ради направлено АКБ «Європейський»письмове повідомлення №226 провести 10.02.2009 повернення коштів в сумі 1003400 грн. на казначейські рахунки Управлінні державного казначейства у м. Житомирі.

Письмове повідомлення Департаменту бюджету та фінансів Житомирської міської ради від 09.02.2009 №226 про повернення коштів задоволено АКБ «Європейський»частково, і станом на 06.04.2009 залишились неповернутими кошти в розмірі 932800 грн., зокрема кошти бюджетного розвитку в сумі 700000 грн. та кошти цільового розвитку інженерно-транспортної інфраструктури в сумі 232800 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи також випискою про рух коштів по рахунку Позивача.

У відповідь на лист Позивача №42 від 09.02.2009 Відповідач зазначив, що відповідно до умов Договору, датою закінчення строку депозиту сторонами визначено 29.12.2009. Пунктом 2 постанови Правління НБУ від 04.12.2008 №413 «Про окремі питання діяльності банків», а також листом НБУ від 06.12.2008 №22-310/946-17250, Національний банк України зобовязав всі банки, з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками, уживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів, а також заборонив робити дострокове повернення депозитів.

18.05.2009 Позивач, у порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про збільшення розміру позовних вимог та просив стягнути з Відповідача:

932800 грн. основного боргу;

57375,44 грн. процентів, нарахованих на Депозит (за лютий, березень, квітень 2009 року, а також за період з 01 до 17 травня 2009 року);

60984,57 грн. пені по платежах згідно Договору (в т.ч. 59 494,75 грн. по основній сумі боргу, 795,70 грн. по процентах за лютий 2009 року; 514,15 грн. по відсотках за березень 2009 року, 179,97 грн. по відсотках за квітень 2009 року).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1. ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 4 статті 343 ГК України юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Частиною першою статті 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною 2 статті 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Як вбачається, сторонами договору банківського вкладу виступають банк та вкладник, де предметом договору можуть бути грошові кошти (валюта України або іноземна валюта), за користування якими згідно зі статтею 1061 ЦК України банк зобов'язаний виплатити вкладнику проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

До того ж, згідно з пунктом 1.6 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами (далі - Положення) банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (п.1).

Факт наявності боргу у Відповідача в сумі 932 800 грн. вкладу та 57375,44 грн. нарахованих відсотків Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем на спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що ж стосується вимоги Позивача про стягнення пені в сум 60984,57 грн. суд зазначає наступне.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Постановою Правління Національного банку України «Про призначення тимчасовим адміністратором в АКБ «Європейський»тимчасової адміністрації строком на 1 рік з 15.05.2009 до 14.05.2010, з метою створення сприяти лих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 15.05.2009 до 14.11.2009.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(далі Закон) потягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи викладене, суд керуючись статтею 55 ГПК України здійснює перерахунок пені, яка складає:

Сума боргу,

щодо якої нараховується пеня, грн.ПеріодпрострочкиКількість днів прострочкиСтавка

НБУ*2Сума пені,

грн.

932 80010.02.200914.05.2009942457 654,71 15514,4501.03.200914.05.20097524765,10 16637,0601.04.200914.05.20094424481,34 9123,5501.05.200914.05.20091724101,98 Усього59003,13 Отже, пеня підлягає стягненню в сумі 59003,13 грн. Розрахунок пені проведений судом до моменту введення мораторію в Банку на задоволення вимог кредиторів. Що ж стосується посилань Відповідача у листі №156 від 10.03.2009 на Постанову №413 суд не приймає її до уваги в силу наступного. Відносини, які виникли між сторонами у справі є цивільно-правовими, а відтак, регулюються нормативними актами цивільного законодавства, зокрема Цивільним кодексом України. Частинами 2, 5 статті 4 ЦК України передбачено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом. Таким чином, враховуючи вимоги ч.5 ст. 4 ЦК України, акти НБУ стають актами цивільного законодавства лише за умов, якщо вони прийняті у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Частиною 1 статті 56 Закону України «Про Національний банк України»передбачено, що Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом помякшують або скасовують відповідальність.

Частиною 2 статті 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно п.2 Указу Президента України «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів»до Державного реєстру включаються чинні, опубліковані та неопубліковані, у тому числі з обмежувальними грифами, закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, зареєстровані в Міністерства юстиції України, нормативні акти Національного банку України, міжнародні договори України.

У відповідності до п.5.4 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 №34/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 12.04.2005 №381/10661), нормативно-правові акти, які занесені до Державного реєстру, набирають чинності через 10 днів після їх державної реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку набрання ними чинності.

Крім того, Постанова №413 не зареєстрована у Міністерстві юстиції України.

Разом з тим, судом враховано, що Постановою Правління Національного банку України «Про призначення тимчасовим адміністратором в АКБ «Європейський»тимчасової адміністрації строком на 1 рік з 15.05.2009 до 14.05.2010, з метою створення сприяти лих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 15.05.2009 до 14.11.2009.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Стаття 2 Закону містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав Позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобовязань за Договором.

Конституцією України закріплений обовязок держави забезпечувати захист прав усіх субєктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обовязку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобовязаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси субєктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі.

Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 85 Закону потягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом стягнення з Відповідача за Договором суми депозиту та нарахованих на нього відсотків, а також стягнення з Відповідача нарахованої пені.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обовязку виконувати зазначені зобовязання.

Положення про мораторій лише надають можливість банкам відстрочити виконання своїх прострочених зобовязань, зокрема, перед клієнтами цих банків на час дії мораторію, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих субєктів клієнтів банку.

Отже, примусове виконання рішення суду на підставі виконавчих документів можливе лише після закінчення строку дії або зняття введеного у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати Позивача підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобовязати Акціонерний комерційний банк «Європейський»(07040, м. Київ, вул. Почайнинська, 38/44, ідентифікаційний код 33412759, МФО 380184) перерахувати з депозитного рахунку №25463007807002 Департаменту бюджету та фінансів Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, майдан Рад, 4/2, ідентифікаційний код 22062319) на розрахунковий рахунок №31521333800002 в УДК в м. Житомирі, код 22062319, ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО 811039 в сумі 700000 (сімсот тисяч) грн. депозитного вкладу (кошти бюджетного розвитку); на розрахунковий рахунок №31528931700002 в УДК в м. Житомирі, код 22062319, ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО 811038 в сумі 232800 (двісті тридцять дві тисячі вісімсот) грн. депозитного вкладу (кошти цільового фонду соціально-економічного розвитку м. Житомира); 57375 (пятдесят сім тисяч триста сімдесят пять) грн. 44 коп. проценти за користування депозитним вкладом на розрахунковий рахунок №31419534700002 в УДК в м. Житомирі, код 22062319, ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО 811039; перерахувати пеню в сумі 59003 (пятдесят девять тисяч три) грн. 13 коп. на розрахунковий рахунок №31410544700002 в УДК в м. Житомирі, код 22062319, ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО 811039.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Європейський»(07040, м. Київ, вул. Почайнинська, 38/44, ідентифікаційний код 33412759, МФО 380184) на користь Державного бюджету України 85 (вісімдесят пять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 19.06.2009