Постанова № 52517268, 16.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 жовтня 2015 року 10:20 № 826/12208/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ»до відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києвітреті особи без самостійних вимог на предмет спору1) товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ДІСТРІБЬЮШН» 2) товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ФУДС»про зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві, в якій просить суд:

- скасувати арешти з майна товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Дістрібьюшн», накладений відповідачем у рамках виконавчих проваджень № 44147423, № 44885671, № 45239634, № 44885741, № 42343469, а саме транспортних засобів:

- ОРЕL модель: INSIGNIA 2011, реєстраційний номер АА6966КТ, рік випуску 2011, дата реєстрації 07.10.2011 року, тип хетчбек-В, номер шасі (кузова, рами) WOLGM6EC4B1162590;

- INFINITY модель: FХ37, реєстраційний номер АА62140М, рік випуску 2011, дата реєстрацій 07.09.2011 року, тип легковий універсал-В, номер шасі (кузова, рами) JN1TCNS51U0441349;

- INFINITY модель: QX56, реєстраційний номер АА2420КІ, рік випуску 2009, дата реєстрації 24.03.2011 року, тип легковий універсал-В, номер шасі (кузова, рами) 5№3AA08C4AN901282;

- зобов'язати відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві вчинити дії, визначені в ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» - прийняти постанову про зняття всіх арештів з майна товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Дістрібьюшн», а саме вищевказаних транспортних засобів.

Під час розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. Звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності. Проти заявлених позовних вимог не заперечував.

Представники третіх осіб в судове засідання не прибули. Про дату час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. З заявами/клопотаннями до суду не звертались.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив наступне.

Як зазначає позивач, згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 46457467 від 27.02.2015 та поточних результатів звірення по АІС «Арешт АТМ» від 27.03.2015, приватному акціонерному товариству «Піреус Банк МКБ» стало відомо, що на все рухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Дістрібьюшн» відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві накладено арешти, в рамках виконавчих проваджень № 44147423, № 4885671, № 45239634, № 44885741, № 42343469.

Зокрема, як вбачається з поточних результатів звіряння даних по АІС «Арешт АТМ», арешт відповідачем накладено на наступні транспорті засоби:

1. OPEL, модель INSIGNIA 2011, реєстраційний номер АА6966КТ, рік випуску 2011, дата реєстрації 07.10.2011 року, тип хетчбек-В, номер шасі (кузова, рами) W0LGM6EC4B1162590.

2. INFINITY, модель FX37, реєстраційний номер АА6214ОМ, рік випуску 2011, дата реєстрації 07.09.2011 року, тип легковий універсал-В, номер шасі (кузова, рами) JN1TCNS51U0441349;

3. INFINITY модель QX56, реєстраційний номер АА2420КІ, рік випуску 2009, дата реєстрації 24.03.2011 року, тип легковий універсал-В, номер шасі (кузова, рами) 5N3АА08C4AN901282

Суд встановив, що вказані вище три автомобілі передані товариством з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ДІСТРІБЬЮШН» в заставу позивачу, в якості забезпечення виконання зобов'язань, за договорами застави транспортного засобу № 167/13/1 від 17.05.2012, № 167/13/2 від 17.05.2012 та № 167/13/3 від тієї ж дати.

В подальшому, в порядку ст. 15 Закону України «Про заставу», в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, позивачем зареєстровано заставу зазначених вище транспортних засобів, що підтверджується Записами 2-4 у Витягу з Державного реєстру обтяжень транспортних засобів.

Відповідно до довідки позивача від 13.10.2015 № 1907, яка наявна в матеріалах справи, публічне акціонерне товариство «ПІРЕУС БАНК МКБ» підтвердило, що станом на 13.10.2015 рішення Господарського суду Закарпатської області від 08.09.2014 у справі № 910/13508/14, за яким судом вирішено стягнути солідарно з ДП «ГОЛДЕН ФУДС» та ТОВ «ГОЛДЕН ДІСТРІБЬЮШН» 50 316 287,24 гривень заборгованість за кредитним договором та 73 080,00 гривень судового збору, ні повністю, ні частково боржниками не виконано.

Вважаючи неправомірними дії відповідача по накладенню арешту на рухоме майно, що на дати накладення арешту вже перебувало в заставі, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до положень ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Згідно Закону України «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (стаття 19 Закону України «Про заставу»).

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави (частини перша, шоста статті 20 Закону України «Про заставу»).

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про заставу», звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів та коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Згідно ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

В свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Таким чином, для примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника заборгованості, законодавцем встановлена передбачена процедура звернення стягнення на майно боржника, у тому числі, яке знаходиться у заставі для задоволення вимог стягувачів.

Як зазначено вище, право на предмети застави у позивача виникло на підставі договорів застави транспортного засобу № 167/13/1 від 17.05.2012, № 167/13/2 від 17.05.2012 та № 167/13/3 від 17.05.2012.

Також, як вбачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №46457467 від 27.02.2015, заставу позивачем зареєстровано в травні 2012 року, тобто, позивач у відношенні інших обтяжувачів, має вищий пріоритет щодо заставленого майна, адже право застави виникло до винесення виконавчих документів на підставі яких прийнято постанови про накладення арешту на рухоме майно, а отже, позивач має першочергове право на задоволення вимог, як заставодержатель.

Таким чином, накладення арешту відповідачем на три автомобілі товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН ДІСТРІБЬЮШН», що передані в заставу позивачу, з метою задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем, суперечить положенням ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», що в свою чергу, свідчить про порушення права позивача, в частині неможливості задоволення вимог шляхом позасудового звернення стягнення на заставлене майно.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З урахуванням викладеного, з метою захисту майнових прав та інтересів позивача, суд, встановив наявність підстав для зняття арешту з майна ТОВ «ГОЛДЕН ДІСТРІБЬЮШН, а саме, автомобілів: OPEL, модель INSIGNIA 2011, реєстраційний номер АА6966КТ, рік випуску 2011, дата реєстрації 07.10.2011 року, тип хетчбек-В, номер шасі (кузова, рами) W0LGM6EC4B1162590; INFINITY, модель FX37, реєстраційний номер АА6214ОМ, рік випуску 2011, дата реєстрації 07.09.2011 року, тип легковий універсал-В, номер шасі (кузова, рами) JN1TCNS51U0441349; INFINITY модель QX56, реєстраційний номер АА2420КІ, рік випуску 2009, дата реєстрації 24.03.2011 року, тип легковий універсал-В, номер шасі (кузова, рами) 5N3АА08C4AN901282, накладений в рамках виконавчих проваджень № 44147423, № 4885671, № 45239634, № 44885741, № 42343469, №34955591.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині зняття арешту з рухомого майна - автомобілів, підлягають задоволенню.

Позовна вимога про зобов'язання відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві вчинити дії, визначені в ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» - прийняти постанову про зняття всіх арештів з майна товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Дістрібьюшн», а саме вищевказаних транспортних засобів, задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Як вже зазначалось, згідно з положеннями ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» уразі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Правовий аналіз змісту положень ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» дає змогу дійти однозначного висновку, що суд, в даному випадку, наділений законними повноваженнями на зняття арешту з майна, арешт на яке був накладений неправомірно. Разом з тим, саме на підставі рішення суду про зняття арешту з майна, такий арешт знімається державним виконавцем самостійно, у визначені ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» строки.

Таким чином, в даному випадку, суд встановив відсутність порушеного права позивача, що підлягає судовому захисту, у формі неправомірної бездіяльності державного виконавця в частині зняття решту з майна, на підставі даного рішення суду, що, в свою чергу, виключає необхідність втручання суду в правовідносини, які на час прийняття судового рішення не є спірними.

За таких обставин суд дійшов переконання про відмову в позові в цій частині позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1) Адміністративний позов задовольнити частково.

2) Звільнити з під арешту рухоме майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Голден Дістрібьюшн», арешт на яке накладений відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві в рамках виконавчих проваджень № 44147423, № 44885671, № 45239634, № 44885741, № 42343469, а саме, транспортні засоби:

- ОРЕL модель: INSIGNIA 2011, реєстраційний номер АА6966КТ, рік випуску 2011, дата реєстрації 07.10.2011 року, тип хетчбек-В, номер шасі (кузова, рами) WOLGM6EC4B1162590;

- INFINITY модель: FХ37, реєстраційний номер АА62140М, рік випуску 2011, дата реєстрацій 07.09.2011 року, тип легковий універсал-В, номер шасі (кузова, рами) JN1TCNS51U0441349;

- INFINITY модель: QX56, реєстраційний номер АА2420КІ, рік випуску 2009, дата реєстрації 24.03.2011 року, тип легковий універсал-В, номер шасі (кузова, рами) 5№3AA08C4AN901282.

3) В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4) Стягнути судові витрати в сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. на користь публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ (код ЄДРПОУ 20034231) шляхом їх безспірного списання з рахунків відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.М. Кобилянський