Рішення № 5251671, 01.06.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2009 р. Справа № 59/56-09

вх. № 2083/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Москаленко І.М., за довіреністю № 74 від 18.03.2009р.;

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Харківського обласного споживчого товариства, м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 10080,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 10080,00 грн. заборгованості, що утворилася на підставі неналежного виконання відповідачем вимог договору суборенди №116 від 02.10.2007р. Крім того, просить покласти на відповідача витрати по сплаті дежавного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

14 травня 2009 року позивачем було надано заяву про збільшення позовних вимог (вх.4893), в якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача 20160,00 грн. заборгованості, яку було прийнято судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав письмові пояснення (вх.5629).

Відповідач в судове засідання не зявився, свого повноважного представника не направив, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. З урахуванням викладеного згідно положень ст.75 ГПК України справа розглядається у відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

02 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір суборенди нерухомого майна № 116, відповідно до пунктів 1.1.-1.3. якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування частину нежитлового приміщення згідно технічного паспорту літ. К-1, розташованого на 1-му поверсі, загальною площею 140 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 02.10.2007р., підписаним обома сторонами.

У відповідності до п. 3.2. своєчасно вносити орендну плату у відповідності до умов договору.

Пунктом 4.1. передбачений був розмір орендної плати в сумі 2520,00 грн. в місяць, в т.ч. НДС 20%, в тому числі комунальні платежі. Відповідач повинен вносити орендну плату щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця на поточний рахунок позивача.

У відповідності до п. 1.6. договір суборенди був укладений на строк з 02.10.2007р. по 31 грудня 2008р.

10 січня 2009 року позивач зверувся до відповідача з письмовою вимогою №3 погасити заборгованість по суборендним платежам за вересень - грудень місяці 2008р. в сумі 10080,00 грн. та звільнити орендоване приміщення та повернути його по на підставі акту приймання-передачі позивачу.

Таким чином, відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, в звязку з чим виникла заборгованість по орендній платі, яка за період з вересня по грудень становит 10080,00 грн.

14 травня 2009 року позивачем по справі були збільшені позовні вимоги (заява про збільшення позовних вимог за вх. №48930), а саме позивач просив стягнути з відповідача ще заборгованість по суборендним платежам за період з січня по квітень 2009 року в сумі 10080,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 526 Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Кодексу передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до частини1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов”язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зважаючи на наведене, сторони при підписанні договору оренди визначили його умови, в тому числі щодо строку дії цього договору та умов його розірвання.

Пунктом 1.6. зазначеного договору він укладений строком з 02.10.2007р. по 31.12.2008р.

У відповідності зі ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Своєю письмовою вимогою № 3 від 10.01.2009р. позивач виявив небажання продовжувати дії договору після закінчення його строку, тобто договір суборенди припинив дію 31.12.2008р.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов"язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов"язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення(ч. 2 ст. 785 ЦК Цкраїни).

Зважаючи на наведене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по суборендним платежам за період з вересня по грудень 2008 року в сумі 10080,00 грн. обгрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за період з січня по квітень 2009 року (після припинення дії договору суборенди), то вони є необгрунтованими і суд відмовляє в їх задоволенні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16,526, 530, 638, 764, 785 Цивільного кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 47, 49, 75, 8285 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61091, АДРЕСА_3, свідоцтво про державну реєстрацію №НОМЕР_1 від 22.05.2000р.) на користь Харківського обласного споживчого товариства, яке розташоване за адресою: 61036, м. Харків, вул. Матросова, 20, р/р 26009080480010 у відділенні №28 АКБ "Базис", МФО 351760, код ОКПО 31597497, ИНН 315974920320) 10080,00 грн. заборгованості по суборендним платежам, 102 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті частині задоволення позовних вимог відмовити.

Суддя

Повний текст рішення підписано 05.06.2009р.

Справа № 59/56-09