Постанова № 52515036, 30.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року м. Київ 810/4257/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Панової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області

до Відкритого акціонерного товариства “Будівельно монтажне управління-3”

про стягнення боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку

пільгової пенсії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Будівельно монтажне управління-3” про стягнення боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії у сумі 46422,70 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач є платником страхових внесків, відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” та виходячи з норм абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” повинно відшкодовувати 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 2 за серпень 2015 року у розмірі 46422,70 грн. Відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатив, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30.09.2015.

У судове засідання 30.09.2015 уповноважені представники сторін не з’явились.

30.09.2015 від Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області до суду надійшло клопотання № 11051/09 відповідно до якого позивач просить суд розглянути справу за відсутності його представника та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою реєстрації: Київська область, м. Бровари, вул. Металургів, 5.

До суду повернуто конверт з довідкою поштового відділення ф.20 – «за закінченням терміну зберігання»

Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Згідно з частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-ІV страхувальниками визнаються роботодавці – підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 цього Закону.

Судом встановлено, що ВАТ «Будівельно монтажне управління-3» є юридичною особою, зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України та являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ. Відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно “б”-“з” статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, значеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б"-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, для платників збору, визначених підпунктом 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пунктом 1 статтею 2 цього Закону.

Відповідно до пункту 6.4. розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7. розділу 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області було направлено відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, список №2 призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, які підлягають відшкодуванню за серпень 2015 року в розмірі 46422,70 грн.

Наявність даної заборгованості підтверджується також даними облікової картки платника податків, яка додана позивачем до позовної заяви.

Відповідно до частини дванадцятої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що сума боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 за серпень 2015 року у розмірі 46422,70 грн. не погашена станом на день розгляду справи, тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідач – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69,70,71,72,94,128,163,167, 257 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Будівельно монтажне управління-3» (код за ЄДРПОУ 01354303) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах по списку № 2 в сумі 46422 (сорок шість тисяч чотириста двадцять два) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.