Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2015 р. Справа №805/2549/15-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 14 година 25 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І. за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С. та представників сторін:
позивача ОСОБА_1;
відповідача ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування наказу, визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення рішення,
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення рішення.
Позивач просить скасувати наказ начальника ДПІ у м. Краматорську № 2 від 06.01.2015 року, визнати дії ДПІ у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області протиправними та просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000191703/5421/10/05-15-17-03 від 11.03.2015 року про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 24 945,00 коп., у тому числі 19 956,00 грн. основний платіж та 4 989,00 грн. штрафні санкції.
Позовні вимоги обгрунтовані протиправністю наказу про призначення перевірки № 2 від 06.01.2015 року, оскільки в силу постанови КМУ № 71 заборонені перевірки малого бізнесу у 2015 році. Крім цього, позивач зазначає, про те, що всі документи, що підтверджують реальність господарських відносин з контрагентом були надані на перевірку у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що спірні наказ та рішення прийняті в межах чинного законодавства України, перевірку проведено тільки після отримання від позиача заяви про проведення такої перевірки та звернув увагу на невідповідність дат товаро-транспортних накладних на перевезення товару та договорів, на відсутність документального підтвердження факту транспортування товару до м. Донецька, тощо.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та встановив такі обставини.
Відповідно до ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Згідно з пп.78.1.1 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Уповноваженими особами відповідача було направлено лист № 17911/10/05-15-17-03 від 29.10.2014 року про надання інформаціїї та її документального підтвердження щодо господарських відносин з ТОВ Промлайн Груп за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року. Вказаний лист отримано позивачем 03.11.2014 року.
Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 04.11.2014 року первинні документи на придбання товарів у ТОВ Промлайн Груп у періоді з 01.08.2014р. по 31.08.2014р. та їх подальшу реалізацію надані не в повному обсязі, а саме не надані договори на придбання товарів, документи на транспортування товарно матеріальних цінностей та продаж придбаних товарів. Згідно наданих документів ФОП ОСОБА_3 є кінцевим споживачем придбаних послуг, а придбаний товар не був реалізований.
Вказані обставини свідчать про наявність у відповідача підстав для проведення позапланової перевірки відповідно до положень ст. 78 ПК України.
13.01.2015 року ФОП ОСОБА_1 подано до ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області заяву до щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки в приміщенні ДПІ.
Таким чином, до початку проведення перевірки (26.01.2015 року) від платника (позивача) надійшла заява від 13.01.2015 року про проведення такої перевірки.
У зв'язку з тим, що обмеження на проведення перевірок фізичних осіб підприємців, визначених Законом України від 28.12.2014р. № 71-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи, не поширюються на перевірки за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, працівниками ДПІ з 26.01.2015р. по 30.01.2015р. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ „Промлайн Груп (код за СДРПОУ 31351270) період з 01.08.2014р. по 31.08.2014 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 05.02.2015 року № 48/05-15-17-03-2132908255.
Враховуючи викладене, посадова особа відповідача, приймаючи спірний наказ №2 від 06.01.2015 pоку діяла в межах чинного законодавства.
Крім цього суд зазначає, що за наявності факту порушень наказ про призначення перевірки
Таким чином, позовні вимоги про скасування наказу начальника ДПІ у м. Краматорську № 2 від 06.01.2015 року задоволенню не підлягають.
За результатами вищевказаної перевірки та на підставі акту відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000191703/5421/10/05-15-17-03 від 11.03.2015 року про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 24 945,00 коп., у тому числі 19 956,00 грн. основний платіж та 4 989,00 грн. штрафні санкції
Між позивачем та ТОВ Промлайн Груп було укладено договір перевезення вантажу № 15-08 від 04.08.2014 року, відповідно до умов якого ТОВ Промлайн Груп зобов'язалось доставити ввірений йому позивачем вантаж (три котли ДС Атмос100) загальною вартістю 23 280,00 грн. у м. Краматорськ, видати вантаж отримувачу, а позивач зобов'язався сплатити плату встановлену договором.
При вирішенні справи судом використовуються відповідні норми Податкового кодексу України, які діяли у період виникнення спірних відносин.
Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
В якості доказів виконання вказаного договору позивачем надано суду виписану ТОВ Промлайн Груп податкову накладну № 11 від 05.08.2014 року, акт надання послуг № 1468 від 05.08.2014 року, рахунок на оплату № 0508/004 від 05.08.2014 року на суму транспортних послуг у 19 400,00 грн. (3 880,00 грн. ПДВ) та товарно транспортну накладну від 06.08.2014 року, а також платіжне доручення № 61 від 05.08.2014 року та відповідну банківську виписку, які підтверджують факт здійснення позивачем оплати за надані ТОВ Промлайн Груп послуги.
Таким чином, позивачем у податковій декларації з ПДВ за серпень 2014 року правомірно включено до складу податкового кредиту податкову накладну № 11 від 05.08.2014 року на суму ПДВ 3 880,00 грн.
Отже, спріне податкове повідомлення рішення, в частині збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 4 850,00 грн. (3 880 грн. - основного платежу та 970,00 грн. штрафних санкцій (25% від 3 880,00 грн.) є протиправним та в цій частині підлягає скасуванню.
05.08.2014 року між ТОВ Промлайн Груп та позивачем було укладено договір № 16-08, відповідно до умов якого ТОВ Промлайн Груп зобов'язалось поставити позивачу насос циркуляційний ДАВ ВРН 120/250 40 м 2 шт., компенсатор об'єму V-80л 1 шт., бак акумулятор V-500л 1 шт., насос підпиточний Jet H=45м 1 шт, хімводоочистка 1 шт. на загальну суму з ПДВ 42 555,00 грн., ПДВ 7092,50 грн.
Позивачем надано суду рахунок на оплату № 0508/005 від 05.08.2014 року на вказану суму, видаткову накладну № 1469 від 05.08.2014 року, податкову накладну № 12 від 05.08.2014 року та платіжне доручення № 62 від 05.08.2014 року.
Крім цього надано товарно-транспортну накладну № 0508/005 від 05.08.2014 року, за якою вищевказаний товар нібито було доставлено позивачу з м. Києва у м. Краматорськ.
21.08.2014 року між ТОВ Промлайн Груп та позивачем було укладено договір № 18-08, відповідно до умов якого ТОВ Промлайн Груп зобов'язалось поставити позивачу котел Атмос 100 у кількості 1 шт. за ціною 53 900,00 грн. з ПДВ.
Позивачем надано суду рахунок на оплату № 2108/001 від 21.08.2014 року на вказану суму, видаткову накладну № 1517 від 21.08.2014 року, податкову накладну № 32 від 21.08.2014 року та платіжне доручення № 69 від 21.08.2014 року.
Крім цього надано товарно-транспортну накладну № 21008/001 від 21.08.2014 року, за якою вищевказаний товар нібито було доставлено позивачу з м. Києва у м. Краматорськ.
Проте як встановлено судом та не заперечується позивачем вказаний товар ані за договором № 16-08 від 05.08.2014 року, ані за договором № 18-08 від 21.08.2014 року. взагалі не було доставлено у м. Краматорськ.
Позивачем надано суду договір відповідального зберігання від 01.08.2014 року з ТОВ Торгово-будівельна компанія Фаворі-Строй з актом приймання-передачі майна до нього.
Серед майна, що нібито передано на зберігання у м. Луганську вказані насос ДАВ ВРН 120/250 40 м 2 шт., тобто майно яке позивачем нібито отримано у м. Краматорську згідно з наданою товарно-транспортною накладною № 0508/005 від 05.08.2014 року.
Жодних доказів на підтвердження факту транспортування вказаного товару у м. Луганськ позивач суду не надав, як не зміг позивач пояснити і те яким чином товар опинився у м. Луганську, хоча пунктом навантаження у товарно-транспортній накладній вказано м. Київ, а пунктом розвантаження м. Краматорськ.
Також позивачем надано суду договір відповідального зберігання № 44 від 29.08.2014 року з ТОВ Грейн Опт з актом приймання-передачі майна до нього.
Майном, що нібито передано на зберігання у м. Донецьку, вказаний котел Атмос 100 у кількості 1 шт. за ціною 53 900,00 грн. з ПДВ., тобто майно яке позивачем нібито отримано у м. Краматорську згідно з наданою товарно-транспортною накладною № № 21008/001 від 21.08.2014 року
Суд наголошує на тому, що жодних доказів на підтвердження факту транспортування вищевказаних товарів у м. Донецьк та м. Луганськ позивач суду не надав, як не зміг позивач пояснити і те яким чином товар опинився у м. Донецьку, хоча пунктом навантаження у товарно-транспортній накладній вказано м. Київ, а пунктом розвантаження м. Краматорськ.
Жодних доказів оплати за відповідальне зберігання позивачем суду не надано.
Більше того, суд зазначає, що згідно з наданими позивачем суду договорами відповідального зберігання вони були укладені ще до того, коли відповідний товар нібито було доставлено до місця такого зберігання.
Товарно - транспортна накладна на перевезення котлу „Атмос ДС 100 виписана ТОВ „Промлайн Груп 21.08.2014р., а договір на його відповідальне зберігання та акт приймання передачі товару укладений фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 з ТОВ „ОСОБА_4 ОПТ (м. Донецьк, вул. Умова, 1) лише 29.08.2014р, тобто після того, як котел нібито був доставлений до м. Краматорська.
Товарно - транспортна накладна на перевезення насосів циркуляційних ДАВ ВН 120/250 40М виписана ТОВ „ОСОБА_4 05.08.2014р. у м. Краматорськ, а договір на їх відповідальне зберігання та акт приймання передачі майна був укладений фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 з ТОВ „ТБК „Фаворі Строй (м. Луганськ, вул. Монтажна, 21А) вже 01.08.2014 року., тобто до моменту отримання такого товару.
Позивач посилається на те, що у даті договору на відповідальне зберігання було допущено описку та помилково зазначено датою 1 серпня 2014 року. Позивачем вказано, що вірною є дата вказаного договору 11 серпня 2014 року.
Проте та сама дата (01.08.2014 року) зазначена і у акті приймання-передачі майна на зберігання та, у будь-якому разі, доказів транспортування (поставки) такого товару у м. Луганськ позивачем суду не надано.
Посилання позивача на те, що товар було доставлено майбутнім покупцям судом не приймається, оскільки позивачем не надано суду жодних доказів існування між позивачем, ТОВ Торгово-будівельна компанія Фаворі-Строй чи ТОВ Грейн Опт договірних відносин з приводу купівлі-продажу товару, який нібито було їм передано на відповідальне зберігання як не надано жодних доказів транспортування такого товару у м. Донецьк та м.Луганськ чи навіть доказів оплати за відповідальне зберігання.
Таким чином, суд виходить з того, що надані позивачем докази виконання договорів № 16-08 від 05.08.2014 року та № 18-08 від 21.08.2014 року з ТОВ Промлайн Груп докази є неналежними та містять ознаки фіктивності.
Враховуючи викладене, позивачем у податковій декларації з ПДВ за серпень 2014 року безпідставно включено до складу податкового кредиту податкові накладні № 12 від 05.08.2014 року на суму ПДВ 7 092,50 грн. та № 32 від 21.08.2014 року на суму ПДВ 8 983,33 грн.
Отже, спірне податкове повідомлення рішення, в частині збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 20 095 грн. (16 076 грн. - основного платежу та 4 019,00 грн. штрафних санкцій (25% від 16 076,00 грн.) є правомірним, а позовні вимоги про його скасування в цій частині скасуванню не підлягають.
Позивачем заявлено немайнову вимогу про визнання дій відповідача проитправними, проте, не вказано які саме конкретні дії позивач просить визнати протиправними.
Крім цього, права позивача у даних відносинах можуть бути порушені конкретним рішенням суб'єкут владних повноважень податковим повідомленням-рішенням, яке частково скасувано судом, що саме по собі є належним способом захисту прав позивача, з огляду на встановлені судом у даній справі обставини.
Отже, позовні вимоги про визнання дій відповідача протиправними задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Позовна заява фізичної особи підприємця ОСОБА_1 містить вимогу майнового характеру про скасування податкового повідомлення-рішення на суму 24 945,00 грн. та дві немайнові вимоги про скасування наказу та про визнання дій протиправними.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2015 рік складає 1218 грн.
За приписами п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, станом на момент сплати позивачем судового збору, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
Частиною 3 статті 4 Закону України Про судовий збір, в редакції станом на момент звернення позивача з позовом, було передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Згідно з ч.3 статті 6 Закону України Про судовий збір, в редакції станом на момент звернення позивача з позовом, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином, за даною позовною заявою сума судового збору за майновою вимогою складає 1 827,00 грн. (10% від якої (182,70 грн.) сплачується при поданні позовної заяви) та сума судового збору, за немайновими вимогами складає 73,08 грн.
Відповідно до квитанції № 168 від 19.06.2015 року позивачем, під час подання позовної заяви, було сплачено лише 182,70 грн. судового збору.
Враховуючи викладене та відмову у задоволенні немайнових позовних вимог та відмову у задоволенні майнових позовних вимог на суму 20 095,00 грн. у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь Державного бюджету України 1 383,47 грн. судового збору (1 900,08 грн. належало сплатити при поданні позову 182,70 грн. сплачено 333,91 грн. (пропорційна частина від задоволених майнових вимог).
На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України статтями 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування наказу начальника ДПІ у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 2 від 06.01.2015 року та про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення рішення № 0000191703/5426/10/05-15-17-03 задовольнити частково.
Податкове повідомлення-рішення № 0000191703/5421/10/05-15-17-03 від 11.03.2015 року про збільшення ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 24 945,00 коп., у тому числі 19 956,00 грн. основний платіж та 4 989,00 грн. штрафні санкції, скасувати частково, в частині збільшення ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 4 850,00 грн. (3 880 грн. - основного платежу та 970,00 грн. штрафних санкцій).
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України 1 383,47 (одна тисяча триста вісімдесят три) гривні, 47 (сорок сім) копійок судового збору.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 28 вересня 2015 року.
Повний текст постанови складено 5 жовтня 2015 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бабіч С.І.
Судове рішення № 52514329, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 28.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 805/2549/15-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: