Рішення № 5250850, 03.06.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2009 р.Справа № 22/66-09-1846 За позовом: Другого Малиновського відділу державної виконавчої Одеського міського управління юстиції;

до відповідача: Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів"; в особі, якою є Філія "Одеський аукціонний центр" Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1;

про стягнення 7602 грн.;

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Астахова В.Б. - за посвідченням № 534 від 06.04.2006р.;

Від відповідача: -не з'явився;

Від третьої особи: -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" в особі, якою є Філія "Одеський аукціонний центр" Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1, в якій просить суд стягнути з Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" в особі Філії "Одеський аукціонний центр" частину коштів несплачених за реалізацію ј частини трикімнатної квартири № 1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, а саме 7180,80 грн. та пеню починаючи з 22.05.2007р. по день погашення боргу, враховуючи, що станом на 26.01.2009 розмір пені становить 421,20 грн.

Представник позивача в судове засідання зявився та просив суд задовольнити позов в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відзив на позов не надав, справа розглядається в порядку ст.75 ГПК України, за наявними матеріалами.

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 в судове засідання 03.06.2009р. не зявився, в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню, при цьому суд виходив з наступного:

23.08.2005р. Малиновським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист № 2-6615 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу у сумі 64851 грн.

25.08.2005 державним виконавцем у відповідності до статті 24 Закону України „Про виконавче провадження” винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. У зв'язку з невиконанням боржником вищезазначеного рішення суду у добровільному порядку державним виконавцем на підставі Закону вживались заходи щодо його примусового виконання.

Статтею 4 Закону, передбачені заходи примусового виконання рішень, одним з яких є звернення стягнення на майно боржника. Згідно зі статтею 50 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (описі), вилучені та примусовій реалізації.

В ході проведення виконавчих дій з'ясувалось, що крім ј частини квартири АДРЕСА_1 яка належить боржнику на праві власності, іншого майна, на яке можливо звернути стягнення не має. З метою виконання рішення суду, державним виконавцем 05.09.2005р. винесено постанову про арешт ј частини вищезазначеної квартири та розпочато процедуру її примусової реалізації, у відповідності до статті 55 Закону.

Згідно ч. 1 ст. 61 Закону, реалізація арештованого майна здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах та комісійних засадах. Пунктом 1.2 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 № 42/5 та зареєстрованого в Мінюсті України 19.07.1999р. за № 480/3773 (далі - Порядок) встановлено, що реалізація арештованого майна здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу на аукціоні.

У відповідності до п. 3.1 Порядку, орган державної виконавчої служби укладає з організатором аукціону договір, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна. Розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна визначається за погодженням сторін. Аналогічна норма передбачена Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. № 68/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за № 745/4038.

Враховуючи зазначені норми, 15.12.2004р. між Міністерством юстиції України та Державною акціонерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів" було укладено генеральний договір про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень.

На підставі генерального договору 21.12.2006 між Філією "Одеський аукціонний центр" Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" та другою державною виконавчою службою Малиновського районного управління юстиції м. Одеси було укладено договір № 3-12 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, відповідно до умов якого відділом ДВС було передано на реалізацію - Спеціалізованій організації ј частини квартири АДРЕСА_1.

Як вбачається зі змісту пункту 1.1 договору, предметом якого є здійснення сторонами дій, пов'язаних з надання послуг по реалізації арештованого нерухомого майна шляхом його продажу на прилюдних торгах, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень судів та інших органів. Пунктом 1.2 договору передбачено, що Спеціалізована організація здійснює реалізацію арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", іншими законами України, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. № 68/5 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за № 745/4038.

Відповідно до частини 1 статті 66 Закону спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за належною оцінкою.

Як зазначає, позивач 03.02.2006р. експертом ОСОБА_4, СПД "ОСОБА_2" (свідоцтво на право зайняття експертною діяльністю № МФ 3892 від 05.11.2005) була попередньо визначена вартість нерухомого майна, переданого на реалізацію, яка склала 48849 грн., що підтверджується висновком експерта.

27.04.2007р. було проведено прилюдні торги з реалізації ј частини трикімнатної квартири № 1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належить боржнику ОСОБА_3, з якого відповідно до виконавчого листа Малиновського районного суду м. Одеси № 2-6615 від 23.08.2005р. необхідно стягнути борг у розмірі 64851грн. на користь ОСОБА_1.

27.04.2007р. на прилюдних торгах ј частини квартири № 1 продано ОСОБА_6, за 4308.4,82 грн. про що складено відповідний акт.

Відповідно до п. 3.1 договору, винагорода спеціалізованій організації з урахуванням податку на додану вартість, становить 14 відсотків від суми реалізації арештованого нерухомого майна. 6031,87 грн.

Позивач вказує, що відповідно до вимог договору, спеціалізована організація повинна була перерахувати до відділу ДВС 37052,95 грн. (43084,82 9 (вартість проданого майна) - 6031,87 (вартість винагороди з ПДВ) = 37052,95). Натомість до відділу ДВС було перераховано лише 29872,14 грн., про що свідчить аукціонна відомість та виписка з депозитного рахунку відділу ДВС. Таким чином, відділом ДВС недоотримано кошти від реалізації арештовано майна у сумі 7180,81 грн. (37052,95 - 29872,14 = 7180,81).

При реалізації арештованого майна спеціалізовані організації, визначені на тендерній (конкурсній) основі, діють виключно у межах повноважень, наданих їм - відповідними органами державної виконавчої служби на підставі договору.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов договору та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3.1 договору № 3-12 від 21.12.2006р., укладеного між Філією "Одеський аукціонний центр" Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" та другою державною виконавчою службою Малиновського районного управління юстиції м. Одеси передбачено, що винагорода спеціалізованій організації виплачується з урахуванням податку на додану вартість. Тобто, оподатковується саме винагорода, яка виплачується спеціалізованій організації.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про податок на додану вартість", операції з реалізації органами державної виконавчої служби арештованого майна через спеціалізовані організації не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. При наданні такими організаціями послуг з організації і проведення аукціонів, публічних торгів та інших, передбачених чинним законодавством заходів з реалізації арештованого майна боржника базою оподаткування податком на додану вартість, згідно зі статтею 4 вказаного Закону, є розмір отримуваної цією організацією від відповідного відділу державної виконавчої служби винагороди.

Виходячи з положень вищевказаного Закону та відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України від 29.06.2005 № 25-32/998 щодо порядку сплати ПДВ при реалізації арештованого майна операція з вилучення державним виконавцем арештованого майна з володіння боржника не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки цю операцію не можливо кваліфікувати продажем або поставкою товарів з наступних причин:

1. вилучення державним виконавцем арештованого майна від боржника здійснюється не на підставі цивільно-правового договору, а .виключно в силу закону на підставі виконавчого документа;

2. при вилученні арештованого майна не відбувається перехід права власності на таке майно від боржника до відповідного органу державної виконавчої служби;

3. при вилученні арештованого майна боржник не отримує від органу державної виконавчої служби компенсацію його вартості.

Операція з вилучення державним виконавцем арештованого майна з володіння боржника також не може розглядатися як безоплатна передача товарів, оскільки не являє собою добровільну передачу права власності на відповідне майно. У даному випадку мова йдеться про заходи примусового виконання, що вживаються державним виконавцем з метою погашення грошових зобов'язань боржника перед стягувачем.

Таким чином, у спеціалізованої організації виникають податкові зобов'язання по сплаті податку на додану вартість лише із суми винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна боржника, а не з усієї вартості реалізованого майна.

Спеціалізованою організацією невірно було визначено базу оподаткування податком на додану вартість. Замість того щоб оподатковувати лише суму винагороди, яку отримала спеціалізована організація за виконання умов Договору, оподатковувалась вартість всього реалізованого майна, тобто вартість ј частини квартири.

Невиконання умов договору призвело до порушення прав не лише відділу ДВС, але й ОСОБА_1, який є стягувачем за виконавчим документом. В зв'язку з тим, що на депозитний рахунок відділу ДВС не було внесено всю суму коштів, отриману при реалізації арештованого майна, державний виконавець не зміг стягнути кошти на погашення заборгованості по виконавчому провадженню по виплаті боргу.

Таким чином, невиконання спеціалізованою організацією вищезазначених вимог законодавства та договірних зобов'язань не тільки порушує порядок реалізації нерухомого майна, а й права сторін у виконавчому провадженню, а саме стягувача.

Відповідно до пункту 4.1 договору у разі несвоєчасного перерахування спеціалізованою організацією на рахунок Державної виконавчої служби сум від реалізації майна, спеціалізована організація сплачує пеню у розмірі 0,01 відсотків від суми, яка підлягала перерахуванню, на рахунок Державної виконавчої служби за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.1 Інструкції про порядок нарахування .та погашення пені, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2001р. № 77 передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу (без урахування пені) нараховується пеня.

Підпунктом 3.2 Інструкції передбачено, що нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 3.4 Інструкції нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу). Згідно з пунктом 3.7 Інструкції розрахунок пені здійснюється на дату погашення суми податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

21.05.2007р. на рахунок відділу ДВС спеціалізованою організацією було перераховано частину грошових коштів, отриманих від реалізації арештованого майна, а саме 29872,14 грн., що підтверджується копією виписки з депозитного рахунку відділу ДВС. Починаючи з 21.05.2007р. спеціалізованою організацією не сплачено відділу ДВС 7180,80 грн. (розмір недоплати, який утворився внаслідок неправильного нарахування ПДВ).

Таким чином, відповідно до вищезазначеної Інструкції та договору спеціалізована організація зобов'язана сплатити пеню за кожен день прострочення, а саме з 22.05.2007р. по день погашення боргу. Розмір пені складає 421,20 грн.

Отже, за таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" в особі, якою є Філія "Одеський аукціонний центр" Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська. 2 Б, оф.218, п/р 26000071 в ОФ ВАТ МКБ м. Одеси, МФО 328812. код ЗКПО 23869344, ІПН 238693415425, свідоцтво № 22810873) на користь Другого Малиновського відділу державної виконавчої Одеського міського управління юстиції (65005, м. Одеса, вул. Бабеля, 6 р/р 37315001004654 в ГУДКУ в Одеській області м. Одеси, МФО 828011, код ЄДРПОУ 35048748) частину коштів несплачених за реалізацію ј частини трикімнатної квартири № 1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, а саме: 7180,80/сім тисяч сто вісімдесят грн. 80 коп./ пеню у розмірі 421,20/чотириста двадцять одну грн. 20 коп./

3. Стягнути з Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" в особі, якою є Філія "Одеський аукціонний центр" Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська. 2 Б, оф.218, п/р 26000071 в ОФ ВАТ МКБ м. Одеси, МФО 328812. код ЗКПО 23869344, ІПН 238693415425, свідоцтво № 22810873):

- до Державного бюджету України державне мито в сумі 102,00 грн. /сто дві грн. 00 коп./ на р/р 31114095700008, код бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку 095, одержувач ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЕДРПОУ 23213460;

- на користь Державного бюджету витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 /сто вісімнадцять/ гривень на р/р 31217259700008, код бюджетної класифікації № 22050000 „Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах”, символ звітності банку 259, одержувач ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЕДРПОУ 23213460.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст. 116 ГПК.

Суддя Торчинська Л.О.