Рішення № 5250531, 17.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/13717.03.09 За позовом Малого приватного підприємства «Граніт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УТП»(далі відповідач-1)

Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого

майна»(далі відповідач-2)

про визнання права власності та зобовязання зареєструвати право

власності

суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Духовна О.В. представник за довіреністю № б/н від 10.11.08

Від відповідача-1 Костін К.М. представник за довіреністю № б/н від 19.12.08

Від відповідача-2 Трофімов О.Ю. представник за довіреністю № 1732 від 22.01.07

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.03.08. оголошувалась перерва.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Малого приватного підприємства «Граніт»до Товариства з обмеженою відповідальністю «УТП»та Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»про визнання права власності на групу приміщень № 68 загальною площею 66,90 кв. м. літера «А1», що розташована за адресою м. Київ, бульв. Лепсе Івана, 29 та про зобовязання КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»зареєструвати право власності позивача на зазначене приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.09. було порушено провадження у справі № 30/137 та призначено її до розгляду на 12.03.09. о 16:30.

Відповідач-1 у письмовому відзиві на позов поданому в судовому засіданні 12.03.09. проти позову заперечує, оскільки вважає, що доводи позивача не відповідають дійсності. Зазначає, що саме відповідачем-1 фінансувалось будівництво групи приміщень № 768 літ «А1»за адресою м. Київ, бульв. Івана Лепсе, 29, після будівництва відповідач-1 довгий час використовував її для власної торгівельної діяльності, сплачував земельний податок та інші платежі для утримання прилеглої території., а тому саме відповідач-1 є власником згаданих приміщень.

В судовому засіданні 12.03.09. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 17.03.09. на 9:00.

Представник позивача в усній формі просить суд покласти судові витрати на Мале приватне підприємство «Граніт».

Відповідач-2 у письмовому відзиві на позов, поданому в судовому засіданні 17.03.09., проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог з огляду на наступне. Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності визначений ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». У позивача відсутній правовстановлюючий документ, передбачений цією статтею. Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Вважає, що жодним чином Бюро не порушило прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому відсутні правові підстави для зобовязання провести державну реєстрації права власності на вказану групу приміщень № 68.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.03.09., за згодою представників сторін, було оголошено вступну та резолютивну частині рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.07. у справі № 47/244, яке набрало законної силит, було визнано за Малим приватним підприємством «Граніт»право власності на нежиле приміщення № 66 загальною площею 512,10 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 29 (в літера «А»), як на окремий об1єкт нерухомості.

Згідно з реєстраційного посвідчення № 036166 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна здійснено реєстрацію права власності позивача на вказане приміщення та записано в реєстрову книгу за № 14/9-п від 25.10.07.

Як свідчать матеріали справи позивачем була здійснена прибудова до вказаного нежилого приміщення у вигляді групи приміщень за адресою: м. Київ, бул. Івана Лепсе, 29. Довідкою вих. № 0902/03-01 від 03.02.09. встановлено те, що вказана група приміщень знаходиться на балансі позивача.

Земельна ділянка (код ділянки 69:091:001) за адресою: бульвар Івана Лепсе, буд. 29 проінвентаризована за позивачем та знаходиться на стадії оформлення. Довідкою № Ю-07859/2001 вих. № 612 від 03.07.01. підтверджується, що позивачем була здійснена грошова оцінка частки земельної ділянки (кадастровий № 690901001), яка знаходиться за адресою: бульвар І. Лепсе, 29.

Відповідно до матеріалів справи, за замовленням позивача Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна було виготовлено План за поверхами на будівлю літер «А1»по бул. Лепсе, № 29 у м. Києві.

Згідно з Журналом внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень по бульвару Лепсе Івана, № 29, літ «А1», загальна площа приміщень (група приміщень № 68) складає 66,90 кв.м, в тому числі основною площею 39,30 кв. м, та допоміжною площею 27,60 кв. м.

Пунктом 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обмежень»передбачена обов'язкова державна реєстрація речових прав на нерухоме майно юридичних осіб, що знаходиться на території України.

В силу п. 4 ст. 5 Закону державна реєстрація прав проводиться місцевими органами державної реєстрації прав виключно за місцезнаходженням нерухомого майна, а саме: в містах Києві та Севастополі, місті обласного підпорядкування, районі. Місцевими органами державної реєстрації, у відповідності зі ст. 7 Закону є відділеннями державної госпрозрахункової юридичної особи з консолідованим балансом (центром державного земельного кадастру).

У відповідності з п. 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Повноваження бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно також визначені п. 1.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02. №7/5.

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у звязку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням обєктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ (п. 1.4. Положення).

У своїх діях реєстратор керується виключно чинним законодавством України (п. 3.1. Положення).

Пунктом 3.4. Положення встановлено, що БТІ зобовязане розглянути заяву та прийняти рішення щодо реєстрації права власності або відмову в реєстрації. Про відмову в реєстрації реєстратор письмово повідомляє заявника.

У листопаді 2008 року позивач звернувся до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»з проханням зареєструвати право власності на групу приміщень № 68 літ. «А1», які знаходяться за адресою: м. Київ, бул. Івана Лепсе, 29, яке було залишено без відповіді.

Відповідно до ч.1 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Згідно з частиною другою вказаної статті, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Отже, враховуючи те, що матеріали справи свідчать, що спірний обєкт є нерухомим майном, який збудований позивачем, останній є власником цього майна.

Відповідно до ч.1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як свідчать матеріали справи 04.11.08. до позивача звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «УТП», з вимогою про виселення з групи приміщень, що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Івана Лепсе, 29. Свої вимоги відповідач-1 мотивує тим, що він довгий час використовує частину цієї групи приміщень для власної торгівельної діяльності, здійснював фінансування будівництва вищезазначеної групи приміщень, здійснює утримання території, що є прилеглою до вказаної групи приміщень, а тому саме відповідачу-1 належить право власності на вищезгадану групу приміщень.

Тобто право власності позивача на групу приміщень № 68 літ. «А1», які знаходяться за адресою: м. Київ, бул. Івана Лепсе, 29, оспорюється.

Відповідно до вимог статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення прав власності, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судових захист цивільного права та інтересу.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи (в тому числі юридичної) на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить засадам чинного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу одним із наступних способів: визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування. В той же час суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст. 16 ЦК України).

Враховуючи викладене, позовні вимоги Малого приватного підприємства «Граніт»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати у відповідності до усного клопотання позивача покладаються на Мале приватне підприємство «Граніт».

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Малого приватного підприємства «Граніт»задовольнити повністю.

2. Визнати за Малим приватним підприємством «Граніт» (м. Київ, бул. І.Лепсе, 29, код 19129794) право власності на групу приміщень № 68 загальною площею 66,90 кв. м. літера «А1», що розташована за адресою м. Київ, бульв. Лепсе Івана, 29.

3. Зобовязати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»(01001 м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, код ЄДРПОУ 03359836) зареєструвати право власності Малого приватного підприємства «Граніт» (м. Київ, бул. І.Лепсе, 29, код 19129794) на групу приміщень № 68 загальною площею 66,90 кв. м. літера «А1», що розташована за адресою м. Київ, бульв. Лепсе Івана, 29.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України.

СуддяТ.М.Ващенко