Рішення № 5250512, 12.06.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

12.06.2009Справа №2-9/2442.1-2009 За позовом Торгівельно-господарської асоціації “Атланта”(96500, АР Крим, м. Саки, вул.. Сімферопольська, 6А, ідентифікаційний код 22248367)

До відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 (96500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Про стягнення 10428,00 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача Бурлак В.М., пред-к, довіреність № 25 від 01.03.2008 р., у справі; Такар К.С., пред-к, довіреність у справі.

Від відповідача ОСОБА_7, пред-к, довіреність № 3626 від 18.10.2006 р., у справі

Сутність спору: Торгівельно-господарська асоціація “Атланта”звернулося з позовом до Господарського суду АР Крим до відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення 10428,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.09.2005 р. відповідач самовільно захопила торговельний кіоск № 16, розташований на земельній ділянці, що належить позивачу на праві постійного користування, та до дійсного часу використовує його в особистих цілях, здійснюючи в ньому підприємницьку діяльність, оплату за користування кіоском не проводить, договір оренди укладати відмовляється, чим спричинила збитки позивачу у вигляді недоотриманого прибутку у розмірі 10428,00 грн.

06.08.2008 р. до канцелярії господарського суду АР Крим надійшла заява позивача в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, якою позивач змінив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача недоотриману вигоду у розмірі 8400,00 грн., яка складається з наданих ТГА “Атланта” послуг з обслуговування торговельного кіоску № 16, розташованого на території ТГА “Атланта”, за адресою : м. Саки, вул.. Сімферопольська, 6А в літері “А” павільйону № 3.

Судом вказана заява була прийнята до розгляду.

19.09.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшла заява позивача в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, якою позивач змінив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість з оплати за користування кіоском № 16 в літері “А” павільйону № 3, розташованому за адресою: вул. Сімферопольська, 6а, м. Саки, за період з 01.09.2005 р. по 01.09.2008 р. у розмірі 10098,00 грн.

Судом вказана заява була прийнята до розгляду.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2008 р. по справі № 2-15/6390-2008 (суддя Іщенко І.А.) у позові було відмовлене.

Позивач не погодившись з вищевказаним рішенням Господарського суду АРК подав Апеляційну скаргу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.01.2009 р. по справі № 2-15/6390-2008 апеляційна скарга позивача була залишена без задоволення.

Не погодившись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.01.2009 р. по справі № 2-15/6390-2008 Позивач подав касаційну скаргу до Вищого Господарського суду України.

Постановою Вищого Господарського суду України від 02.04.2009 р. по справі № 2-15/6390-2008 Позивача скарга позивача була задоволена частково, Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.01.2009 р. та рішення Господарського суду АРК від 20.11.2008 р. по справі № 2-15/6390-2008 були скасовані і справа була передана на новий розгляд до Господарського суду АРК.

Справі був привласнений номер 2-9/2442.1-2009 та її розгляд був доручений судді Пєтухової Н.С.

У судовому засіданні 01.06.2009 р. позивач підтримав позивні вимоги, що викладені у заяві про зміну позивних вимог від 17.09.08р.(аркуш справи 75 т.1) та просить стягнути з відповідача заборгованість з оплати за користування кіоском №16 в літері “А” павільйону № 3, розташованому за адресою: вул. Сімферопольська, 6а, м. Саки, за період з 01.09.2005 р. по 01.09.2008 р. у розмірі 10098,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що позивач не є власником торгівельного кіоску №16, послуги з обслужування торгівельного кіоску №16 позивачем не здійснюються.

У судовому засіданні 01.06.2009 р. була оголошена перерва до 12.06.2009 р. до 14:10 годин.

12.06.2009 р. судове засідання відбулось у присутності представників сторін: від позивача- Бурлак В.М. пред-к, довіреність у справі, від відповідача- Азізова Е.А.- СПД.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В с т а н о в и в:

28 жовтня 2004 року між торгівельно-господарською асоціацією “Атланта”(виконавець) та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 (замовник) був укладений договір про надання послуг.

Згідно з пунктом 1.1 Договору виконавець надає замовнику послуги з будівництва кіоску для продажу промислових товарів відповідно до проектно - кошторисної документації, а також з надання в довгострокову оренду знов побудованого кіоску загальною площею 4,4 кв.м. на земельній ділянці, яка належить торгівельно-господарській асоціації „Атланта”, фактичною вартістю 4629,00 грн..

Зазначена сума перераховується замовником на рахунок виконавця згідно з пунктом 1.2 договору.

Строк дії договору визначений сторонами до 28 жовтня 2014 року.

Зі змісту договору вбачається, що він містить елементи договорів підряду і оренди, що відповідає вимогам статті 628 Цивільного кодексу України.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що передання обєкта в користування не тягне передання замовнику права власності на цей обєкт. Власником майна залишається виконавець, а замовник користується ним на протязі договору без права передоручення іншим особам (окрім близьких родичів).

Плата за користування кіоском еквівалента вартості ринкових послуг, яка розрахована шляхом поділення торгової площі кіоску на кількість торгових місць на ринку (пункт 3.1).

Пунктом 3.3 договору сторони передбачили, що розрахунки проводяться у безготівковому порядку на банківський рахунок «виконавця» (позивач по даній справі) авансом у сумі 264грн. після здачі торгівельного центру до експлуатації.

Згідно акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівельного обєкту до експлуатації «Зони масового відпочинку з ринком по: вул. Сімферопольська, 6а», комплекс був прийнятий до експлуатації 26.06.1998р. Даний держакт був затверджений рішенням виконавчого комітету Сакської міської Ради №94/11 від 26.02.1999р.(а.с. 13-15 т.1).

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської Ради №341 від 26.08.2005р. була змінена організаційна форма діяльності майнового комплексу з «Зони масового відпочинку» на «Торговий центр».

Проведення реконструкції обєкту з метою зміни статусу ринку на торговий комплекс не означає, що відповідач звільнений від обовязку сплачувати орендну плату.

Той факт, що відповідач займає та користується кіоском у своєї підприємницької діяльності відповідно з договором від 28.10.2004р. убачається і з постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.04.08р. по справі №2-5/9660.1-07(залишеному у законної силі Вищим Господарським судом України).

Позивач посилається на те, що відповідачем, в порушення умов договору, не здійснюється оплата за користування кіоском, в результаті чого за ним склалася заборгованість у розміру 10098грн. за період з 01.09.2005р. по 01.09.2008р. (згідно розрахунку позивача а.с. 76 т.1).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зі змісту договору вбачається, що він містить елементи договорів підряду і оренди, а відповідно до вимог частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договори підряду та оренди за своєю суттю є відплатними. Несплата орендної плати не відповідає ні загально-правовим засадам від платності договору оренди, ні принципам добросовісності та розумності.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем таких суду не представлено.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК| України і підписано 12.06.2009 р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 77, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 (96500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р відсутній) на користь Торгівельно-господарської асоціації “Атланта”(96500, АР Крим, м. Саки, вул.. Сімферопольська, 6А, ідентифікаційний код 22248367, р/р 2600215683 у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м. Сімферополь, МФО 324021) 10428,00 грн. основного боргу, 104,28 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПетухова Н.С.