Ухвала суду № 52504934, 20.10.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

20.10.15

Справа № 2-п/489/47/2015

№ 2/489/647/2015

УХВАЛА

20 жовтня 2015 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

при секретарі - Бреженюк Н.С.,

за участі:

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 18.02.2015 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.02.2015 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Свої вимоги мотивувала тим, що про судове рішення про стягнення з неї суми боргу відповідачка дізналась з вимоги державного виконавця влітку 2015 року. ОСОБА_2 стверджує, що грошових коштів від позивачки вона не отримувала. Відповідачка зазначала, що рішення по справі було постановлено за її відсутності, їй не було відомо про збільшення позовних вимог, вона не мала можливості надати суду свої докази та заперечення проти позову. Крім того, на час розгляду справи вона перебувала за межами України.

Посилаючись на вищевикладене, просить суд скасувати рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва по справі № 2/489/647/15 від 18.02.2015 р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на скасуванні заочного рішення суду.

Позивач у судове засідання не зявилась , повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

18.02.2015 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва було постановлено рішення по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, відповідно до якого позовні вимоги було задоволено. А саме стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму позики в розмірі 4200 доларів США, що еквівалентно 109368 грн., 600 євро, що еквівалентно 17784 грн., станом на 16.02.2015 р., а всього 127152 грн. 00 коп., а також судовий збір на користь ОСОБА_3 в розмірі 654 грн. 59., та на користь держави в розмірі 616 грн. 41 коп.

Справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики призначалась до судового розгляду неодноразово ( а.с. 17, 27, 60, 66).

Відповідно до ст. 74 ЦПК України судова повістка надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше як за три дні до судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 24, 64, 68, 79), судові повістки на адресу відповідачки ОСОБА_2, визначену в позовній заяві, було направлено у встановленому законом порядку.

В обґрунтування своїх вимог представник заявниці ОСОБА_2 - ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачка не була присутньою в судовому засіданні з поважних причин, оскільки не отримувала судові повістки. Крім того зазначала, що на період розгляду справи відповідачки не було в Україні, а також їй не було відомо про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно ОСОБА_2 не мала можливості надати суду свої докази та заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідачка не була присутньою в судовому засіданні з поважних причин (оскільки не отримувала судових викликів та перебувала за межами України), в звязку з чим не мала можливості надати суду свої докази та заперечення проти позову, суд вважає, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 230, 231, 232 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 18.02.2015 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

Скасувати рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва по справі № 2/489/647/15 від 18.02.2015 р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Виконавчі листи за цим рішенням відізвати.

Призначити справу до розгляду в загальному порядку на 17.11.2015 р. на 12.30 год.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: