Постанова № 52503284, 12.10.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2015 р. Справа№ 910/15486/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Ткаченка Б.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

позивача: Браташов А.В. за довіреністю №053 від 23.12.2014;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився;

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройдевелопмент" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрастбуд"

на рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2015

у справі № 910/15486/15 (головуючий суддя: Спичак О.М.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройдевелопмент" (відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрастбуд" (відповідач 2)

про стягнення 350 000,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі № 910/15486/15 позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройдевелопмент" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрастбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дока Україна Т.О.В." 350 000 грн. 01 коп. основного боргу та 7 000 грн. 00 коп. судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрстройдевелопмент" подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2015 року у справі №910/15486/15 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скарга мотивована тим, що апелянта не було належним чином повідомлено про дату та час судового засідання, а також на те, що його рахунки заблоковані постановою Печерського районного суду за клопотанням Генеральної прокуратури України і цією ж постановою заблоковані всі розрахункові операції.

Також не погодившись із вказаним рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрастбуд" подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2015 року у справі №910/15486/15 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скарга мотивована тим, що апелянта не було належним чином повідомлено про дату та час судового засідання, а також на те, що рахунки відповідача 1 заблоковані постановою Печерського районного суду за клопотанням Генеральної прокуратури України і цією ж постановою заблоковані всі розрахункові операції.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройдевелопмент" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрастбуд" по справі № 910/15486/15 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Ткаченко Б.О.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 колегію суддів у зазначеному складі прийнято до розгляду справу № 910/15486/15. Розгляд апеляційних скарг призначений на 12.10.2015.

12.10.2015 відповідачі повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується поштовими повідомлення про вручення ухвал суду уповноваженим особам відповідачів 15.09.2015.

З метою не порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників відповідачів

12.10.2015 в судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення апеляційних скарг, просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

30.09.2014 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В.", як продавцем, та відповідачем 1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрстройдевелопмент", як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу № 14.27Т (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець на умовах цього договору зобов'язався передати у власність покупця товар (будівельну опалубку), асортимент, кількість та ціна якого визначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (додаток № 1), а покупець в свою чергу прийняв на себе обов'язок з прийняття такого товару та оплати його вартості в повному обсязі, в обумовлений договором строк.

У пункті 2.2 Договору сторони погодили, що проведення розрахунку за товар, що передається у власність на умовах даного договору покупець здійснює наступним чином:

2.2.1. Покупець зобов'язаний сплатити першу частину вартості товару, визначеної у специфікації, що становить суму в розмірі 191 518,87 грн. (Сто дев'яносто одна тисяча п'ятсот вісімнадцять гривень 87 копійок), в тому числі ПДВ: 31 919,81 грн. (Тридцять одна тисяча дев'ятсот дев'ятнадцять гривень 81 копійок), до 10 листопада 2014 року.

2.2.2 Покупець зобов'язаний сплатити другу частину вартості товару, визначеної у специфікації, що становить суму в розмірі 191 518,87 грн. (сто дев'яносто одна тисяча п'ятсот вісімнадцять гривень 87 копійок), в тому числі ПДВ: 31 919,81 грн. (Тридцять одна тисяча дев'ятсот дев'ятнадцять гривень 81 копійок), до 30 листопада 2014 року.

2.2.3. Покупець зобов'язаний сплатити решту суми вартості товару, визначеної у Специфікації/ що становить 191 518,87 грн. (Сто дев'яносто одна тисяча п'ятсот вісімнадцять гривень 87 копійок), в тому числі ПДВ: 31 919,81 грн. (Тридцять одна тисяча дев'ятсот дев'ятнадцять гривень 81 копійок), до 31 грудня 2014 року.

Документом, що підтверджує факт зарахування коштів на поточний, рахунок Продавця є відповідна виписка з його банківського рахунку.

Умовами п. 4.3 Договору встановлено, що документом який засвідчує факт та обсяг передачі товару покупцю є відповідна накладна або акт прийому-передачі, які вручаються продавцем покупцю в момент фактичного відвантаження товару. Підпис уповноваженої особи покупця в товаророзпорядчих документах є необхідним і одночасно достатнім підтвердженням покупця щодо: згоди на отримання від покупця товару в зазначених асортименті та кількості; підтвердженням факту прийому від продавця товару по кількості та якості.

Відповідно до умов додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 14.27 від 30.09.2014 р., продавець зобов'язався поставити Doka балка H20 eco P 3,90 кількістю 184 шт., Doka балка H20 eco P 2,65 кількістю 1 473 шт., Doka стійка для перекриттів eco P 20 300 кількістю 902 шт., Doka піддон для штабелювання 1,55Х0,85 м кількістю 18 шт. Загальна сума поставки складає 574 556,62 грн.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 14.27Т від 30.09.2014 року позивач поставив відповідачу 1 товар - Doka балка H20 eco P 3,90 кількістю 184 шт., Doka балка H20 eco P 2,65 кількістю 1 473 шт., Doka стійка для перекриттів eco P 20 300 кількістю 902 шт., Doka піддон для штабелювання 1,55Х0,85 м кількістю 18 шт. на загальну суму 574 556,62 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1383 від 14.10.2014 р.

В порушення умов Договору відповідач 1 свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару виконав частково, сплативши за товар кошти у розмірі 224 556,61 грн., у зв'язку з чим станом на момент звернення з даним позовом до суду заборгованість за договором складала 350 000,01 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, за своєю правовою договір купівлі-продажу № 14.27Т від 30.09.2014 є господарським договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З метою забезпечення виконання відповідачем 1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрстройдевелопмент" (боржник) зобов'язань за договором купівлі-продажу № 14.27Т від 30.09.2014 р., між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дока Україна Т.О.В.", як кредитором, відповідачем 1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрстройдевелопмент", як боржником, та відповідачем 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрастбуд", як поручителем, було укладено договір поруки № 26/03/15 від 26 березня 2015 року.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки, поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань боржника, що виникли з договору купівлі-продажу № 14.27Т від 30.09.2014 р., який був укладений між кредитором та боржником.

Умовами пункту 1.2 договору передбачено, що у разі порушення боржником основного договору, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники за неналежне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання.

Згідно з п. 2.1. договору поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником зобов'язання за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк, що не перевищує 30 календарних днів з дня отримання вимоги від кредитора.

У зв'язку з невиконанням відповідачем 1 зобов'язання щодо оплати поставленого товару, 05.06.2015 року позивачем відповідачу 2 було направлено вимогу № 371 від 05.06.2015 року про оплату суми основного боргу. Зазначена вимога останнім була отримана 10.06.2015 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, відповідач 2 зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару, у строки встановлені в договорі поруки також не виконав.

Враховуючи наведене, позивач просив господарський суд стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 350 000,01 грн. боргу за договором купівлі-продажу № 14.27Т від 30.09.2014 р.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Умовами статті 554 зазначеного кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд міста Києва визнав їх обґрунтованими і підлягаючими задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Доказами, які наявні у матеріалах справи, підтверджений факт наявності заборгованості за поставлений товар в сумі 350 000,01 грн., який не заперечується відповідачами, тому місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апелянтів про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та не неповідомлення їх про дату і час судового засідання не відповідають фактичним обставинам та відхиляються колегією суддів, оскільки ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2015 за клопотанням відповідача 2 розгляд справи було відкладено на 27.07.2015, вказана ухвала була направлена учасникам процесу 16.07.2015 та отримана відповідачем 1 - 20.07.2015, а відповідачем 2 - 21.07.2015, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення (а.с.33-34).

Також колегією суддів відхиляються посилання апелянтів на те, що рахунки відповідача 1 заблоковані постановою Печерського районного суду за клопотанням Генеральної прокуратури України, оскільки зазначені доводи не підтверджені жодними доказами.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі № 910/15486/15 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройдевелопмент" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрастбуд" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі № 910/15486/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/15486/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Б.О. Ткаченко

О.Ф. Синиця