Ухвала суду № 52496502, 15.10.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №320/10637/14-ц Головуючий у 1 інстанції Купавська Н.М.

Провадження № 22-ц/778/5599/15 Суддя-доповідач Дзярук М.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.,

Суддів: Дзярука М.П.,

Трофимової Д.А.,

При секретарі Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 грудня 2014 року у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про виселення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про виселення.

В позові зазначало, що 16 травня 2008 року банком було надано відповідачці ОСОБА_5 кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 35000 доларів США строком до 06.03.2013 року, а остання зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в строк та в порядку, встановленому кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 07 березня 2008 року з відповідачами був укладений договір іпотеки, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1. У зв'язку із неналежним виконанням відповідачкою ОСОБА_5 умов кредитного договору за нею виникла заборгованість.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.03.2012 року (набрало законної сили 22.05.2012 року) позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмети застави та виселення було задоволено частково та звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки банком. В частині виселення відповідачів відмовлено - з підстав ненаправлення банком мешканцям житлового приміщення письмової вимоги про виселення.

Після прийняття вказаного рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення та набрання ним законної сили, банк направив письмову вимогу мешканцям квартири АДРЕСА_1. Дану вимогу відповідачі отримали 20.08.2014 року, проте, у передбачений законом 30-денний строк вимоги банку щодо виселення не виконали.

Позивач, посилаючись на ці обставини, просило суд виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 грудня 2014 року позов задоволено.

Виселено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

У відповідності до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

При вирішенні спору суд першої інстанції посилався на положення статті 40 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом та на статтю 109 ЖК України, за змістом якої звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Якщо шляхом позасудового врегулювання не вирішено питання та якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Задовольнивши позов, суд виходив з того, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.03.2012 року, яке набрало законної сили 22.05.2012 року, було звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки банком, проте, мешканці цієї квартири в добровільному порядку не виселяються, отримавши письмову вимогу банку від 19.08.2014 року, в 30-денний строк не звільнили квартиру. Тому суд дійшов висновку, що оскільки відповідачі в добровільному порядку не звільнили житлове приміщення, на яке вже звернуто стягнення, то їх слід виселити.

Основний довід апеляційної скарги ОСОБА_3 полягає в тому, що судом не було застосовано ч.2 ст. 109 ЖК України, яка передбачає, що громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається постійне жиле приміщення, якщо предмет іпотеки був отриманий не за рахунок кредитних коштів, а оскільки спірна квартира була отримана не за рахунок кредитних коштів, а на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане «Мелітопольжитлосервіс» від05.05.1993 року, тому відсутні передбачені законом підстави для виселення її із спірної квартири без надання іншого постійного приміщення.

Цей довід апеляційної скарги не спростовує висновків суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов»язані добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов»язки.

Апелянт в своїй скарзі посилається на те, що вона постійно проживає у спірній квартирі. В той же час, з матеріалів справи вбачається, що вона належним чином повідомлялася як про розгляд справи у суді першої інстанції, так і про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_5 на рішення суду, однак в порушення ч.3 ст. 27 ЦПК України ігнорувала повістки про виклик, які поверталися на адресу судів з поміткою за спливом терміну зберігання та не з»являлася до судів.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

В суді першої інстанції вимоги щодо надання відповідачам постійного місця проживання не розглядалися.

На теперішній час питання щодо вимог та критеріїв і процедура надання іншого постійного приміщення у разі виселення з квартири, що була предметом іпотеки та була придбана не за рахунок кредитних коштів, законодавством не врегульовано, тому це питання повинно бути предметом розгляду, і тільки на основі всебічного розгляду можливо зазначити в рішенні постійне приміщення, яке буде надано у зв»язку із виселенням з іпотечного майна.

Враховуючи те, що права позивача щодо повного розпорядження іпотечним майном є порушеними і вони підлягають захисту, відповідачі належним чином не скористалися своїми процесуальними правами, питання щодо надання відповідачам іншого постійного приміщення не було предметом розгляду у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 грудня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: