Рішення № 5249633, 22.05.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.08 Справа № 30/130

за позовом: ТзОВ „ Фреш”, м. Львів

до відповідача: ФОП ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення 10059,39 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача - Шелемей В.В.- ю/к

від відповідача - н/з

Позивачу розяснено права та обовязки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ТзОВ „Фреш”, м. Львів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 10059,39 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 23.04.2008р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 22.05.2008р.

Представник позивача в судове засіданні з”явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позов просить задоволити.

Відповідач в судове засідання не з”явився, хоча був повідомлений про час та місце судового засідання, вимоги ухвали суду не виконав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов”язків, згідно ст.11 ЦК України, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча о однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

01.06.2007 року між ТзОВ „Фреш” та СПД ФО ОСОБА_1 укладено договір поставки № 801.

Предметом даного договору, відповідно п.1.1 договору, постачальник (ТзОВ „Фреш”) зобов”язується передати у власність покупця (СПД ФО ОСОБА_1) товар згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов”язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах, передбачених договором, а саме, відповідно до п.6.1 договору на протязі семи календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу продавця. Днем відвантаження товару рахується дата виписки накладної, яка вказується в накладній.

Доказами отримання відповідачем товару є підписані з його сторони видаткові накладні.

На виконання умов договору в період з 15.10.2007р. по 23.01.2008р. відповідачу був пославлений товар на загальну суму 46553,00 грн., що підтверджено видатковими накладними ( в матеріалах справи).

Проте, відповідач вартість поставленого товару оплатив лише частково, а відтак заборгованість, згідно поданого розрахунку, становить 9605,23 грн. та підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.9.2 договору, за прострочку оплати товару, відповідач зобов»язаний сплатити пеню, яка відповідно до поданого розрахунку становить 454,16 грн.

Направлена позивачем вимога № 67 від 18.03.2008р. про погашення боргу, відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення.

Судові витрати покласти на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 526, 638, 639 ЦК України, ст.193, 216 ГК України, ст.ст.33,34, 43, 44, 49,69, 82, 84, 85,116 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з суб”єкта підприємницької діяльності- фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_2 у філії ТОВ „ КБ” Актив-банк” у м. Львові, МФО 385521, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фреш”, м. Львів, вул. Промислова, 53 (р/р 260023001427 в ЛФ ВАТ „ВІЕЙБІ Банк”, МФО 325763, код ЄДРПОУ 23956445) 9605,23 грн. боргу, 454,16 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.