Вирок № 52475133, 12.10.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

12.10.2015

Справа № 1-кп/359/429/2015р.

359/9230/15-к

В И Р О К

Іменем України

12 жовтня 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гончарова О.М.,

при секретарі Вітківський Є.О.

за участю прокурора Баклан В.М.

обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2.

захисник ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі справу по обвинувальному акту в кримінальному провадженні , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015110100000987 від 05.05.2015 року, за обвинуваченням відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Требухів Броварського району Київської області, українець, гр-н України, освіта середня, одружений, працює водіїм в ПП «Елегант- Бориспіль», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніш судимий:

07.06.2000 року Бориспільським м/с Київської області за ч.2 ст.141, 208 КК України (1960) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України звільнений від відбування покарання з відстрочкою на 2 роки, штраф 1500 грн.

09.07.2003 Броварським районним судом Київської області за ч. З ст. 187 КК України до 7 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 14.11.2008 умовно-достроково постановою Володимирецького районного суду Ровенської області від 06.11.2008 з невідбутою частиною покарання строком 1 рік 8 місяців 11 днів;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець с.Требухів Броварського району Київської області, освіта середня, одружений, пенсіонер, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1;

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ

У лютому 2015 року (точного часу досудовим слідством не встановлено) ОСОБА_1, діючи повторно, вступив у попередню змову з ОСОБА_2 на вчинення таємного викрадення чужого майна, а саме балок двотаврових №16 (швелерів), які слугують перекриттями даху навісу для мінеральних добрив, що розміщеного на території агрохімкомплексу по АДРЕСА_2 Бориспільського району, належного на праві приватної власності ОСОБА_4

Для виконання злочинного умислу на вчинення крадіжки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підшукали знаряддя вчинення злочину, а саме, автомобіль «Mercedes bens Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_1, драбину та газозварювальне обладнання.

Після цього, 04.05.2015, близько 11 години, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вказаному автомобілі «Mercedes bens Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1, в якому знаходилася драбина та газозварювальне обладнання, з метою таємного викрадення двотаврових №16 (швелерів), які слугують перекриттями даху навісу для мінеральних добрив, що розміщене на території агрохімкомплексу по АДРЕСА_2, Бориспільського району, приїхали на територію агрохімкомплексу за вищевказаною адресою, яка є неогородженою.

Перебуваючи на території агрохімкомплексу, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно та з корисливих мотивів, користуючись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, за допомогою газозварювального обладнання повністю демонтували дві балки двотаврові №16 (швелери), які слугують перекриттями даху навісу для мінеральних добрив кожний довжиною 5,9 м вартістю 1147 грн. на загальну суму 2294 грн., а також частково демонтували одну балку двотаврову №16 довжиною 5,9 м. вартістю 1147 грн. з метою подальшого їх викрадення.

В цей час на територію агрохімкомплексу прибули ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та припинили злочинні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили всіх дій, які вважали необхідними для доведення до кінця злочину - таємного викрадення майна ОСОБА_4, оскільки їхні дії були викриті і припинені.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 провину визнали повністю, каяться в скоєному і пояснили, що дійсно 04.05.2015 року з метою крадіжки, з території бувшого агрохімкомплексу с. Старе , який знаходився в занедбаному стані, демонтували 2 балки двотаврові, а одну балку демонтували частково, оскільки їх дії були припинені ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Крім повного визнання своєї провини, винність обвинувачених. у скоєнні інкримінованого їм злочину також підтверджується іншими доказами щодо обставин провадження, які не оспорюються жодним з учасників судового розгляду, тому суд, керуючись ст. 349 КПК України, визнав недоцільним їх дослідження. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачені та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. З ст. 15 , ч. 2 ст. 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб. Для ОСОБА_1 правильно зазначено кваліфікуючу ознаку «повторно», оскільки має непогашену і незняту судимість за ст.187 ч.3 КК України згідно вироку від 09.07.2003 року.

Винність обвинувачених у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення повністю доведена.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченим, пом`якшуючою обставиною суд визнає щире каяття . Обтяжуючих обставин по справі не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.; особи винних, які мають постійне місце проживання, характеризуються за місцем проживання позитивно, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебувають, ОСОБА_2 є пенсіонером, раніш не судимий; ОСОБА_1 працює, одружений, має на утримання неповнолітню дитину - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Крім того, суд враховує також характер допущених ними порушень , які вони визнали повністю, поведінку обвинувачених після вчинення злочину, зокрема, визнання провини з самого початку досудового слідства, повне відшкодування збитків шляхом повернення викраденого, при цьому суд також враховує роль кожного у скоєному і визнає, що злочин стався за пропозицією ОСОБА_7

Доводи прокурора про застосування до ОСОБА_2 покарання у вигляді обмеження волі є безпідставними, оскілки відповідно ст. 61 ч.3 КК України обмеження волі не застосовується до осіб, що досягли пенсійного віку. ОСОБА_2 є пенсіонером, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов;язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.

Таким чином, ОСОБА_2 не є особою, до якої можливо застосування покарання у вигляді обмеження волі.

Пропонуючи покарання ОСОБА_1 у вигляді 5 місяців арешту, прокурор також виходить за межі вимог ст. 68 ч.3 КК України, яка передбачає , що за вчинення замаху на злочин строк покарання не може перевищувати двох третин максимального строку ( тобто не більш 4 місяців арешту).

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинувачених, попередження вчинення ними нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченим мінімальне покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки дане покарання буде необхідним і достатнім для їх виправлення , та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення обвинуваченим покарання нижче нижчої межі або більш м'якого, суд не вбачає.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

По кримінальному провадженню також проводилась балістична експертиза, вартість якої становить 491,40 грн , які є процесуальними витратами і підлягають стягненню на користь держави у відповідності до вимог ст. 122 КПК України.

Відповідно до ст.124 ч.2 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. У тому випадку, коли винними буде визнано декількох осіб, суд постановляє, в якому розмірі мають бути стягнені витрати із кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан обвинувачених.

Приймаючи до уваги що підозра ОСОБА_1 за ст.263 КК України не оголошувалась, і те, що балістична експертиза проводилась по речам, що належать на законних підставах ОСОБА_2, то витрати на провадження вказаної експертизи необхідно стягнути з останнього.

Підстав для продовження або обрання запобіжного заходу для обвинувачених суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати виними у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, та призначити кожному покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 ( один) рік.

У відповідності до вимог ч.1 п.2,3 ст. 76 КК України, покласти на обвинувачених такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання чи роботи.

Речові докази у справі: автомобіль «Мерседес Бенц Віто» державний номер НОМЕР_2 переданий по розписці ОСОБА_1 - повернути ОСОБА_1

Газозварювальне обладнання з різаком, драбина, які передані на зберігання до камери схову Бориспільського МВ постановою слідчого СВ Бориспільського МВ ГУМВС України в Київській області Тютюн Р.А. - повернути ОСОБА_2

Дві балки двотаврових (швелери), та 1 балка двотаврова, в напіввисячому стані, передані на зберігання власнику по розписці - повернути ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 491 гривня 40 копійок на користь держави ( р/р 31111115700008 МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва Код 37975298)

Копію вироку вручити негайно, після його проголошення прокурору та обвинуваченим, іншим учасникам судового провадження - в порядку ч. ч. 6,7 ст. 376 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області впродовж 30-ти діб з моменту проголошення вироку, а засудженим в той же термін з моменту вручення копії вироку.

Вирок набрав законної сили _________

Суддя О.М. Гончаров