Рішення № 5242682, 26.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/25526.05.09 За позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1 До Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Національний стандарт»

ПроСтягнення 30390,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 -ФОП

Від відповідача Радкевич С.О.-дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 30000 грн. боргу, 390,00 грн. пені, а всього 30390 грн. за договором № 45/08 від 23.04.2008р. про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково-касового обслуговування.

В процесі розгляду справи позивач неодноразово змінював позовні вимоги, 21.05.2009р. в судовому засіданні позивач остаточно подав заяву про уточнення позовних вимог, просить зобовязати відповідача виконати платіжне доручення №3 від 18.03.2009р. на переказ коштів в розмірі 30000 грн., 2160,00 грн. пені, 31грн.13коп. відшкодування витрат на виготовлення довідки на відповідача, 7000 грн. моральної шкоди за договором № 45/08 від 23.04.2008р. про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Заява відповідає ст..22 ГПК України, тому приймається судом до розгляду.

Відповідач проти уточнених позовних вимоги заперечує, вважає, їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач також заявив клопотання про зупинення провадження у справі, у звязку з тим, що на даний час відповідач знаходиться в процесі реорганізації шляхом приєднання до Акціонерного комерційного банку «Європейський», про що надав відповідні докази.

Позивач заперечує проти клопотання про зупинення провадження у справі, наполягає на прийнятті рішення.

Клопотання відповідача не задовольняється судом, оскільки строк вирішення спору, передбачений п.1 ст.69 закінчився, і суду не надано клопотання про заміну відповідача його правонаступником

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Національний стандарт»та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір №45/08 про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Відповідно до умов договору п. 1.1 банк відкриває Клієнту поточний рахунок № 260080057101 у національній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до чинних законодавчих актів України та нормативно-актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

Днем відкриття рахунку Клієнта є Дата, зазначена в заяві про відкриття рахунку в розділі «Відмітка банку».

Відповідно до п.2.1.2. банк зобовязаний своєчасно здійснювати розрахункові операції, приймання та видачу готівки відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України

Згідно умов цього договору:

На виконання п.2.1.2. договору, «банк зобов'язаний виконувати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження та виключно в межах залишку грошей на рахунку Клієнта. У разі надходження розрахункового документа клієнта до банку після закінчення операційного часу, Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що містяться в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня в межах наявних коштів на його рахунку».

Всупереч п.2.1.2 договору платіжна операція відповідачем не проведена.

Відповідно до п.5.2 Договору за невиконання або неналежне виконання Банком своїх зобов'язань передбачених цим договором, він сплачує Клієнту пеню в розмірі 0,1% від суми переказу за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми переказу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

23.04.2008р. між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Національний стандарт»був укладений договір №45/08 про відкриття та розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку в національній валюті.

18.03.2009р. позивач звернувся до банку з платіжним дорученням №3 про перерахування 30000грн. контрагенту за квіткову продукцію за договором .

Порушуючи п.2.1.2. Договору №45/08 про відкриття та розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку в національній валюті, відповідач не виконав доручення позивача на перерахування 30000грн. контрагенту за квіткову продукцію.

Відповідно до п.2.1.3. договору, «банк зобов'язаний виконувати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження та виключно в межах залишку грошей на рахунку Клієнта. У разі надходження розрахункового документа клієнта до банку після закінчення операційного часу, за бажанням клієнта та у разі наявності у банка технічної можливості за окрему плату, зазначену в Додатку №1 до цього договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що переказ грошових коштів в сумі 30000,00 грн. не проведений відповідачем, і тому уточнена вимога позивача про зобовязання відповідача виконати платіжне доручення №3 від 18.03.2009р. на переказ коштів в розмірі 30000 грн. підлягає задоволенню.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.5.2 Договору за невиконання або неналежне виконання Банком своїх зобов'язань передбачених цим договором, він сплачує Клієнту пеню в розмірі 0,1% від суми переказу за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми переказу.

Вимога Позивача про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору за період прострочення платежу з 04.03.2009р. по 14.05.2009р. підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

В уточненій вимозі, позивач просить зобовязати відповідача виконати платіжне доручення №3 від 18.03.2009р. на переказ коштів в розмірі 30000 грн., яке відповідач був повинен виконати протягом операційного часу банку в день його надходження.

Відповідач, в порушення п.2.1.2. договору, не виконав свої зобовязання, тобто позивач порушив строк виконання зобовязання і тому повинен сплатити позивачу пеню до введення мораторію.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 1710грн. за період з 19.03.2009р. по 15.05.2009р.

При прийнятті рішення судом прийнято до уваги Постанова Правління Національного банку України від 14.05.2009р. № 294., яка прийнята з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяці з 15.05.2009р. до 14.11.2009р.

Суд звертає увагу, що протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України, не нараховується неустойки (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязання і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Вимога позивача про стягнення з відповідача 7000грн. моральної шкоди не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.23.Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суду не доведено, що неправомірні дії (бездіяльність) відповідача завдали позивачеві моральні або фізичні страждання.

Із врахуванням викладеного, належить визнати, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги в частині зобовязання виконати певні дії, в частині стягнення 1710грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування зазначених вимог.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

21.05.2009р. в судовому засіданні закінчено розгляд справи. Представник позивача не погодився з оголошенням вступної та резолютивної частині рішення, тому в судовому засіданні оголошувалася перерва для підготовки рішення відповідно до ст..84 ГПК України, до 26.05.2009р.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобовязати Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Національний стандарт» (04080, м. Київ, вул.. Фрунзе, 47, код ЗКПО 19020301) виконати платіжне доручення № 3 від 18.03.2009р. Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (03058, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на переказ коштів в розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн. на рахунок отримувача.

Стягнути з ВАТ «Комерційни банк «Національний стандарт»(04080,, м. Київ, вул.. Фрунзе, 47, код ЗКПО 19020301) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (03058, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 1710грн. пені, 31 грн. 13 коп. витрат за отримання довідки, 187грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В частині стягнення моральної шкоди та решти частині стягнення пені відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя І.І.Борисенко