Рішення № 5242684, 26.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/15026.05.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Нові пожежні технології»

До Відкритого акціонерного товариства «Трест Київспецбуд»

Про стягнення 101034,15 грн.

Суддя ?Хрипун О.О.????

Представники сторін:

Від позивача Тучіна М.М. предст., ОСОБА_3 адвокат.

Від відповідача Рибалка Л.М. предст.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові пожежні технології»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Трест Київспецбуд»та просить стягнути з Відповідача на користь Позивача 67444,27 грн. основного боргу, 3781,60 грн. 3% річних від простроченої суми та інфляційні втрати у розмірі 29808,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не розрахувався за отриманий товар (пожежне обладнання) поставлений згідно з рахунком - фактури № СФ 000198 від 13.06.2007.

Відповідач в відзиві на позовну заяву визнав факт отримання пожежного обладнання, але просив суд відмовити в задоволені заявлених позовних вимог у зв'язку з тим, що сторонами не було встановлено строк оплати.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача у відкритому судовому засіданні, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.06.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові пожежні технології»надало на замовлення Відкритому акціонерному товариству «Трест Київспецбуд»пожежне обладнання визначене в рахунку фактурі № СФ 000198.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних, а саме:

- № РН 000159 від 23.07.2007 на суму 37350,00 грн. повноважний представник Відповідача, довіреність на отримання ТМЦ серії ЯНУ № 317928, видана Відповідачем 23.07.2007, прийняв товар без зазначення будь яких претензій по якості, кількості, комплектації чи строкам поставки. Позивачем виписана відповідна податкова накладна від 23.07.2007 № 166;

- № РН 000163 від 25.07.2007 на суму 5640,12 грн. повноважний представник Відповідача, довіреність на отримання ТМЦ серії ЯНУ № 317929 від 25.07.2007, отримав товар без зазначення будь яких претензій по якості, кількості, комплектації чи строкам поставки. Позивачем виписана відповідна податкова накладна від 25.07.2007 № 171;

- № РН 000177 від 02.08.2007 на суму 18629,05 грн. повноважний представник Відповідача, довіреність на отримання ТМЦ серії ЯНУ № 317956 від 02.08.2007, прийняв товар без зазначення будь яких претензій по якості, кількості, комплектації чи строкам поставки. Позивачем виписана відповідна податкова накладна від 02.08.2007 № 186;

- № РН 000194 від 17.08.2007 на суму 78815,22 грн. повноважний представник Відповідача, довіреність на отримання ТМЦ серії ЯНУ № 317989 від 17.08.2007, прийняв товар без зазначення будь яких претензій по якості, кількості, комплектації чи строкам поставки. Позивачем виписана відповідна податкова накладна.

Таким чином Відповідач з 23.07.2007 по 17.08.2007 отримав від Позивача товарно матеріальні цінності на загальну суму 140434,39 грн.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторонами в належній формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.

Оскільки товарно-матеріальні цінності Позивачем відповідачу передавались лише на підставі накладних, не укладаючи з ним окремого договору, тому суд вважає, що сторони уклали договір купівлі-продажу у спрощений спосіб.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач оплатив продукцію частково на суму 72990,12 грн., зазначений факт підтверджується банківськими виписками, які наявні у матеріалах справи.

На підставі ст.ст. 530, 538 ЦК України строк виконання зустрічного зобов'язання у відповідача настав з дня отримання пожежного обладнання, про що зазначено у супровідних документах. Як встановлено ч. 1, ч. 2 ст. 692 ЦК України, зобов'язання покупця сплатити за товар у повному обсязі після його прийняття. Але всупереч вимогам законодавства, ВАТ «Трест Київспецбуд»розрахувалось не в повному обсязі.

В ході досудового врегулювання спору Позивач листами від 16.09.2008 та 25.11.2008 направляв на адресу Відповідача претензії з вимогами про погашення заборгованості, які залишені без відповіді.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за поставлений та неоплачений товар у Відповідача перед Позивачем в сумі 67444,12 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і визнаний Відповідачем, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми інфляційних втрат з врахуванням дат отримання товару, наданим Позивачем, і вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з Відповідача у сумі 29808,43 грн.

Штрафні санкції у вигляді нарахування 3 % річних за поставлений та неоплачений товар розрахований судом, з урахуванням періоду прострочення з 25.07.2007 по 31.03.2009, що заявлений Позивачем, докладає 4062,72 грн., однак, стягненню з Відповідача, в силу положень закону, підлягає сума, заявлена Позивачем в розмірі 3781,60 грн., оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Трест Київспецбуд»(м. Київ, вул. Спаська, 31 Б, р/р 26002038221402 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012), або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові пожежні технології»(03186, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 42, оф. 76, код ЄДРПОУ 32740267, р/р 26000101035455 в КРД «Райффайзен банк Аваль», МФО 322904), 67444 (шістдесят сім тисяч чотириста сорок чотири) грн. 12 коп. заборгованості, 3781 (три тисячі сімсот вісімдесят одна) грн. 60 коп. 3% річних від простроченої суми, 29808 (двадцять девять тисяч вісімсот вісім) грн. 43 коп. інфляційних витрат, витрати на юридичну допомогу у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн.. 00 коп., 1010 (одна тисяча десять) грн. 34 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 01.06.2009