Постанова № 52409219, 01.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2012 р. Справа № 3107/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,

з участю секретаря судового засіданняПатлевіч Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Іскра» до державної податкової інспекції у м. Львові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

У січні 2010 року відкрите акціонерне товариство «Іскра» (далі ВАТ «Іскра») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Львові (далі ДПІ у м. Львові) :

№ 0000852301/0/13753 від 14.08.2009 року, яким підприємству було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі ПДВ) за квітень 2009 року у розмірі 981088 грн. та травень 2009 року у розмірі 1 467 265 грн.

№ 0000862301/0/13754 від 14.08.2009 року, яким підприємству було визначено суму податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 7 579 332,30 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2010 року у справі № 2а-581/10/1370 позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі правонаступник відповідача ДПІ у м. Львові спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Львові (далі СДПІ РВПП у м. Львові) просить зазначену постанову суду скасувати і прийняти нову про відмову у задоволенні позову ВАТ «Іскра».

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що ДПІ у м. Львові було проведено виїзну позапланову перевірку ВАТ «Іскра» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства за квітень, травень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в березні, квітні 2009 року, результати якої оформлено актом від 30.07.2009 року №265/23-4/00214244 із додатками №№ 1, 2, 3, 4.

Під час проведення перевірки підприємством надано реєстр отриманих та виданих податкових накладних за березень місяць 2009 року, податкові накладні за вказаний період та акти прийому-передачі природного газу.

В результаті перевірки даних документів було встановлено, що до податкового кредиту березня 2009 року були включені податкові накладні, виписані в лютому 2009 року, що підтверджується відповідними актами прийому-передачі природного газу.

ДПІ у м. Львові надано вимогу №1 про надання підприємством декларації за лютий місяць 2009 року, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2009 та податкові накладні за лютий 2009 року, з метою встановлення правомірності формування підприємством податкового кредиту за лютий 2009 року, однак дані документи до перевірки надано не було без пояснень причин.

Для зясування питання підтвердження використання природного газу в господарській діяльності підприємства, а відповідно і формування валових витрат, ДПІ у м. Львові надано вимогу № 2 від 24.07.2009 про надання журналу реєстрації показників лічильника (лічильників) про використання природного газу ВАТ «Іскра» або будь-яких інших документи, сформованих на підставі показів лічильника (лічильників) за березень-травень 2009 року, яка виконана не була без пояснень.

Для визначення правильності формування валових витрат підприємства та податкового кредиту ДПІ у м. Львові на підставі ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» направлено вимогу від 23.07.2009 №12322/23-4/1083 з метою отримання інформації та відповідних документів щодо калькуляції собівартості на виготовлення продукції, так як на підставі останніх формується собівартість продукції та відповідно податковий кредит і валові витрати підприємства, яка виконана не була без пояснень.

Керуючись ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідачем було направлено вимогу від 24.07.2009 №12381/23-4/1088 з метою отримання інформації та відповідних документів щодо калькуляції собівартості на виготовлення продукції в розрізі найменувань (по кожному виду виготовленої продукції) за березень - травень 2009 та в розрізі статей витрат, так як на підставі останніх формується собівартість продукції та відповідно податковий кредит і валові витрати підприємства. Крім того, було зобовязано надати матеріальні витрати в цілому по підприємству за березень-травень 2009, в т.ч. із розшифровкою витрачених матеріалів на виробництво одиниці продукції. Дана вимога також позивачем виконана не була без пояснень.

На переконання апелянта, жодної інформації, пояснень та будь-яких інших документів, що б підтверджували використання природного газу ВАТ «Іскра» в господарській діяльності та правильності визначення валових витрат працівникам контролюючого органу у ході перевірки надано не було. Тому було зроблено висновок про безпідставність віднесення позивачем до валових витрат витрати на придбання природного газу, а отже і неправомірність формування підприємством податкового кредиту за березень-травень 2009 року.

Позивачем ВАТ «Іскра», яке у ході апеляційного розгляду змінило назву на ПАТ «Іскра», подано апеляційному суду письмові заперечення на апеляційну скаргу СДПІ РВПП у м. Львові, у яких підприємство підтримує доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, та просить залишити його без змін.

Представники апелянта СДПІ РВПП у м. Львові у ході апеляційного розгляду підтримали вимоги, викладені у апеляційній скарзі, і просять її задовольнити у повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні апеляційного суду заперечили підставність вимог апелянта, вважають оскаржуване судове рішення законним і обґрунтованим, просять залишити його без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позов ВАТ «Іскра», суд першої інстанції виходив із того, що висновки ДПІ у м. Львові про непідтвердження використання природного газу ВАТ «Іскра» в господарській діяльності за березень-травень 2009 року не відповідають дійсним обставинам справи.

ВАТ «Іскра» надало ревізорам до перевірки декларації з податку на додану вартість, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, а також всі первинні документи (податкові накладні, ВМД, касові чеки, транспортні квитки тощо), що підтверджують формування показників як податкового кредиту, так і податкових зобов'язань за період, охоплений перевіркою.

ВАТ «Іскра» на отриманий 23.07.2009 року запит № 12322/23-4/1083 від 23.07.2009 року про надання інформації та документів «щодо калькуляції собівартості на виготовлення продукції» надало ДПІ у м. Львові відповідь № 23/65 від 23.07.2009 року «Калькуляція середньої собівартості лампи загального призначення» (том №1, а.с.72).

24.07.2009 року ДПІ у м. Львові звернулася до платника з новим, більш детальним запитом № 12381/23-4/1088 від 24.07.2009 року, у якому вимагалося від ВАТ «Іскра» до 15 год. 24.07.2009 року надати інформацію та відповідні документи щодо калькуляції собівартості на виготовлення продукції в розрізі найменувань та в розрізі статей витрат; матеріальні витрати в цілому по підприємству за квітень-травень 2009 року, у тому числі із розшифровкою витрат на одиницю продукції; залишки виготовленої продукції на складах підприємства в розрізі найменувань станом на 01.03.2009 року, 01.04.2009 року, 01.05.2009 року, 01.06.2009 року.

Оцінюючи зміст запитів ДПІ у м. Львові № 12322/23-4/1083 від 23.07.2009 року та № 12381/23-4/1088 від 24.07.2009 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що ДПІ у м. Львові вийшла за межі наданих законом повноважень, вимагаючи перелічені в них документи (калькуляції тощо), оскільки вказані документи не є обов'язковими для ведення згідно із вимогами бухгалтерського і податкового обліку.

Щодо вимог ревізора від 24.07.2009 року про надання декларації та реєстрів отриманих і виданих податкових накладних за лютий місяць 2009 року, журналу реєстрації показників газового лічильника, то згадана податкова декларація з ПДВ з додатками подавалася ВАТ «Іскра» та отримана ДПІ у м. Львові у встановленому законом порядку і така вимога є безпідставною.

Одночасно суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимога про надання журналу реєстрації показників лічильника про використання природного газу ВАТ «Іскра» не має відношення до предмету перевірки, а відтак є неправомірною.

Окрім того, судом першої інстанції було враховано те, що запит та дві вимоги від 24.07.2009 року були подані податковим органом в останній день перевірки, що тривала 15 робочих днів, орієнтовно о 12 год. Для виконання цих вимог було встановлено термін до 14-00 та 15-00 цього ж дня, однак із врахуванням обсягу витребуваних документів виконати такі вимоги протягом кількох годин було неможливо з обєктивних причин.

При цьому постанови Сихівського районного суду м. Львова по справі № 3-3197/09 від 22.10.2009 року та № 3-3220/09 від 22.10.2009 року про притягнення генерального директора ВАТ «Іскра» ОСОБА_1 та фінансового директора головного бухгалтера ВАТ «Іскра» ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 1631 та ч. 1 ст. 1633 КУпАП постановами апеляційного суду Львівської області від 25.05.2010 pоку скасовано та закрито провадження у справах з мотивів відсутності в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складу правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1631, ч. 1 ст. 1633 КУпАП.

Тому висновки відповідача про неправомірність формування ВАТ «Іскра» податкового кредиту за період березня - травня 2009 року з мотивів неповязаності понесених підприємством витрат з його господарською діяльністю ґрунтуються на субєктивних припущеннях відповідача.

Окрім того, судом першої інстанції було враховано зміну відповідачем листом від 13.08.2009 року № 13723/23-4/1147 у порушення вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства розділу «Висновки», які стали підставою для визначення позивачу податкових зобовязань з ПДВ відповідно до податкового повідомлення - рішення № 0000862301/0/13754 від 14.08.2009 року.

При цьому своє рішення суд першої інстанції додатково аргументував висновком № 2677 судово-економічної експертиз від 30.09.2010 року, яким не підтверджуються висновки акту про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Іскра» №265/23-4/00214244 від 30.07.2009 року та листа № 13723/23-4/1147 від 13.08.2009 року про заниження ВАТ «Іскра» суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за березень-травень 2009 року та про завищення ВАТ «Іскра» заявленої суми бюджетного відшкодування по деклараціях за квітень-травень 2009 року.

Додатково судом першої інстанції було враховано висновки акту № 204/23-2/00214244 від 14.04.2010 року «Про результати планової виїзної ВАТ «Іскра» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року», у якому ДПІ у м. Львові не лише повністю підтверджено суму задекларованих ВАТ «Іскра» у 2009 році валових витрат, а й встановлено їх заниження на загальну суму 47 097 488,31 грн., у тому числі за перший квартал 2009 року на суму 8 456 194,29 грн., за перше півріччя 2009 року на суму 15 449 147,44 грн.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, лише частково відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із п.1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон) податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

При цьому бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (п.1.8 ст. 1 Закону).

Відповідно до пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України не підлягають включенню до складу податковою кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно із пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

На переконання апеляційного суду, слід погодитися із твердженням апелянта про те, що для підтвердження правомірності формування податкового кредиту підприємства з ПДВ попередньо необхідно встановити правильність визначення валових витрат, повязаних із веденням господарської діяльності підприємства.

Як безспірно встановлено судом, ДПІ у м. Львові було проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Іскра» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень, травень 2009 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 265/23-4/00214244 від 30.07.2009р.

У ході перевірки працівниками контролюючого органу було зроблено висновок про те, що ВАТ «Іскра» в порушення пп. 7.2.3. п.7.2., пп. 7.2.6 п.7.2., пп. 7.4.1. п.7.4., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту за березень 2008 року на суму 981088 грн., квітень 2008 року на 1470254 грн., в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по деклараціях за квітень 2009 року на суму 981088 грн. та за травень 2009 року на суму 1467265 грн.

Такі висновки податковим органом були обґрунтовані тим, що ВАТ «Іскра» у ході перевірки не підтвердило повязаності понесених протягом березня-травня 2009 року витрат з господарською діяльністю підприємства по придбанню природного газу, а отже не підтвердило правомірності формування податкового кредиту за цей же період.

Під час перевірки встановлено, що до валових витрат підприємством віднесено витрати за користування природним газом по наступних постачальниках:

ТОВ «Укренергохолдінг» (згідно акту прийому-передачі від 31.03.2009 на суму 1 197 000,00 грн. , в т.ч. ПДВ 199 500,0 грн.);

ТОВ «АТТІС - ЕНЕРГО» (згідно акту прийому-передачі від 31.03.2009 та податкових накладних на суму 454 822,61 грн., в т.ч. ПДВ 75 803,77 грн. та 484 399,20 грн., в т.ч. ПДВ 80 733,20 грн.);

ТОВ «Укренерго» (згідно акту прийому-передачі від 31.03.2009 на суму 1 230 273,0 грн., в т.ч. ПДВ 205 045,50 грн.);

ТОВ «Укренерго» (згідно акту прийому-передачі від 30.04.2009 на суму 721 501,20 грн., в т.ч. ПДВ 120 250,20 грн.);

ТОВ «АТТІС - ЕНЕРГО» (згідно акту прийому-передачі від 30.04.2009 на суму 1 599 039,35 грн., в т.ч. ПДВ 266 506,56 грн.);

ТОВ «Фокс-Проект» (згідно акту прийому-передачі від 30.04.2009 на суму 457 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 79 200,00 грн.).

Відтак для підтвердження використання природного газу в господарській діяльності підприємства, а відповідно і формування валових витрат ДПІ у м. Львові надано вимогу № 2 від 24.07.2009 року про надання журналу реєстрації показників лічильника (лічильників) про використання природного газу ВАТ «Іскра» або будь-яких інших документів, сформованих на підставі показів лічильника (лічильників) за березень-травень 2009 року.

Вказана вимога позивачем виконана не була, про причини невиконання відповідача у письмовому вигляді повідомлено не було.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що наказом Мінпаливенерго України від 27.12.2005 року № 618, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 року за № 67/11941, було затверджено Правила обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання (далі Правила).

Відповідно до п. 2 Правил вони поширюються на субєктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з постачання та транспортування природного газу розподільними мережами, споживачів газу, крім населення, субєктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з проектування, налагоджування вузлів обліку газу, а також з розроблення та виготовлення засобів вимірювальної техніки, які призначені для використання на вузлах обліку газу, а отже поширюються і на позивача, як споживача газу.

Пунктом 5 Правил регламентовано обовязковий порядок організації обліку газу, а Додатком № 1 до пп. 5.2.4 Правил затверджено форму журналу обліку газу.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що для підтвердження використання придбаного у період, що перевірявся, природного газу у господарській діяльності позивача контролюючий орган вправі був витребовувати дані, зазначені у вимозі № 2 від 24.07.2009 року, оскільки іншим способом перевірити кількість спожитого підприємством газу є неможливо, а вказана обставина є визначальною для підтвердження правомірності визначення валових витрат, повязаних із веденням господарської діяльності підприємства, а відтак і формування податкового кредиту підприємства з ПДВ.

Окрім того, для перевірки правильності формування валових витрат підприємства та податкового кредиту з ПДВ відповідачем у відповідності до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» було направлено вимогу від 23.07.2009 №12322/23-4/1083 з метою отримання інформації та відповідних документів щодо калькуляції собівартості на виготовлення продукції, так як на підставі останніх формується собівартість продукції та відповідно податковий кредит і валові витрати підприємства.

Вказана вимога не була виконана у необхідному обсязі, а відтак відповідачем було направлено нову вимогу від 24.07.2009 №12381/23-4/1088 з метою отримання від позивача розширеної інформації та відповідних документів щодо калькуляції собівартості на виготовлення продукції в розрізі найменувань (по кожному виду виготовленої продукції) за березень - травень 2009 року та в розрізі статей витрат, так як на підставі останніх формується собівартість продукції та відповідно податковий кредит і валові витрати підприємства. Крім того, позивача було зобовязано надати інформацію про матеріальні витрати в цілому по підприємству за березень-травень 2009 року, у тому числі із розшифровкою витрачених матеріалів на виробництво одиниці продукції.

Ця вимога також підприємством виконана не була, письмових пояснень про причин її невиконання контролюючому органу надано не було.

Покликання представника позивача на несвоєчасність подачі контролюючим органом вказаних вимог про надання необхідної інформації та неможливість їх виконання у визначені строки до закінчення терміну перевірки з обєктивних причин апеляційним судом до уваги не приймається, оскільки діючим законодавством не передбачено часових обмежень для подання вимоги про надання необхідної для перевірки інформації.

При цьому апеляційний суд додатково звертає увагу на відсутність письмових відповідей на вказані запити із розяснення причин ненадання витребовуваної інформації, що давало б підстави працівникам контролюючого органу для вирішення питання про необхідність продовження терміну перевірки у передбаченому порядку.

Таким чином, оскільки позивачем не було надано необхідної інформації та документів, які б підтверджували використання природного газу ВАТ «Іскра» в господарській діяльності та правильності визначення валових витрат, відповідачем правомірно було зроблено висновок про безпідставність віднесення до валових витрат витрат на придбання природного газу, а відтак і безпідставність формування податкового кредиту з ПДВ за березень-травень 2009 року.

Покликання суду першої інстанції на неправомірну зміну відповідачем листом від 13.08.2009 року № 13723/23-4/1147 у порушення вимог «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» розділу «Висновки» акту перевірки №265/23-4/00214244 від 30.07.2009 року, на думку апеляційного суду є надуманими, оскільки виправлення допущених арифметичних помилок у такий спосіб хоча й формально порушує порядок оформлення результатів проведеної перевірки, однак не може служити підставою для звільнення від передбаченої законом відповідальності.

Висновок судово-економічної експертиз № 2677 від 30.09.2010 року, а також викладені у акті № 204/23-2/00214244 від 14.04.2010 року «Про результати планової виїзної ВАТ «Іскра» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року» висновки ДПІ у м. Львові не спростовують того, що позивачем у ході проведеної з 06.07.2009 року по 24.07.2009 року перевірки не було надано необхідної інформації та документів, які б підтверджували використання природного газу ВАТ «Іскра» в господарській діяльності та правильності визначення валових витрат, а відтак і формування податкового кредиту з ПДВ за березень-травень 2009 року.

Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові задовольнити.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2010 року у справі № 2а-581/10/1370 і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства «Іскра» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанова у повному обсязі складена 03 лютого 2012 року.

Головуючий суддяТ.В.Онишкевич

СуддіВ.П.Сапіга

ОСОБА_3