Рішення № 52404965, 09.10.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2015 р.Справа № 916/3482/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" (м. Одеса, код ЄДРПОУ 31829910);

до відповідача: Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, код ЄДРПОУ 04527052);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства "Український державний науково-дослідницький інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя";

про зобов'язання виконати певні дії

за участю:

представника позивача: не з'явився.

представника відповідача: не з'явився.

представника третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача, Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, про зобов'язання останнього "при затвердженні Генерального плану смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області та змін до нього враховувати містобудівне обґрунтування на розміщення пляжно-розважального комплексу пансіонату ТОВ "Укрбудінвест", зазначивши, що згідно розробленого містобудівного обгрунтування земельна ділянка 4,437 га в Лиманському районі смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області надається товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" в користування...для розміщення пляжно-розважального комплексу пансіонату Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест".

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що своїми діями та бездіяльністю щодо внесення змін до генерального плану відповідач порушує права позивача як землекористувача земельної ділянки 4,437 га, яким він є на підставі рішення № 219 від 04.06.2008 р. "Про затвердження ТОВ "Укрбудінвест" містобудівного обгрунтування на розміщення пляжно-розважального комплексу у Лиманському районі смт. Затока".

Зазначає, що відповідач не визнає права позивача на вищевказану земельну ділянку та не дає йому можливості вільно користуватись нею для виконання своїх обов'язків щодо її комплексного благоустрою.

Вважає, що в нього є об'єктивні підстави передбачати можливість порушення свого права на реалізацію та використання з метою здійснення комплексного благоустрою вищезазначеної земельної ділянки відповідачем у майбутньому, оскільки на теперішній час відповідач не визнає права позивача.

З цих та інших вказаних у позовній заяві підстав звернувся з позовом до суду.

Також позивачем надано клопотання про залишення позову без розгляду. Вказане клопотання судом розглянуто та відхилено як безпідставне.

Відповідач вимоги позивача не визнав та просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що питання стосовно надання позивачеві земельної ділянки не розглядалось і не вирішувалось рішенням виконавчого комітету Затоківської селищної ради № 219 від 04.06.2008 р. "Про затвердження ТОВ "Укрбудінвест" містобудівного обгрунтування на розміщення пляжно-розважального комплексу у Лиманському районі смт. Затока".

Крім того, зазначив, що виконавчий комітет Затоківської селищної ради не мав повноважень на прийняття рішення № 219 від 04.06.2008 р.

Також посилався на відсутність у позивача будь-якого майна на земельній ділянці, що є предметом містобудівного обґрунтування, правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення пляжно-розважального комплексу, які надають право на використання вказаної земельної ділянки. Вважає, що питання щодо затвердження містобудівного обґрунтування повинно було ставитися після відведення земельної ділянки для розміщення пляжно-розважального комплексу ТОВ «Укрбудінвест».

Третя особа звернулась з клопотанням про розгляд справи без участі їх представника.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Затоківської селищної ради №746 від 25 грудня 2007 року позивачу ТОВ «Укрбудінвест» було надано згоду на розробку містобудівного обґрунтування земельної ділянки площею 4,4 га. у довгострокову оренду терміном на 23 роки, для розміщення пляжно-розважального комплексу в Лиманському районі смт. Затока.

Рішенням виконавчого комітету Затоківської селищної ради №219 від 04 червня 2008 року зазначене містобудівельне обґрунтування було затверджене.

Рішенням Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області № 824 від 16 травня 2012 року на XXIV-ї сесії VI скликання «Про скасування рішення №219 від 04 червня 2008 року «Про затвердження ТОВ «Укрбідінвест» містобудівного обґрунтування на розміщення пляжно-розважального комплексу в Лиманському районі смт. Затока» рішення виконавчого комітету Затоківської селищної ради №219 від 04 червня 2008 року - скасовано.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року по справі №1522/12731/12 рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №824 від 16 травня 2012 року визнано протиправним та скасовано.

Постанова Приморського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року по справі №1522/12731/12 набрала законної сили 24 лютого 2014 року.

22 вересня 2014 року Затоківська селищна рада прийняла рішення за №2522 «Про скасування рішення виконавчого комітету Затоківської селищної ради №219 від 04 червня 2008 року» Про затвердження ТОВ «Укрбудінвест» містобудівного обґрунтування на розміщення пляжно-розважального комплексу у Лиманському районі смт. Затока».

Постановою Білгород-Дністровського міжрайонного суду м. Одеси від 01 квітня 2015 року по справі №495/8068/14-а рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області №2522 від 22 вересня 2014 року визнано протиправним та скасовано.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Суд приймає до уваги, що позивач вважає можливим порушення свого права на реалізацію та використання земельної ділянки відповідачем у майбутньому.

Згідно ст.20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Стаття 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарське зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору.

В силу норм господарського процесуального законодавства, Закону України "Про судоустрій України" наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації встановленого вищевказаними нормами права.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов та наявність чи відсутність факту порушення або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу. Відсутність факту порушення чи оспорення тягне за собою відмову у задоволенні заявлених вимог як і відсутність відповідного матеріального права чи охоронюваного законом інтересу.

Отже, наявність факту порушення або оспорення права чи інтересу є однією із необхідних умов здійснення судового захисту.

Стаття 20 ГК України, якою визначено такий спосіб захисту прав та законних інтересів, як припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, передбачає вчинення таких дій на час розгляду справи в суді, а не можливість їх вчинення в майбутньому.

Суд в даному випадку не має законних підстав для прийняття рішення на майбутнє, без встановлення факту порушення відповідного права, оскільки невідомо, чи буде відповідач в майбутньому при затвердженні генерального плану ухилятися від прийняття до уваги містобудівного обґрунтування на розміщення пляжно-розважального комплексу пансіонату ТОВ «Укрбудінвест», та чи буде у майбутньому така поведінка відповідача неправомірною.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту (про зобов'язання Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області при затвердженні Генерального плану смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області та змін до нього враховувати містобудівне обгрунтування на розміщення пляжно-розважального комплексу пансіонату ТОВ "Укрбудінвест") не призводить до поновлення його порушеного права, у зв'язку з чим правові підстави для захисту права позивача обраним ним шляхом відсутні.

Згідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи, що обраний особою, яка звернулася з позовом, спосіб захисту не призводить до поновлення його порушеного права, та при розгляді спору не було встановлено факту порушення прав позивача, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" про зобов'язання Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області при затвердженні Генерального плану смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області та змін до нього враховувати містобудівне обгрунтування на розміщення пляжно-розважального комплексу пансіонату ТОВ "Укрбудінвест", зазначивши, що згідно розробленого містобудівного обгрунтування земельна ділянка 4,437 га в Лиманському районі смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області надається Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" в користування.для розміщення пляжно-розважального комплексу пансіонату Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест".

В задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: 1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; {п.3 ч.1 ст.81 виключено на підставі Закону N 2705-IV від 23.06.2005р.}; 4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк; 5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору; 6) громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

Зазначений перелік підстав для залишення позову без розгляду є виключним. При цьому, підстави, на які посилається в своєму клопотанні відповідач, зазначеним переліком не передбачені.

Крім того, відповідно до вищевказаної статті при наявності будь-якої із вказаних підстав суд залишає позов без розгляду, незважаючи на наявність або відсутність клопотання сторони.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.20,193 ГК України, 1,2,22,32,33,34,36,43,44-49,75,82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" про зобов'язання Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області при затвердженні Генерального плану смт.Затока м.Білгород-Дністровський Одеської області та змін до нього враховувати містобудівне обгрунтування на розміщення пляжно-розважального комплексу пансіонату ТОВ "Укрбудінвест", зазначивши, що згідно розробленого містобудівного обгрунтування земельна ділянка 4,437 га в Лиманському районі смт.Затока м.Білгород-Дністровський Одеської області надається товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" в користування...для розміщення пляжно-розважального комплексу пансіонату Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 09.10.2015 року.

Повний текст рішення складений 15 жовтня 2015 р.

Суддя Р.В. Волков