Рішення № 5235652, 18.05.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.09 Справа № 18/85/09

Суддя Носівець В.В.

за позовом концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Шевченківського району (юридична адреса: 69137, м. Запоріжжя, бул.Гвардійський, б. 137, фактична адреса: 69071, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, 9)

до приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 АДРЕСА_2)

про стягнення 5895,29 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Кобець Р.В. довіреність 5159/27-19 від 11.09.2008 р.

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 26.03.2009 року звернувся позивач - концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Шевченківського району з позовною заявою до відповідача - приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4122,71 грн., на підставі договору № 345129 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.03.2006 р., ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 538 ЦК України та ст.ст. 193, 276 ГК України.

Ухвалою суду від 31.03.2009 року порушено провадження у справі № 18/85/09, судове засідання призначено на 27.04.2009 р. Ухвалою суду від 27.04.2009 р., в порядку ст. 77 ГПК України, в звязку із незявлення відповідача у судове засідання, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 18.05.2009 р.

В судовому засіданні 18.05.2009 р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, де просив суд стягнути із відповідача 5895,29 грн. основного боргу, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вказана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України не суперечить чинному законодавству України, не порушує будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів, прийнята судом та задоволена. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання 18.05.2009 р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судові засідання не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином.

Згідно п. 3.6 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду, які були направлені на адреси відповідача, а саме: АДРЕСА_1 АДРЕСА_2, які зазначені у позові і у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.04.2009 р. серії АВ № 111659 і співпадають із адресою (АДРЕСА_2) відповідно відомостям адресно-довідкового бюро УМВС України в Запорізькій області до господарського суду Запорізької області не поверталися.

Таким чином відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

У судовому засіданні 18.05.2009 р., за згодою представника позивача, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2006 року концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Шевченківського району (надалі позивач) та приватний підприємець ОСОБА_1 (надалі відповідач) уклали договір № 345129 купівлі-продажу теплової енергії у гарячій воді (далі договір).

Позивач взяв на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами даного договору, що є його невідємними частинами (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 3.2.6. договору, відповідач зобовязаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії і в терміни, які передбачені договором.

Згідно умов договору він набуває чинності після підписання його сторонами та діє до 01.08.2007 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну даного договору не заявила про розірвання його (п.п. 10.1., 10.4. договору). Судом встановлено, що договір, на час розгляду справи в суді, пролонгований і є діючим.

Відповідно до п. 6.2. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків відповідача із позивачем є рахунок та акт приймання-передачі. Відповідач зобовязаний до 20-числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Відповідач має право робити передоплату. Відповідач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від позивача ..., документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі; податкову накладну. Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі пяти днів з дати отримання. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений (п. 6.6.1.) договору, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у підписання його відповідачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п.п. 6.2., 6.3., 6.4., 6.7., 6.6.1., 6.6.2.)

Позивач, на виконання умов договору, з грудня 2008 р. по квітень 2009 р. відпустив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 5895,29 грн. та виставив відповідні акти приймання-передачі теплової енергії, а саме: акт приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2008 р. на суму 1378,98 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2009 р. на суму 1606,61 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2008 р. на суму 1137,12 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2009р. на суму 1468,57 грн. та акт приймання-передачі теплової енергії від 30.04.2009 р. на суму 304,01 грн., які залишилися з боку відповідача не підписаними, тому були оформлені в односторонньому порядку.

Відповідач не оплатив вартість наданих позивачем послуг, за період часу з грудня 2008 р. по квітень 2009 р.

Заборгованість відповідача перед позивачем за період з грудня 2008 року по квітень 2009 року, на час розгляду справи у суді, складає 5895,29 грн.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов договору, доведений представником позивача у судовому засіданні.

Вимоги позивача є законними та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5895,29грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати, покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 АДРЕСА_2, ідн. номер НОМЕР_1) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69137, м. Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДПРОУ 32121458) 5895 (пять тисяч вісімсот девяносто пять) грн. 29 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять)грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В.Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 29.05.2009 р.