Ухвала суду № 52338692, 30.09.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

30 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

Судді-доповідачаКоротких О.А.,Суддів:Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., -розглянувши заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - ДФС) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «К-ТД» до ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

3 вересня 2015 року ДФС подала до Верховного Суду України заяву про перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року, якою рішення суду першої інстанцій про задоволення позову, залишено без змін.

У заяві ДФС посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норма матеріального права.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України, погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову виходив із того, що цей суд дійшов обґрунтовано висновку про те, що оскільки позивач надав відповідачу всі необхідні документи для підтвердження країни походження товару, а тому висновки про необхідність сплати ввізного мита за повними ставками митного тарифу є хибними.

Разом із тим у рішенні суду касаційної інстанції, на які посилається заявник, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, вбачається, зокрема, що Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 30 травня 2013 року (№ К-31455/10), погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову виходив із того, що цей суд дійшов обґрунтовано висновку про те, що визначення позивачем у ВМД преференції товару за кодом «014» та повернення сплачених сум по ввізному миту та ПДВ при проведені митного оформлення не є можливим, оскільки товар за зазначеним кодом відсутній у переліку визначеному Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки книговидавничої справи в Україні». В ухвалі від 2 квітня 2015 року суд касаційної інстанції погодившись з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову виходив із того, що класифікаційне рішення відповідачем прийняте на підставі інформації, наявної в товаросупровідних документах, висновку лабораторних досліджень та відповідно до основних правил інтерпретації класифікації товарів згідно УКТЗЕД.

Таким чином, рішення касаційного суду, додані на обґрунтування заяви, ухвалені цим судом за інших фактичних обставин справ, а отже не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «К-ТД» до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя-доповідач О.А. КороткихСудді: О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін