Ухвала суду № 52350028, 30.09.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

30 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

Судді-доповідачаКоротких О.А.,Суддів:Гриціва М.І., Самсіна І.Л., -розглянувши заяву державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія» «Даліз-фінанс» до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 серпня 2015 року рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову, залишив без змін.

Не погодившись із такою ухвалою Вищого адміністративного суду України, ДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального права що, на думку заявника, підтверджується рішенням касаційного суду від 27 жовтня 2014 року (К/800/7458/14).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України, погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позову виходив із того, що оскільки ДПІ не надала будь-яких доказів на підтвердження виконання договору доручення та здійснення розрахунків за ним, а тому висновки ДПІ щодо порушення Товариством вимог підпункту 135.5.5 пункту 135.2 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК) не підтверджено належними та допустимими доказами.

Разом із тим у рішенні суду касаційної інстанції, на яке посилається заявник, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, вбачається, зокрема, що Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 жовтня 2014 року, погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову виходив із того, що ці суди дійшли обґрунтованого висновку про порушення позивачем пункту 1.32 статті 1, підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пункту 141.1 статті 141 ПК, а саме завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, за рахунок віднесення до складу витрат відсотків за користування кредитними коштами за договорами.

Таким чином, рішення касаційного суду додане на обґрунтування заяви, ухвалене цим судом за інших фактичних обставин справи, а отже не підтверджує наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія» «Даліз-фінанс» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2015 року.

Суддя-доповідач О.А. КороткихСудді: М.І. Гриців І.Л. Самсін