Постанова № 52318861, 05.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2015 рокусправа № 804/10436/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Білак С.В. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Портненко М.В.

за участю представника позивача Корнєва Є.О., представника відповідача Товстої Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року по справі № 804/10436/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕЯ СТІЛ" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕЯ СТІЛ" (далі по тексту - Товариство або ТОВ «ФРЕЯ СТІЛ») звернулось із позовом до суду, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 12 серпня 2015 року № 0001362202 по зменшенню ТОВ «ФРЕЯ СТІЛ» розміру від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 20млн.грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року даний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішення суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що позивач, крім спірних господарських операцій по отриманню послуг із одним контрагентом на суму 100 млн. грн. більше ніякої діяльності не здійснював, а надані позивачем документи як докази реальності здійснення спірних господарських операцій не розкривають суті та змісту господарських зобов'язань, а тому не можуть бути належним підтвердженням правомірності формування податкового кредиту у перевіряємому періоді. При цьому відсутнє обґрунтування зв'язку придбаних послуг із господарською діяльністю позивача. В зв'язку з чим, просить постанову суду скасувати і постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду залишити без змін. Не зміг надати пояснення змісту отриманих послуг, їх мети та способу їх використання в господарській діяльності позивача.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати постанову суду.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що посадовими особами податкового органу проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕЯ СТІЛ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.05.2015 року по 30.05.2015 року.

Результати такої перевірки зафіксовані у акті від 04 серпня 2015 року № 115/22.02/38788105 (далі Акт перевірки), висновками якого встановлено ряд правопорушень податкового законодавства з боку позивача, зокрема: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «ФРЕЯ СТІЛ» не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання послуг у ТОВ «Серена Компані», в наслідок чого завищено суму податкового кредиту у травні 2015 року на суму ПДВ 20000000,00 грн., що в свою чергу призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з ПДВ) за травень 2015 року на вказану суму.

На підставі зазначеного Акту перевірки, 12 серпня 2015 року Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення - рішення № 0001362202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 20000000,00 грн. (т.1 а.с. 68).

Спірна сума податкового кредиту в розмірі 20000000,00 грн. сформована ТОВ «ФРЕЯ СТІЛ» по взаємовідносинам з ТОВ «Серена Компані» за договорами надання послуг від 30 квітня 2015 року № 36-СК (т1. а.с. 83-86), № 40-СК (т1. а.с. 87-88), № 39-СК (т1. а.с. 89-90), № 38-СК (т1. а.с. 91-92), № 37-СК (т1. а.с. 93-94), № 41-СК (т1. а.с. 95-96), відповідно до умов яких, виконавець - ТОВ «Серена Компані» зобов'язується надати позивачу агентські, консалтингові, юридичні, консультаційно-інформаційні, бухгалтерські послуги, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити їх вартість. На підтвердження виконання умов вказаних договорів сторонами складено акти здачі - приймання виконаних робіт від 29.05.2015 року (т.2 а.с. 157-250, т.3 а.с. 1-176).

Крім того, ТОВ «Серена Компані» 29 травня 2015 року на адресу позивача на підставі вказаних договорів виписані податкові накладні на загальну суму 100 млн.грн., згідно яких позивачу надано вищевказані послуги (т.1 а.с. 97-250, т.2 а.с. 1-121).

Згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних всі вказані податкові накладні були зареєстровані 11.06.2015 року (т.2 а.с. 145-149).

З досліджених судом апеляційної інстанції податкових декларацій з ПДВ, поданих позивачем за періоди з січня 2015 року по липень 2015 року вбачається, що позивачем не декларувалось жодних оподатковуваних господарських операцій, крім спірних з ТОВ «Серена Компані» в травні 2015 року, за якими сформовано спірний податковий кредит.

Вказані обставини підтверджені дослідженими доказами.

Вирішуючи спірні правовідносини та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з добросовісності ТОВ «ФРЕЯ СТІЛ» як платника податку, оскільки його господарські операції, по яким сформовано податковий кредит у спірний період, мають реальний характер, у зв'язку з чим при прийнятті податкового повідомлення-рішення відповідач діяв з перевищенням наданих владних повноважень.

Колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з фактичних обставин справи, не погоджується з такими висновками суду та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2. статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3. статті 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6. ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вже зазначалось вище, позивачем надано акти здачі - приймання виконаних робіт, що містять лише перелік назв послуг, що нібито виконані на користь Товариства, при цьому вказані акти не містять жодної інформації щодо обсягу наданих послуг/виконаних робіт, їх суті та змісту, не містять зазначеної кількості осіб, задіяних при виконанні робіт, кількості годин, затрачених на їх виконання. Крім того, вказані акти не містять посилань на реквізити виготовленої інформації, крім назви кожного виду інформаційно - довідкового, бухгалтерського, консалтингового та іншого обслуговування позивача. Тобто, з вказаних актів здачі - приймання виконаних робіт фактично неможливо провести зв'язок з діяльністю та потребами Товариства у відповідний період. Не надано позивачем ані контролюючому органу під час перевірки, ані суду під час судового розгляду жодного документу або іншого доказу, який би втілював результати або зміст отриманих послуг (звіти, консультації, пропозиції, складені документи тощо).

При цьому, умовами права платника податків на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є, зокрема, фактичне придбання товарів (послуг) з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердженість цих витрат необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Слід також зазначити, що наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для формування податкового кредиту та валових витрат, оскільки факт виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів, а тому, формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції. Податковий кредит з ПДВ може бути сформований платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, яка спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких передбачено законодавством та є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

Колегія суддів також зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складанням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операції. Однак критерієм зменшення бази оподаткування податку на додану вартість є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені на придбання товарів/послуг в подальшому будуть спрямовані на отримання доходу.

За таких обставин, на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з оплатою наданих послуг (які були предметом спірних договорів) позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальником конкретних видів робіт в розрізі їх обсягу та специфіки, що повинні оформлюватися у вигляді звіту та/або висновку, а також надати докази на підтвердження пов'язаності між собою первинних документів та подальшої їх реалізації у межах здійснення господарської діяльності.

Враховуючи те, що наданими первинними документами не розкрито змісту господарської операції, не підтверджено доцільності та можливості використання придбаних послуг в господарській діяльності, колегія суддів доходить висновку щодо відсутності у позивача підстав для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі отриманих від ТОВ «Серена Компані» податкових накладних за 29.05.2015 року, оскільки вони не відображають фактичного змісту господарських операцій а, відтак, не можуть вважатися належними первинними документами.

Також колегія суддів вважає відсутнім зв'язок із його господарською діяльністю послуг, зазначених у актах виконаних робіт ТОВ «Серена Компані», оскільки не встановлено здійснення позивачем взагалі якої-небудь діяльності.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що податкове повідомлення рішення винесене відповідачем всупереч вимогам п.86.9 ст. 86 ПК України, оскільки як вбачається з матеріалів, зокрема, з копії постанови прокуратури Дніпропетровської області від 25.06.2015 року «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки» (т.2, а.с.123), кримінальне провадження №42013040000000001 порушено не стосовно посадових осіб позивача.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, та невірно застосовані норми матеріального права, що, в свою чергу, призвело до ухвалення помилкового судового рішення, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року по справі № 804/10436/15 - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕЯ СТІЛ" до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлено 09 жовтня 2015 року.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.В. Білак

Суддя: І.В. Юрко