Постанова № 52313367, 01.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

справа № 2а- 10357/11/2070

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2011 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості

до гр. ОСОБА_1

про стягнення суми,-

встановив:

Позивач, Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, гр. ОСОБА_1, вартість навчання в сумі 4.858,76 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. 11 січня 2011 року гр. ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований з відкриттям персональної картки №203914911011100005. 18.01.2011 р. гр. ОСОБА_1 надав заяву про надання статусу безробітного. 26.01.2011 р. відповідачем було подано заяву з проханням направити його на професійне навчання за професією "шліфувальник". Однак гр. ОСОБА_1 без поважних причин припинив навчання за направленням державної служби зайнятості, у зв'язку з чим наказом № 482/п від 25.05.2011 року по ВАТ "Харківський підшипниковий завод" був відрахований з навчання з 25.05.2011 року. Вартість професійного навчання гр. ОСОБА_1 склала 4.858,76 грн., згідно з направленим листом-претензією від 14.07.2011р. за №10383 дана сума коштів відповідачем не відшкодована, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідач, гр. ОСОБА_1, письмових заперечень проти позову до суду не надав.

Оскільки визначене ч. 1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будьякої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом субєкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обовязковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" до функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, до яких належить і позивач, віднесено, зокрема, здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення (п.5 ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

За своїми правовими наслідками наділення законодавцем суб'єкта права функцією контролю одночасно означає і наявність у цього суб'єкта певних правомочностей на звернення до суду з метою забезпечення можливості реалізації означеної функції.

При цьому, суд бере до уваги, що оскільки положеннями ст..41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то розв'язання питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст. 124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню саме судом безвідносно до наявності в актах законодавства прямого права суб'єкта владних повноважень на звернення до суду.

Відтак, даний спір за своїми ознаками є справою адміністративною юрисдикції, а тому підлягає розгляду та вирішенню Харківським окружним адміністративним судом за правилами КАС України.

Згідно з ст. 2 Закону України „Про зайнятість населення безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частиною 1 ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності.

Відповідно до ст. 7 вищезгаданого Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", одним із видів соціальних послуг є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.

Як з'ясовано судом, наказом 11.01.2011 р. гр. ОСОБА_1 звернувся до Харківського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, де був зареєстрований з відкриттям персональної картки №203914911011100005. 18.01.2011 р. відповідач надав заяву про надання статусу безробітного, а 26.01.2011 р. ним було подано заяву з проханням направити його на професійне навчання за професією "шліфувальник".

На підставі зазначеної заяви гр. ОСОБА_1 Харківським обласним центром зайнятості та Відкритим акціонерним товариством "Харківський підшипниковий завод" був укладений договір №2039/20-ІН/11 від 26.01.20101 р., згідно з яким гр. ОСОБА_1 направлявся на індивідуальне професійне навчання за професією "шліфувальник" зі строком навчання 3,0 місяців (494 год.). Відповідно до вказаного договору відповідач наказом ВАТ "Харківський підшипниковий завод" №86 від 26.01.2011 р. був зарахований на навчання з 27.01.2011 р. по 04.05.2011 р.

06.06.2011 р. між Харківським обласним центром зайнятості та ВАТ "Харківський підшипниковий завод" було укладено додаткову угоду до договору №2039/20-ІН/11 від 26.01.2011 р., згідно з якою строк індивідуального професійного навчання ОСОБА_1 за професією "шліфувальник" становить 0,96 міс (159,12 год.) та припиняється 25.05.2011 р.

За матеріалами справи, відповідач, гр. ОСОБА_1, без поважних причин припинив навчання за направленням державної служби зайнятості, у зв"язку з чим наказом ВАТ "Харківський підшипниковий завод" №482/п від 25.05.2011 р. був відрахований з навчання з 25.05.2011 р. у зв"язку з невідвідуванням занять.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи копії кошторису витрат на професійне навчання безробітного та довідки про вартість профнавчання для відшкодування коштів, вартість відшкодування за період професійного навчання гр. ОСОБА_1 з 27.01.2011 р. по 24.05.2011 р. становить 4.858,76грн.

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 36 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи та особи, які вперше шукають роботу, інші не застраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Відповідно до п.28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного (затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №308 від 20.11.2000р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2000р. за №916/5137; далі за текстом - Порядок №308) у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні) та витрати на проживання.

Поважними причинами вважаються: 1) працевлаштування безробітного; 2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду; 3) вступ до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва; 4) призов на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; 5) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування; 6) отримання права на пенсію відповідно до законодавства України; 7) призначення безробітній жінці допомоги по вагітності та пологах; 8) подання безробітним письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 9) переїзд на постійне місце проживання в іншу місцевість; 10) хвороба безробітного, що має медичні протипоказання щодо продовження навчання або працевлаштування за набутою професією (спеціальністю), що підтверджено відповідними документами.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в наслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ним підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення спірної суми заборгованості підлягає задоволенню, так як доведена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до гр. ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1; місцезнаходження - 61000, Україна, Харківська область, місто Харків, Салтівське ШосеАДРЕСА_1) на користь Харківського міського центру зайнятості (ідентифікаційний код - 36224721; місцезнаходження - Україна, Харківська область, місто Харків, вул.Шевченка, буд.137А; р/р - 37177300802007 в ГУДКУ в Харківському області МФО 851011) заборгованість у сумі 4 858 (чотири тисячі вісімсот п"ятдесят вісім) грн. 76 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Сліденко А.В.