Ухвала суду № 52304476, 01.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/8864/2015 Головуючий у 1-й інстанції: Парамонов М.Л.

справа №753/19802/14-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 жовтня 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

при секретарі Абдуллаєвій Е.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, поданою представником ОСОБА_3, на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 24 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця-2», треті особи - Дарницька районна у м.Києві державна адміністрація, Дарницький районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України у м.Києві про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зобов»язання укласти договір та змінити особовий рахунок,-

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, який уточнили в ході розгляду справи, про визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1; зобов»язання ЖБК «Дарниця-2» на протязі одного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили укласти з ОСОБА_1 договір найму жилого приміщення, а саме - квартири АДРЕСА_1, та змінити особовий рахунок ОСОБА_4 на ОСОБА_1, шляхом відкриття на ім»я ОСОБА_1 особового рахунку на квартиру АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що вони разом з відповідачем ОСОБА_4 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1, проте ОСОБА_4 більше двох років у квартирі не проживає та особистих речей у ній не має.

Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 24 квітня 2015 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просять рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовують доводами позовної заяви та посилаються на незаконність і необґрунтованість рішення суду першої інстанції.

В судове засідання учасники цивільного процесу не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог ст.305 ЦПК України колегія суддів уважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з»явились.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду відповідає.

Судом першої інстанції установлено, що відповідно до даних Ордеру на жиле приміщення в будинку ЖБК №103657 серії «Ж», що виданий 27 січня 1995 року члену ЖБК ОСОБА_4, останній разом із дружиною ОСОБА_1, дочкою ОСОБА_2 (позивачі) та сином ОСОБА_5 мають право на зайняття жилого приміщення площею 41,67 кв.м, що складається з трьох кімнат у квартирі АДРЕСА_1.

Згідно даних Довідки з місця проживання про склад сім»ї та прописку, що видана 19 серпня 2014 року ЖБК «Дарниця-2» щодо зазначеної вище квартири, власником особового рахунку є відповідач, який разом з позивачами зареєстрований у квартирі з 21 березня 1995 року.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 шлюб не припиняли.

Установлено також, що відповідач є членом ЖБК «Дарниця-2», в якому знаходиться квартира АДРЕСА_1.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є членом ЖБК, відтак до правовідносин сторін не можуть бути застосовані правила ст.71 ЖК УРСР.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи, відповідає вимогам закону та доводами апеляційної скарги не спростовується.

Звертаючись до суду з позовом про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, позивачі обґрунтовують вимоги фактом не проживання відповідача в спірній квартирі понад два роки без поважних причин з посиланням на ст.ст. 71, 72 ЖК УРСР.

Проте ці статті віднесені до глави, яка регулює користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду. Разом з тим, з матеріалів справи убачається, що відповідач є членом ЖБК «Дарниця-2» та сплатив пайовий внесок за спірну квартиру, що врегульовано Главою 5 ЖК УРСР.

Відповідно до ст.149 ЖК УРСР права і обов'язки члена житлово-будівельного кооперативу, а також членів його сім'ї, умови користування і підстави припинення користування жилими приміщеннями визначаються статутом кооперативу.

Випадки виключення члена житлово-будівельного кооперативу з кооперативу визначені ст.147 ЖК УРСР.

Пунктом 30 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого Постановою Ради міністрів Української РСР 08 липня 1994 року з відповідними змінами, визначено право члена житлово-будівельного кооперативу на збереження жилого приміщення при тимчасовій відсутності незалежно від причин і строку відсутності. Тимчасово відсутній член кооперативу зберігає права і несе обов'язки, передбачені цим Примірним статутом.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції належним чином не перевірено обставини не проживання відповідача в спірному жилому приміщення відхиляються колегією суддів як безпідставні. Так, установлено та не спростовується позивачем факт членства відповідача у ЖБК, відтак відомості, на які посилається особа, що подає апеляційну скаргу, доказового навантаження у даній справі не мають.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, поданою представником ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 24 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В. Болотов