Постанова № 5229855, 15.05.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2009 р. Справа №59/198-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Камишева Л.М., суддя Лакіза В.В.

при секретарі Сємєровій М.С..

за участю представників сторін:

позивача - - Писаренко Є.В., за довіреністю №02-17/581 від 29.09.2008р.;

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом вх. № 685Х/1-10 на рішення господарського суду Харківської області від 11 лютого2009р. по справі

за позовом Русько - Лозівської сільської ради, с. Руська Лозова

до Фізичної особи ОСОБА_2, с. Руська Лозова

про розірвання договору оренди та звільнення приміщення

та зустрічним позовом Фізичної особи ОСОБА_2, с. Руська Лозова

до Русько -Лозівської сільської ради, с. Руська Лозова

про визнання права власності

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 лютого 2009 року (суддя Бринцев О.В.) вимоги первісного позову задоволено. Розірвано договір оренди № 32 від 01.06.2003р, укладений між Русько-Лозівською сільською радою та Фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_2. Зобов'язано суб'єкта підприємницької діяльностіфізичну особу ОСОБА_2 звільнити займане ним приміщення за адресою: с. Руська Лозова, вул. Енгельса/Радянська. Зустрічний позов залишено без розгляду.

Відповідач за первісним позовом не погодився з вказаним рішенням та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 11 лютого 2009 року скасувати повністю, визнати право власності на майно- магазин "Все для дому", розміщене за адресою: с. Руська Лозова, вул. Енгельса / Радянська та скасувати наказ господарського суду Харківської області від 03.03.2009 р. про звільнення з приміщення відповідача за первісним позовом.

Позивач за первісним позовом відзив на апеляційну скаргу відповідача не надав. В судовому засіданні позивач вказав, що вважає рішення господарського суду Харківської області від 11.02.2009 року законним і обґрунтованим, в звязку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом залишити без задоволення.

В судовому засіданні 13.05.2009 року було оголошено перерву до 11 години 15.05.2009 року для виготовлення повного тексту постанови за клопотанням відповідача за первісним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представника позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із апеляційної скарги відповідача за первісним позовом, однією з підстав скасування судового рішення першої інстанції відповідач вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду. В обґрунтування зазначених доводів відповідач вказує на те, що ухвала господарського суду Харківської області від 03.02.2009 року про призначення розгляду справи на 11.02.2009 року була отримана відповідачем лише 05.03.2009 року, при цьому відмітка поштового штемпеля про відправлення поштової кореспонденції датована 28.02.2009 року.

Враховуючи те, що з відтиску поштового конверту вбачається, що поштова кореспонденція була відправлена 28.02.2009 року, а розгляд справи було призначено на 11.02.09р., судова колегія погоджується з доводами відповідача про те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд розглянув справу за відсутності сторін не повідомлених належним чином про час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Харківської області від 11 лютого 2009р. по справі 59/198-08 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.103 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд розірвати договір оренди № 32 від 01.06.2003 р., укладений між Русько-Лозівською сільською радою та СПД ФО ОСОБА_2 та зобов'язати відповідача звільнити займане ним приміщення за адресою: с. Руська Лозова, вул. Енгельса/Радянська.

02 лютого 2009р. господарським судом Харківської області було прийнято до розгляду разом з первісним позовом зустрічну позовну заяву відповідача (вх.2078), в якій він просив визнати право власності на приміщення магазину, розташованого в с. Руська Лозова по вул. Енгельса/Радянська.

З матеріалів справи також вбачається, що 01 листопада 2000 року між Виконкомом сільської ради с. Руська Лозова та СПД ФО ОСОБА_2 був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 204, відповідно до п. 1.1. якого відповідач прийняв в орендне користування павільйон за адресою: с. Руська Лозова, вул. Енгельса/Радянська. У відповідності до п. 2.1. договору № 204 відповідач зобов'язувався добудувати павільйон та використовувати його за призначенням як магазин з продажу господарчих товарів та будівельних матеріалів. Згідно з п. 2.1.2. цього ж договору відповідач повинен щомісячно, не пізніше 15 числа сплачувати орендодавцю орендну плату, що становить 215 грн. за місяць. Кошти витрачені на добудову павільйону зараховуються в рахунок сплати орендної плати. Пунктом 4.3. даного договору було передбачено, що якщо на момент закінчення дії договору оренди сума витрат на добудову та реконструкцію павільйону не буде відшкодована за рахунок орендної плати, орендодавець повинен компенсувати відповідачу невідшкодовану суму витрат.

01 червня 2003 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди № 32, відповідно до пункту 1.1. договору, позивач зобовязався передати відповідачу в строкове платне орендне користування торгівельний павільйон, розташований за адресою: с. Руська Лозова, вул. Енгельса/Радянська, загальною площею 77,5 кв.м.

Пунктом 3.1. договору № 32 від01.06.2003р. встановлено, що відповідач повинен перераховувати на рахунковий рахунок позивача орендну плату в розмірі 43 грн. на місяць. У відповідності до п. 3.3. зазначеного договору орендна плата сплачується за квартал не пізніше 5 числа першого місяця наступного за звітним. Договором оренди № 32 не передбачено, що кошти витрачені на добудову павільйону зараховуються в рахунок сплати орендної плати.

Відповідно до п. 4.1. договору термін дії договору № 32 від 01.06.2003р. складав п'ять років до 01 червня 2008 року .

Відповідно до п. 4.2 договору встановлено, що за взаємною згодою сторін договір може бути пролонговано на будь-який строк шляхом підписання додаткових угод до нього.

Відповідно до пункту 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму , то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вказує позивач за первісним позовом,згідно його листа направленого відповідачу від 05.06.2008 року № 02-17/280, територіальна громада с. Руська Лозова прохала звільнити відповідача займане приміщення у термін до 11.06.2008 року, але в добровільному порядку відповідач не звільнив торговий павільйон. Тобто згода орендодавця на пролонгацію договору оренди № 32 від 01.06.2003р. відсутня.

Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи не міститься доказів щодо підписання сторонами додаткової угоди про продовження терміну дії договору після 01.06.2008 року судова колегія вважає, що договір № 32 від 01.06.2003 року припинив свою дію 01.06.2008 року.

За таких обставин, та з огляду на те, що позовна заява позивача за первісним позовом була подана позивачем за первісним позовом 3 жовтня 2008 року, судова колегія вважає, що позовні вимоги позивача щодо розірвання договору оренди № 32 від 01.06.2003 року є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи те, що після закінчення договору оренди № 32 від 01.06.2003 року відповідач за первісним позовом не повернув орендоване приміщення орендодавцю і правові підстави для зайняття орендованого приміщення у відповідача за первісним позовом відсутні, судова колегія вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом щодо зобов'язання відповідача звільнити займане ним приміщення за адресою: с.Руська Лозова, вул. Енгельса/Радянська є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам зустрічної позовної заяви, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог за зустрічним позовом судова колегія виходить з наступного.

Як вже зазначалось відповідачем було подано зустрічну позовну заяву, в якій він просив визнати за ним право власності на майно ( нежитлову цегляну будівлю), приміщення магазину «Все для дому», розташованого в с. Руська Лозова по вул. Енгельса/Радянська (без номеру).Свої позовні вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовував тим, що витрати позивача на реконструкцію, взятого в оренду павільйону, значно перевищили його залишкову вартість. Таким чином, як вказує позивач за зустрічним позовом недобудований павільйон був за рахунок позивача за зустрічним позовом перетворений в повноцінний та обладнаний обєкт, магазин з продажу будівельних матеріалів та господарчих товарів «Все для дому».За таких обставин та на підставі ст.ст.16, 331 Цивільного Кодексу України позивач просив суд визнати за ним право власності на майно ( нежитлову цегляну будівлю)- приміщення магазину «Все для дому».

Відповідно до ст. 331 Цивільного Кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У ч. З ст.18 Закону України „Про основи містобудування" зазначено, що закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва, визначені Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року №1243. Назване положення не встановлює будь-яких виключень із загального правила про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Відповідно до п.1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі - закінчені будівництвом об'єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Пунктами 5 та 9 Порядку передбачено, що для пред'явлення закінченого будівництвом об'єкту державній приймальній комісії відповідно до пункту 3 Порядку замовником будівництва об'єкта утворюється робоча комісія, яка на підставі проведеної перевірки визначає готовність закінченого будівництвом об'єкта до пред'являння державній приймальній комісії. Результати перевірки робочою комісією готовності закінченого будівництвом об'єкта до пред'явлення державній приймальній комісії оформляються актами, форми яких затверджуються Мінрегіонбудом. Акти робочої комісії оформляються генеральним підрядником, підписуються головою та членами робочої комісії і передаються державній приймальній комісії.

Згідно з п.12 Порядку до складу державної приймальної комісії включаються представники органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що утворив комісію, виконавчого комітету місцевої ради, на території якої розташовано закінчений будівництвом об'єкт, замовника, генерального підрядника, генерального проектувальника (автора проекту), експлуатаційної організації, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, органів державного санітарно- підеміологічного та державного пожежного нагляду. У випадках, визначених законодавством, до складу державної приймальної комісії включаються також представники Мінприроди, Мінпраці, Держнаглядохоронпраці, Держкоменергозбереження, Держатомрегулювання.

Відповідно до п.п. 27, 28 Порядку, за результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, форма якого затверджується Мінрегіонбудом. Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню у 15-денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт. Не допускається затвердження акта про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта за відсутності підписів окремих членів державної приймальної комісії.

Враховуючи, що позивач за зустрічним позовом не надав суду докази введення обєкта в експлуатацію, висновків спеціалістів про відповідність обєкта вимогам офіційних норм і правил та придатність майна до експлуатації; доказів надання земельної ділянки для будівництва обєкта, на який позивач просить суд визнати право власності, судова колегія вважає, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання за ним права власності на майно ( нежитлову цегляну будівлю), приміщення магазину «Все для дому», розташованого в с. Руська Лозова по вул. Енгельса/Радянська (без номеру) є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 11 лютого 2009 року у справі № 59/198-08 прийняте з порушенням норм процесуального права, в звязку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача за первісним позовом підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 101, п.2 ст. 103, п. 2, ч.3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 11 лютого 2009 року у справі № 59/198-08 скасувати.

Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.

Зобов'язати субєкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ХАК "Зембанк", м. Харків, МФО 351652, код НОМЕР_1) звільнити займане ним приміщення за адресою: с. Руська Лозова, вул. Енгельса/Радянська.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ХАК "Зембанк", м. Харків, МФО 351652, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області. МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200. символ звітності 095) - 85.00 грн. державного мита.

Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ХАК "Зембанк", м. Харків, МФО 351652, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класисрікації 22050000,символ звітності банку 259. банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

В позовних вимогах про розірвання договору оренди № 32 від 01.06.2003р., укладеного між Русько-Лозівською сільською радою та підприємцем ОСОБА_2 відмовити.

В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

суддя Камишева Л.М.

суддя Лакіза В.В.