Постанова № 5208570, 29.04.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2009 р. Справа № 51/182-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. , Плужник О.В.

при секретарі Байбак О.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача - Шовкова О.В., Черкащина Т.В.

розглянувши апеляційну скаргу позивача за первісним позовом вх. № 640Х/3-7 на рішення господарського суду Харківської області від 17.02.09 по справі № 51/182-08

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

до ТОВ "Альянс", м. Харків

про стягнення 3864 грн.

та за зустрічним позовом ТОВ "Альянс", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про розірвання договору та стягнення 1000 грн. збитків -

встановила:

Позивач за первісним позовом - ФОП ОСОБА_2 (далі за текстом - позивач) звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача за первісним позовом - ТОВ "Альянс", м. Харків (далі за текстом - відповідач) 3864,00 грн. заборгованості, з яких: 3450,00 грн. основний боргу та 414,00 грн. пені, мотивуючи свої вимог тим, що вказана заборгованість

виникла через невиконання відповідачем своїх зобовязань щодо оплати виконаних позивачем робіт в рамках укладеного між сторонами договору на надання послуг з внутрішнього оздоблення приміщення № 2008-21-4, укладеного між сторонами 09.06.2008 року. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення судові витрати.

В процесі розгляду справи відповідач звернувся до господарського суду з зустрічним позовом, в якому просить суд розірвати договір № 2008-21-4 від 09.06.08 р. та стягнути з позивача 1000 грн. завданих збитків. Зустрічний позов обґрунтовано неналежним виконанням позивачем взятих на себе зобов'язань за спірним договором. Крім того відповідачем також було заявлено до стягнення судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.02.09 р. (суддя Шарко Л.В.) по справі № 51/182-08 в задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю.

Розірвано договір № 2008-21-4 на надання послуг з внутрішнього оздоблення приміщення, укладеного 09.06.2008 року між ТОВ "Альянс" та ФОП ОСОБА_2 Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" - 1000,00 грн. збитків; 187,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване з тих підстав, що позивач не надав доказів виконання робіт за договором № 2008-21-4 від 09.06.2008, в звязку з чим, вимоги останнього про стягнення заборгованості за виконання вказаних робот суд визнав такими, що не підлягають задоволенню, а вимоги відповідача про розірвання даного договору такими, що підлягають задоволенню, оскільки вони не суперечать ст. ст. 626, 849, 852 ЦК України та ін.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати, та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов підписаного між позивачем та відповідачем договору № 2008-21-4 від 09.06.2008р. пункту 2.2.2. Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи в порядку, передбаченому даним договором. При цьому, ФОП ОСОБА_2 виконано роботи в повному обсязі до 22.07.2008 р., проте у порушення умов договору та ст. 853 ЦК України, відповідачем не було підписано акту здачі-приймання робіт. В зв'язку із зазначеним, позивачем було направлено вказані акти для підписання відповідачу поштою 24.07.2008 р. На протязі липня-серпня місяця 2008 року позивач не отримував від Замовника заяв про недоліки в роботі і оплати робіт також здійснено не було, в зв'язку з чим Позивач був змушений у серпні 2008р. звернутися до суду за захистом своїх прав.

Разом з тим, позивач також зазначає, що суд, як на доказ пред'явлення претензій до виконаних ФОП ОСОБА_2 робіт, безпідставно посилався на лист ТОВ „Альянс” від 07.08.2008 р., не зважаючи не сумнівність справжності повідомлення про вручення листа, оскільки це повідомлення навіть не заповнене належним чином щодо того, з якої саме пошти воно відправлене, якою датою, яким листом (цінним, рекомендованим, з описом), не зазначено номер листа. Більше того, виходячи зі змісту листа ТОВ „Альянс” пред'являє претензії до якості робіт, як зазначено в самому листі, виявлені в ході виконання робіт, проте заявляються вони вже зі спливом 15 днів після виконання робіт в повному обсязі і належного повідомлення ТОВ „Альянс” про цей факт. В листі навіть зазначено, що роботи, станом на 07.08.2008 року перевиконані їх співробітником. Вказане, є порушенням ТОВ „Альянс” умов договору, а саме, замовник не має права залучати до виконаннях робіт, передбачених договором, інших осіб (п. 2.2.4. Договору). У разі незадоволення Замовником ходом робіт, то для залучення іншого Підрядника пунктом 2.3.2. Договору передбачена процедура, відповідно до якої Замовник зобов'язаний повідомити Підрядника про свої претензії і обов'язково надати строк на усунення недоліків в роботі, а тільки у разі їх не усунення у встановлений строк відмовлятися від договору або залучати інших підрядників.

При цьому, скаржник також звертає увагу суду на те, що за умовами укладеного між сторонами Договору зазначене можливе лише під час виконання Підрядником робіт, а не на стадії коли роботи виконані, відповідно до умов договору вважаються прийнятими і є предметом судового спору щодо виконання обов'язку оплатити ці роботи.

Зазначене вище свідчить про те, що в ході виконання робіт до 22 липня 2008р. жодних претензій з боку ТОВ «Альянс»до позивача невдоволеністю якістю, ходом робіт не пред'являлось, тим більше в порядку передбаченому умовами укладеного між сторонами Договору, а надані до суду документи є нічим іншим, як документами сфабрикованими в ході підготовки захисної лінії в судовому процесі проти законних вимог ФО П ОСОБА_2

Також, скаржник звертає увагу суду на той факт, що наданий до суду на підтвердження виконання робіт іншим підрядником договір, датований 09.07.2008р., тобто часом, коли роботи ще виконувались ФОП ОСОБА_2 і жодних претензій з боку ТОВ „Альянс” до ОСОБА_2 не пред'являлось

Разом з тим, позивач також зазначає, що задоволення зустрічних вимог ТОВ „Альянс” судом взагалі не було обґрунтовано, в рішенні лише міститься посилання на факт наявності в матеріалах справи договору з іншим підрядником на виконання робіт за тією ж адресою. Хоча даний факт прямо не доводить того, що роботи виконувались ті самі, адже за цією адресою плитку могли укладати в будь-яких приміщеннях.

Як вважає скаржник, право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків відповідно до ч. 2 ст. 852 Цивільного кодексу України, виникає у Замовника робіт лише за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків. Проте, судом не було всупереч цих положень Цивільного кодексу України витребувано у Відповідача доказів наявності саме істотних недоліків в роботі Позивача (складені акти про недоліки чи відступи в роботі, висновки спеціалістів про істотні недоліки тощо), і суд при цьому, безпідставно прийняв рішення з посиланням на начебто виконання цих же робіт іншим підрядником.

Відповідач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що роботи позивачем виконувалися неякісно, та з порушенням встановлених строків. При цьому, на усні вимоги щодо усунення недоліків позивач відповідних заходів не вживав, що стало причиною для залучення відповідачем до виконання робіт іншого підрядника.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи, докази по справі на їх підтвердження, їх, юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи 09.06.2008 року між сторонами був укладений договір № 2008-21-4 про надання послуг з внутрішнього оздоблення приміщення, відповідно до умов якого підрядник (позивач) зобов'язався виконати роботи по ремонту приміщень, що знаходяться за адресою: м. Харків, пров. Дінамичний, 6 відповідно до умов договору, завдання замовника (відповідача), додатків № 1 та № 2, інших документів, що є додатками до договору, а замовник зобов'язується створити підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат та сплатити обумовлену в договорі ціну (аркуші справи 9 -14).

Відповідно до пункту 3.1 договору підрядник зобов'язується приступити до роботи на протязі 3-х днів з моменту отримання передплати та комплектації обєкта будматеріалами.

13.06.2008 року ТОВ "Альянс" перерахувало позивачу 1000 грн. передплати, що підтверджується банківською випискою від 13.06.2008 року (аркуш справи 17).

Відповідно до пункту 4.2 договору, факт приймання кожного етапу робіт підтверджується складеним сторонами актом прийомки. Роботи вважаються виконаними з моменту підписання сторонами акту приймання.

Відповідно до пункту 4.4 договору, у разі не підписання акту зі сторони замовника та відсутності письмових обґрунтувань про відмову, робота вважається виконаною та підрядник має право на оплату своєї роботи.

24.07.2008 року позивач направив на адресу відповідача акт від 22.07.08 р. приймання робіт до договору № 2008-21-4 від 09.06.2008 року на суму 4450 грн. та лист з проханням оплатити заборгованість (аркуші справи № № 15, 132-133), однак вказаний акт відповідачем підписаний не був, а вимога залишена без відповіді.

Непідписання вказаних актів а так само несплата на користь позивача 3450 грн. заборгованості (без врахування раніше сплаченого авансу) стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом по даній справі.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що позивач не надав доказів виконання робіт за договором № 2008-21-4 від 09.06.2008, в звязку з чим, вимоги останнього про стягнення заборгованості за виконання вказаних робот суд визнав такими, що не підлягають задоволенню, а вимоги відповідача про розірвання даного договору такими, що підлягають задоволенню, оскільки вони не суперечать ст. ст. 626, 849, 852 ЦК України та ін.

Однак, викладені вище висновки, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, їм не надана належна правова оцінка, в звязку з чим, є підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, розяснень, що містяться в пунктах 1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 „Про судове рішення”, з відповідними змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.

Обґрунтованим визнається рішення, прийняте на підставі повного зясування та дослідження всіх обставин справи, що мають значення для даної справи, висновки суду при встановленні обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, що подані сторонами та при необхідності витребувані від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обовязки сторін у спірних правовідносинах.

Прийняте по даній справі рішення даним вимогам не відповідає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 2 статті 846 ЦК України, якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 3 статті 849 ЦК України передбачено, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Відповідно до частини 2 статті 852 ЦК України, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення безпідставно дійшов до висновку про те, що акт від 22.07.08 р. приймання робіт до договору № 2008-21-4 від 09.06.2008 року не є доказом виконання позивачем своїх договірних зобовязань та виконання ним відповідних робіт.

При цьому, судом був встановлений той факт, що 24.07.2008 року позивач направив на адресу відповідача вищезгаданий акт на підпис. Зазначені обставини зокрема підтверджуються залученим до матеріалів справи описом вкладення в цінний лист з відповідною відміткою (штемпелем) поштового відділення. Однак судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що отриманий відповідачем акт прийому-сдачі робіт, залишений без підпису та письмових обґрунтованих заперечень щодо відмови від його підписання.

Разом з тим, відповідно до пункту 4.4 договору, у разі не підписання акту зі сторони замовника та відсутності письмових обґрунтувань про відмову, робота вважається виконаною та підрядник має право на оплату своєї роботи.

Тобто непідписання зазначених актів позивачем та не зазначення в ньому будь-яких заперечень або обґрунтованих відмов від його підписання з урахуванням вимог п. 4.4. договору та ст. 849, 853 ЦК України свідчить про прийняття відповідачем робіт за спірним договором, та зумовлює настання обовязку відповідача щодо їх оплати.

Також, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не врахував положень ч. 1 ст. 853 ЦК України відповідно до яких Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи і підтверджено представниками відповідача в судовому засіданні, відповідач не заперечував виконання позивачем певних робіт. Відмову від підписання акту прийому-сдачі робіт, відповідач пояснив тим, що у позивача не було кваліфікованого робочого ресурсу, всі роботи ним були виконані неякісно, що стало підставою для укладання договору із третьою особою для переробки виконаних позивачем робіт із закупівлею нових будівельних матеріалів. Однак обставини щодо неякісного виконання позивачем робіт відповідачем всупереч вимогам ст. 33 ГПК України жодним чином не доведені. Зокрема обставини щодо обґрунтування відмов від підписання акту здачі-приймання робіт, обставини щодо неможливості складання представниками позивача відповідного акту в якому міг бути зафіксований факт неякісного виконання позивачем робіт, відповідачем залишилися не доведеними. Обґрунтованих підстав не складання відповідних документів не змогли пояснити і представники відповідача в засіданні судової колегії.

При цьому, не можуть бути прийняті судом до уваги доводи відповідача про те, що факт неякісного виконання позивачем робіт підтверджується тим, що спірні роботи в подальшому були виконанні іншим підрядником, з посиланням на відповідний договір, оскільки зазначені доводи суперечать вимогам ст. 34 ГПК України, відповідно до якої обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Тобто сам факт залучення відповідачем іншого підрядника жодним чином не свідчить про невиконання позивачем робіт або про виконання їх неякісно.

Крім того, відповідно до п. 2.2.4 договору замовник не має права залучати до виконаннях робіт, передбачених договором, інших осіб. До того ж відповідно до п. 2.3.2 договору, у разі незадоволення Замовником ходом робіт останній зобов'язаний повідомити Підрядника про свої претензії і обов'язково надати строк на усунення недоліків в роботі, а тільки у разі їх не усунення у встановлений строк відмовлятися від договору або залучати інших підрядників.

Враховуючи викладене, прийняте по справі рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості підлягає скасуванню.

При цьому враховуючи, що існування у відповідача перед позивачем заборгованості за виконані роботи в сумі 3450 грн. підтверджується матеріалами справи, зокрема відповідним договором, актом здачі-приймання робіт та відповідними платіжними документами, що позивач надсилав на адресу відповідача відповідну вимогу про оплату заборгованості (т.1 а.с. 132), і відповідач при цьому не надав доказів її оплати, первісний позов в частині її стягнення підлягає задоволенню.

Однак, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 414 грн. пені не підлягає задоволенню, оскільки укладеним між сторонами договором не передбачений строк оплати виконаних робіт, а наданий позивачем розрахунок пені не відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” щодо обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ, та строкам, встановленими ст. 530 ЦК України, з урахуванням яких і повинна була розраховуватися пеня (зокрема обставин щодо дійсної дати отримання відповідачем вимоги від 24.07.08 р. про оплату та строків її виконання останнім).

Разом з тим, як свідчить прийняте по справі рішення судом першої інстанції також не було враховано, що право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків відповідно до ч. 2 ст. 852 Цивільного кодексу України, виникає у Замовника робіт лише за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків.

Відповідно до п. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи те, що відповідач в обґрунтування своїх вимог не надав доказів неналежного виконання позивачем умов договору № 2008-21-4, а так само необхідності залучення іншого підрядника та виконання саме останнім відповідних робіт, висновки господарського суду про розірвання зазначеного договору та стягнення відповідних збитків є таким, що суперечить вимогам ст. ст. 651, 852 ЦК України, в звязку з чим, рішення в даній частині підлягає скасуванню, а зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1700,00 грн. витрат з надання правової допомоги (які позивачем до того ж визначені як судові) також не підлягають задоволенню, оскільки вимоги Закону України „Про адвокатуру” та ГПК України, зокрема ст. ст. 44, 49 передбачають відшкодування правових послуг наданих виключно адвокатом, тоді як в матеріалах справи відсутні докази того, що правові послуги позивачу щодо ведення даної справи в суді надавалися саме адвокатом.

З урахуванням вимог ст. 49 ГПК України також підлягає скасуванню рішення в частині стягнення з позивача на користь відповідача 187 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тоді як з останнього на користь позивача підлягають стягненню 102,00 грн. держмита за подання позову та 51,00 грн. держмита за подання апеляційної скарги 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 525, 712 ч. 2 ст. 852, ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п.п. 3, 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2009 р. по справі № 51/182-08 скасувати та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс" (61002, м. Харків, пров. Динамічний, 6, код 31046925, р/р 260071015019 в ХО № 1 АКРБ "Регіон-банк", МФО 351254) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61022, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р 26007119673980 в ФБ "Фінанси і Кредит" ТОВ в Харківській області, МФО 350697) 3450 грн. боргу, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 102 грн. держмита за подання позову та 51 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Судді Пушай В.І.

Плужник О.В.