Постанова № 52240941, 06.10.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 910/4333/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Акулової Н.В., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Київкомунекологія"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 у справі№ 910/4333/15-г господарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту КиєвудоТовариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Київкомунекологія"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт Конструкція"простягнення 9 893,32 грн.,за участю представників: від Генеральної прокуратури України Суходольський С.М.від позивачаЄмець Ю.В.від відповідачаКорчевний О.І.від третьої особи не з'явивсяВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року Заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Київкомунекологія" (далі - ТОВ "НВП "Київкомунекологія") про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України перевищення суборендної плати за договором суборенди № 03-11 від 25.03.2011 у розмірі 9 893,32 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.05.2015 у справі № 910/4333/15-г (суддя Мандриченко О.В.) припинено провадження у справі в частині стягнення з ТОВ "НВП "Київкомунекологія" суми перевищення суборендної плати в розмірі 4 115,63 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 (колегія суддів у складі: Агрикової О.В. - головуючого, Мальченко А.О., Чорногуза М.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2015 у справі № 910/4333/15-г частково скасовано. Резолютивну частину рішення викладено у редакції, відповідно до якої провадження у даній справі в частині стягнення з ТОВ "НВП "Київкомунекологія" суми перевищення суборендної плати в розмірі 4 115,63 грн. припинено; в іншій частині позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України суму перевищення суборендної плати за договором суборенди № 03-11 від 25.03.2011 в розмірі 5 777,69 грн.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 у справі № 910/4333/15-г, ТОВ "НВП "Київкомунекологія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2015 у даній справі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме ч. 2 ст. 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.09.2015 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "НВП "Київкомунекологія" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 06.10.2015 о 10 год. 50 хв.

Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 05.10.2015 № 02-05/745 для розгляду справи № 910/4333/15-г сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Демидова А.М. (доповідач), судді Акулова Н.В., Шевчук С.Р.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористалась.

Заслухавши представників Генеральної прокуратури України, позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 20.07.2007 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (Орендодавець) та ТОВ "НВП "Київкомунекологія" (Орендар) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Державного підприємства спеціалізованих ремонтно-будівельних та монтажно-налагоджувальних робіт "Київкомунекологія" № 3862 (далі - Договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс структурного підрозділу Державного підприємства спеціалізованих ремонтно- будівельних та монтажно-налагоджувальних робіт "Київкомунекологія" за адресою: м. Київ, вул. Івана Гонти, 3а.

Згідно з п. 2.1 Договору оренди Орендар вступає у строкове платне користування підприємством у термін, вказаний у Договорі , але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі підприємства.

На виконання умов Договору оренди 20.07.2007 між позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі орендованого майна, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування цілісний майновий комплекс, зазначений у п. 1.1 Договору оренди.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - червень 2007 року - 26 498,95 грн.; орендна плата за перший місяць оренди - липень 2007 року - визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень місяць. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.п. 3.1, 3.2 Договору оренди).

Положеннями п. 6.6 Договору оренди передбачено, що Орендар має право за письмовою згодою Орендодавця передавати окремі інвентарні одиниці або їх частини, що входять до складу орендованого майна, в суборенду фізичним та юридичним особам в порядку, передбаченому чинним законодавством.

25.03.2011 між відповідачем (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт Конструкція" (далі - ТОВ "Експерт Конструкція") (Суборендар) було укладено договір суборенди державного нерухомого майна, орендованого в складі цілісного майнового комплексу Державного підприємства спеціалізованих ремонтно-будівельних та монтажно-налагоджувальних робіт "Київкомунекологія" № 03-11 (далі - Договір суборенди).

Згідно з п. 1.1 Договору суборенди Орендар передає, а Суборендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 31,40 кв.м, розташоване на ІV поверсі (кімната 403 (10-12) адміністративного корпусу (літ. В), що знаходиться за адресою: 04112, м. Київ, вул. Івана Гонти, 3-А, і перебуває на балансі відповідача, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.01.2011 і становить 102 339,82 грн.

У п. 2.1 Договору суборенди сторони дійшли згоди про те, що Суборендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі суборенди, але не раніше дати підписання сторонами акта приймання-передачі майна.

Пунктом 3.1 Договору суборенди передбачено, що суборендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць суборенди - січень 2011 року 1 279,25 грн. Різниця між нарахованою платою за базовий місяць суборенди та тією її частиною, що отримує Орендар, погоджується з Орендодавцем і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - січень 2011 року - 944,73 грн. Перевищення за перший місяць оренди - березень 2011 року встановлюється шляхом коригування перевищення за базовий місяць на індекс інфляції за лютий 2011 року.

Перевищення за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування перевищення за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору суборенди).

Договір суборенди укладено строком на 3 місяці, що діє з моменту погодження Орендодавцем розрахунку суборендної плати та перевищення по 25.06.2011, але не довше строку дії договору оренди цілісного майнового комплексу (п. 10.1 Договору суборенди).

25.03.2011 між відповідачем та Суборендарем підписано акт приймання- передачі орендованого майна до Договору суборенди, згідно з яким Орендар передав, а Суборендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 31,40 кв.м, розташоване на ІV поверсі (кімната 403 (10-12) адміністративного корпусу (літ. В), що знаходиться за адресою: 04112, м. Київ, вул. Івана Гонти, 3-А.

25.06.2011 між ТОВ "НВП "Київкомунекологія" та ТОВ "Експерт Конструкція" було укладено додатковий договір № 1/03-11, відповідно до п. 1 якого сторони продовжили Договір суборенди на тих самих умовах, які були передбачені Договором суборенди, на новий термін з 26.06.2011 по 25.09.2011 включно, але не довше строку дії договору оренди цілісного майнового комплексу.

25.09.2011 між сторонами Договору суборенди було укладено додатковий договір № 2/03-11, відповідно до п. 1 якого сторони продовжили Договір суборенди на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, на новий термін з 25.09.2011 року по 26.12.2011 року включно, але не довше строку дії договору оренди цілісного майнового комплексу.

У подальшому сторонами Договору суборенди 31.10.2011 укладено додатковий договір № 3/03-11, яким пункт 3.1 розділу 3 "Суборендна плата" договору викладено в редакції, відповідно до якої суборендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць суборенди - серпень 2011 року - 1 582,87 грн. Різниця між нарахованою платою за базовий місяць суборенди та тією її частиною, що отримує Орендар, погоджується з Орендодавцем і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2011 року - 893,01 грн. Перевищення за перший місяць суборенди - жовтень 2011 року встановлюється шляхом коригування перевищення за базовий місяць на індекс інфляції за лютий-вересень 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період з березня 2012 року по лютий 2013 року відповідачем не виконано своїх зобов'язань щодо сплати перевищення суборендної плати, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 9 893,32 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди. Плата за суборенду цього майна, яку отримує орендар, не повинна перевищувати орендної плати орендаря за майно, що передається в суборенду. Різниця між нарахованою платою за суборенду і тією її частиною, яку отримує орендар, спрямовується до державного або місцевого бюджету. Контроль за визначенням розміру плати за суборенду та спрямуванням її (в частині, що перевищує суму орендної плати за майно, яке передається в суборенду) до відповідного бюджету покладається на орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону. До договору суборенди застосовуються положення про договір оренди.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до п. 3.6 Договору суборенди суборендна плата перераховується в повному обсязі Суборендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції на розрахунковий рахунок Орендаря/балансоутримувача. Перевищення суборендної плати над тією її частиною, що отримує Орендар, перераховується Орендарем до державного бюджету до 12 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Також, згідно з п. 7.2 Договору суборенди Орендар зобов'язується здійснювати перерахування перевищення суборендної плати над тією її частиною, що отримує Орендар, до державного бюджету до 12 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Умовами Договору суборенди визначено, що у разі припинення (розірвання) Договору суборенди Суборендар сплачує суборендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору суборенди не звільняє Суборендаря від обов'язку сплатити заборгованість за суборендою платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції.

Господарськими судами встановлено, що майно за Договором суборенди було повернуто Орендареві 01.02.2013 на підставі акта приймання-передавання державного нерухомого майна за адресою: 04112, м. Київ, вул. Івана Гонти, 3а, орендованого в складі цілісного майнового комплексу Державного підприємства спеціалізованих ремонтно-будівельних та монтажно-налагоджувальних робіт "Київкомунекологія".

Однак, станом на час розгляду справи, відповідачем не перераховано до Державного бюджету України суму перевищення суборендної плати за період з березня 2012 року по лютий 2013 року включно, внаслідок чого виник спір у справі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення 5 777,69 грн., місцевий господарський суд виходив з того, що для реалізації права Орендодавця щодо стягнення плати перевищення за Договором суборенди повинна існувати обов'язкова ознака - отримання Орендарем суборендних платежів від Суборендаря. Встановивши, що Суборендар за Договором суборенди (ТОВ "Експерт Конструкція") свій обов'язок щодо перерахування суборендної плати в повному обсязі не виконав, внаслідок чого Орендар не отримав суборендних платежів за період листопад 2012 року-лютий 2013 року в сумі 5 777,69 грн., суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення перевищення суборендної плати на зазначену суму.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд, на відміну від суду першої інстанції, дійшов вірних висновків, що ненадходження коштів від Суборендаря і невжиття з боку Орендаря заходів щодо примусового стягнення заборгованості з суборендної плати не є підставою для звільнення Орендаря від виконання покладеного на нього обов'язку перераховувати перевищення суборендної плати до державного бюджету.

Водночас, суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з платіжним дорученням № 121 від 27.03.2015, тобто після порушення провадження у даній справі, відповідачем було здійснено оплату суми перевищення суборендної плати до державного бюджету в розмірі 4 115,63 грн.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі (пп. 4.4 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правомірно припинив провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 4 115,63 грн. на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору в цій частині.

Водночас, апеляційний господарський суд, на відміну від суду першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в іншій частині - про стягнення решти суми перевищення суборендної плати в розмірі 5 777,69 грн.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Київкомунекологія" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 у справі № 910/4333/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді Н.В. Акулова

С.Р. Шевчук