Ухвала суду № 52234189, 12.10.2015, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5102/15-ц

Провадження № 2/206/1384/15

У Х В А Л А

"12" жовтня 2015 р.суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська Малихіна В.В., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-

в с т а н о в и в:

11 вересня 2015 року позивач звернувся з вказаним позовом.

24 вересня 2015 року по даній справі було відкрито провадження.

12 жовтня 2015 року позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на нерухоме майно, а саме на будинок № 64 по вул. Яровій м. Дніпропетровська, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суддя дійшов висновку про те, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинні бути зазначені причини у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи,якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. До того ж, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 p. „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивач не обґрунтував причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, не довів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, а також ненадав до заяви документів та доказів, які б підтверджували необхідність застосування вказаного заходу забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.151-153, 208-210 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

У задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.

Ухвалу суду в силу ч. 1ст. 293 ЦПК Україниоскарженню не підлягає.

Суддя:В.В. Малихіна